Фразеологія з погляду ментальності
Мова є дзеркалом ментальності народу – такий висновокможа зробити, спираючись на праці О. Потебні, В. Гумбольдта, Б. Цимбалистого, О. Пономаріва, М. Жуйкової, Н. Телії та інших. Вся структура мови, її словотворчі можливості, родові категорії, фонетичні особливості, синонімія та ін. так чи інакше пов’язані з ментальністю народу-носія мови. Але особливо тісно, на нашу думку, пов’язані з ментальністю стійкі сполучення слів, які живуть у мові, не змінюючись віками.
Зв’язок між фразеологізмами та ментальними рисами народу можна простежити у двох напрямах: ідучи від ментальних рис, знайти їх відображення у фразеологізмах, і навпаки – за допомогою аналізу фразеологізмів виявити ментальні риси, характерні для народу-носія мови.
Ми виявили декілька семантичних груп (полів) фразеологізмів, які проектуються на ментальні риси. Це поля “працювати”, “говорити правду”, “схожість”, “справедливість”, “індивідуалізм”, “байдужість”, “рівність”, “неагресивність” тошо. 1. Слідом за О. Шрамом ми вважаємо, що в людській свідомості існує певний еталон, точка відліку для певної ознаки стосовно даного класу предметів, і мовне відображеня дістають лише ті ознаки, які перебувають по один або інший бік еталона. Це означає, що, якщо ознака відповідає нормі, то вона не відображається у мові [1, 67]. Ми проаналізували під цим кутом зору семантичні поля фразеологізмів і виявили, що ця думка справедлива не тільки щодо лексики, а й щодо фразеології. Так, у семантичному полі “працювати” багато фразеологізмів із значенням саме “важко працювати” (гнути спину, в піт вганяти, брати своїм горбом, як віл у ярмі, ламати хребта і т. д.) та “не працювати” (баглаї годувати, зірки у решето ловити, валяти дурня, ганяти бліх, ханьки м’яти і т. д.), а
Нейтральне значення “працювати” у фразеологічних одиницях майже не представлене. Так само у семантичному полі “казати правду” є велика кількість стійких словосполучень, які підкреслюють “абсолютність правди (Бог мені свідок, бачить Бог, хай мені абищо, коли брешу) або “абсолютність” брехні (вигадувати таке, що й у борщ не кришать, бреше, як шовком шиє, лудити очі і т. п.). Такі факти підтверджують, що ментальність може фіксуватися у мові або безпосередньо, або опосередковано – через підкреслення протилежного, антонімічно до ментальної риси. 2. Відомо, що об’єкти позамовної дійсності поділяються на чотири групи: високо-, середньо, низько – та нефразеологічні [1,66]. Серед обстеженого нами матеріалу (близько 10 000 фразеологічних одиниць, див.[2]) було знайдено близько 20 фразеологізмів зі значенням “схожі, однакові” та близько 40 фразеологізмів зі значенням “важко працювати”. Але об’єктивація даних рис у ментальності народу є однаковою – для українця є важливі обидва семантичні поля. Така різниця у кількості пояснюється тим, що поле “схожість” належить до середньофразеологічної групи, а поле ” важко працювати” – до високофразеологічної групи. Також було виявлено більше ніж 30 фразеологізмів зі значенням ” не працювати”. Але нашому народові притаманна саме така риса, як працьовитість. Ця позірна суперечність стає зрозумілою, якщо зауважити, що фразеологізми зі значенням ” не працювати” опосередковано відбивають таку рису, як працьовитість, але ніяк не є свідченням лінивості нашого народу. Саме тому кількісний показник не може бути визначним при аналізі фразеологізмів.
Отже, ми виявили дві основні закономірності системної організації фразеологізмів: 1. Організація семантичних полів фразеологізмів відбувається за полярно протилежними значеннями (позитивними та негативними) із майже повною відсутністю нейтральних значень. 2. Кількість фразеологізмів, які прямо чи опосередковано відбивають певну рису, ще не може вважатися підставою для кваліфікації даної риси як ментальної.
Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць.- К., 2000.
Фразеологічний словник української мови. В 2-х.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)