Формуємо комунікативні компетенції – Від творчих переказів – до мовної дизайн-освіти

Л. Адамець,

Вчитель-методист;

В. Тименко,

Старший вчитель української мови і літератури

Бориспільського ліцею “Дизайн-освіта”

Імені Павла Чубинського

Гуманітаризація навчально-виховного процесу, особистісний розвиток учнів є основними завданнями сучасної освіти, які визначені державними документами: Законом України “Про освіту”, державними програмами. Суспільство потребує повноцінно розвинених особистостей, здатних до самовираження у різних сферах життєдіяльності: реалістичній (“людина-природа”, “людина-техніка”), соціально-художній (“людина-людина”, “людина-художні образи”),інтелектуальній (“людина-знакові системи”). У цьому контексті уроки словесності мають найважливіше значення, бо саме слово у поєднанні з іншими засобами пізнання, спілкування стає полісенсорним засобом впливу на почуття, думки, вчинки особистості.

Тому формування комунікативної компетенції учнів – одне з першочергових завдань при вивченні мови. Виробляти комунікативні уміння, на нашу думку, найповніше допомагає творчий переказ. Цей вид роботи передбачає формування умінь і навичок вільно користуватися засобами мови: її стилями, формами, жанрами з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Переказ дає змогу перевірити сукупність життєво важливих комунікативних умінь: сприймати інформацію, відтворювати її, добирати необхідні мовні засоби, створювати самостійні висловлювання певного стилю, типу, жанру мовлення.

У “Методичних рекомендаціях щодо проведення переказу” зазначається: “Переказ із творчим завданням у системі роботи над переказами в школі посідає вищу сходинку за складністю”, а отже, вимагає систематичної підготовки і цілеспрямованої роботи вчителя. Переказ – це підготовча ланка до самостійного письма, до написання творів, створення власних аналогічних висловлювань. Переказ допомагає розвивати пам’ять, проводити спостереження над мовою автора, вчить розуміти прослухане, вдосконалювати власну культуру мовлення, створювати і моделювати власне висловлювання, а також містить додаткову інформацію. Переказ із творчим завданням сприяє розвитку творчої уяви, думки дитини, логічного мислення, вибору власного арсеналу мовних засобів, стилю, жанру висловлювання.

Чинний “Збірник текстів для переказів із творчим завданням. Державна підсумкова атестація 11 клас”[1] містить пізнавальний, виховний, ілюстративний матеріал, який систематизований за блоками: “Духовний світ людини”, “Немеркнучі імена”, “Слава України”, “Барви рідної землі” і т. д. Це дає змогу розширити світогляд учнів, збагатити їх внутрішній світ, ознайомити з етнічним дизайном рідного народу: історією, звичаями, традиціями, виховувати на фактах біографії видатних діячів культури, пізнавати красу рідного слова. Вдало дібрані тексти про життя і творчість письменників, що допомагає здійснювати між предметні зв’язки, особливо з мистецькими дисциплінами. Адже загальноприйнятими є терміни мистецтвознавства: пластика кольору, пластика лінії, пластика матеріальної форми як засоби художнього мовлення. А перекази наших українських науковців якраз і є педагогічними засобами мовної дизайн-освіти, оскільки охоплюють значну кількість стилів мовлення. Якщо загальноосвітня школа звернеться до незалежного тестування, то тексти переказів не повинні втратити значущості й актуальності у процесі підготовки до написання творів-переказів, власних оригінальних висловлювань. Оригінальність стає можливою завдяки змінам стилів, пластики творчих переказів.

У науково-методичній літературі є чимало праць мовознавців, методистів, які пропонують правильний шлях до написання творів і переказів. Але поки що мало науковців і практиків звертається до поняття “пластика мовленнєвого образу”, “пластика літературного тексту”, “мовна дизайн-освіта”. В той же час у нормативній лексиці з естетики є чітке формулювання дефініції “пластика”, яке безпосередньо стосується мовленнєвої творчості: “Значення пластичної виразності настільки велике, що мистецтво використовує її і в літературі, образи якої звернені не до Тактильного споглядання, а до уяви, до мисленнєвого уявлення; і прозаїк, і поет прагнуть викликати у внутрішньому баченні читача відчуття пластичних якостей предмета опису” [2], тобто намагаються увиразнити художніми засобами “тактильне споглядання” своїх мовленнєвих образів.

З досвіду роботи у ліцеї з обдарованою учнівською молоддю пропонуємо свій варіант ефективної підготовки до написання переказу, творчого продовження у контексті мовної дизайн-освіти. Суть його полягає у застосуванні інтегрованого прийому: використанні музики, живопису, театрального мистецтва. Синтез типу “слово-звук-колір” допоможе глибше проникнути у зміст художнього твору, одночасно і засвоювати знання, і поглиблювати образне сприймання музики, живопису, історії культури. Слухання тексту впливає на емоції, почуття, будить уяву дитини, дає поштовх думці, а отже – дії. Дитина під впливом полі сенсорного враження створює власний, самобутній, особистісно значущий образ. Цілісний процес пізнання – це сприймання і відтворення, забезпечення єдності форми і змісту, вибору тієї діяльності, яка є внутрішньою потребою дитини. Вияв мовленнєвотворчої діяльності – створення власного оригінального твору – це подолання стандартної форми сприйняття і мислення. Взаємодія мистецтв, яка базується на інтеграції різних видів художньої діяльності і передбачає цілісне сприйняття образу на основі накопичення чуттєвого досвіду особистості, зумовлює потребу самостійного творчого пошуку ціннісного уявного образу, символу, змісту, форми.

Кожний художній твір є образом, зміст якого визначається формою, специфікою художньої мови. До таких виражальних засобів у мовній дизайн-освіті належать ключові слова, жести, пластика, емоції тощо. Взаємодія мистецтв породжує художні новоутворення, які спроможні цілісно сприймати всі види художньої діяльності на основі інтегрованого художнього образу: музики, слова, жесту. Доцільно зауважити, що тексти із збірника переказів дають можливість синтезувати різні види мистецтв. Інтеграція музики, живопису допомогла учням оволодіти вмінням відійти від стандартних стереотипів мислення. У вільній від надмірного втручання вчителя мовленнєвій творчості вони навчаються виробляти власні неповторні стилі висловлювань.

Наведемо приклад використання взаємодії мистецтв у підготовці до написання творчого продовження до тексту №44 під назвою “Марія Приймаченко”.

Творче завдання до тексту: висловити свої враження від почутого про самобутню творчість видатної художниці Марії Приймаченко.

Мета уроку: відчувши стиль художниці, витворити власний стиль, обрати особистісно ціннісний жанр висловлювання.

Обладнання: портрет художниці, картини або їх репродукції, музика.

Словникова робота: словник-довідник подаємо на дошці.

Як результат учнівської творчості наводимо зразки різних форм висловлювання: критична стаття, написана ученицею з аналітичним складом мислення; сакраментальний роздум учениці з розвиненою уявою; есе учениці з інтелектуально-художнім стилем мовлення; твір-заклик учениці з домінантою вольової дії; поезія-при-свята Марії Приймаченко учениці-особистості, яка відчуває органічну єдність із навколишнім світом; лист-одкровення учениці, яка перебуває у пошуку свого життєвого ідеалу. Учні висловили свої думки у тому жанрі і стилі, який був їм ближче до душі, до їхнього мислення і сприйняття як “слухачів”, “глядачів” або “діячів”. За образами картин народної художниці учні створили самобутні літературні тексти і, що найважливіше, надали їм оригінальної форми, вибрали співвідносні з формою мовні засоби. Або ж, іншими словами, вдалися до Художнього конструювання мовленнєвої пластики У неповторних стилях (твори учнів подано нижче).

За аналогією був проведений урок за текстом переказу № 67 “Українська пісня”. На уроці звучали мелодії українських пісень, використано висловлювання відомих поетів про пісню, учні слухали легенду про пісню, визначався жанр пісні, проводилася попередня словникова робота з музичної термінології. Образи дитячої фантазії виявилися у таких жанрах, як ноктюрн, рапсодія, кантата, етюд, текст у нотному стані(читається знизу – вгору і навпаки). Стає зрозуміло, що дитині треба дати можливість висловлюватися в особистісно значущому стилі художнього мовлення: словом, кольором, лініями, пластикою форм.

За текстом переказу № 68 “Катерина Білокур”, творчим завданням до якого є “висловити свої враження від змісту переказу про таємниці мистецької палітри Катерини Білокур, про самобутню творчість народної художниці”, випускниця ліцею створила цілий альбом етюдів-вражень, описавши картини художниці, переклавши їх англійською мовою, поєднавши художньо-мовленнєву творчість з написанням науково-дослідної роботи в Малій академії наук. Сприяла цьому велика підготовча робота: музейний урок-екскурсія на батьківщину художниці у село Богданівку, ознайомлення з творчою лабораторією мисткині, розгляд її полотен у Яготинському краєзнавчому музеї, усний журнал “Відкриття надбуденного в буденному”. Учні працювали у складі творчих груп біографів, художників, мистецтвознавців, журналістів, дизайнерів, отримавши попереднє завдання: розповісти про життя і творчість; описати картину, яка найбільше вразила; намалювати власні оригінальні твори, розповісти про значення квітів на полотнах К. Білокур; створити композиції із квітів, журналістам – передати у жанрі замітки чи репортажу побачене. У районній газеті була вміщена замітка учениці про екскурсію до Богданівки. Завдяки цій копіткій роботі учні виробляли власні неповторні стилі, відбувалося одухотворення особистості, душа прокидалася до творчості.

Цінним, на нашу думку, є матеріал про життєвий і творчий шлях Катерини Білокур, узагальнений Т. А. Федорчук, методистом навчально-методичного кабінету української мови та літератури КОІПОПК. її мультимедійний урок-проект “Твір-опис природи за картиною”, що вийшов у світлі науково-практичного семінару “Використання інноваційних технологій на уроках української мови і літератури” знайшов схвальний відгук у вчителів-практиків. Такі підготовчі уроки потрібно проводити, особливо напередодні дня народження художниці, щоб зацікавити учнів творами майстрині, поглибити їхні знання з історії та теорії національного мистецтва рідного народу.

Мовленнєвій творчості учнів сприяють уроки з експериментального курсу “Етнодизайн”, який є у навчальному плані ліцею. Інтеграція уроків мови з етнодизайном забезпечує розвиток творчих здібностей учнів із різними типами сприймання (“слухачів”,”глядачів”, “діячів”), сприяє формуванню практичних навичок з художнього конструювання. Новий педагогічний метод художнього конструювання мовного тексту виконує водночас зображувальну і предметно-перетворювальну функції на основі особистісно значущої інформації: вербальної, сенсорної, структурної. Так, побачивши картини Катерини Білокур, учні створили власні шедеври з різних матеріалів (шкіри, паперу, сухих квітів). У ході реалізації художнього задуму учні пройшли три етапи мовленнєво-художнього конструювання: словесний, графічний, предметно-перетворювальний. Зазначена інтеграція засобів спілкування і є сутністю мовної дизайн-освіти.

Література

1.”Збірник текстів для переказів із творчим завданням. Державна підсумкова атестація 11 клас”/ Л. В. Скуратівський, Т. Г. Шелехова, В. І. Новосьолова/- X.: Прапор, 2006. – 240с.

2. Эстетика: Словарь/Под общ. ред. А. А. Беляева и др. – М.: Политиздат, 1989. – с.258

Ноктюрн

Тихий літній вечір… Вітерець заколихує прохолодою… Чомусь так сумно на душі. І ось полинула мелодія і навіяла думки і спогади.

Натягнуті, тугі струни – відображення в них нашого життя: часом буваємо серйозні і суворі, часом – спокійні і мрійливі. Коли торкнемося пальцем їх, вони заговорять до нас, повідають про історію нашої давності. Звучить пісня, в ній звучить душа, і сутність, і єство моєї України.

Юлія Петрова, 11 клас

Рапсодія

А пісня лине звідусіль… Розпалює вогонь людських душ і розтоплює їх.

І славна наша історія закарбована в цих піснях, думах. І плине в людській підсвідомості стрімкий потік, несучи в собі заряд волі і віри. І буде існувати українська наша пісня, наша дума, і не залишить в спокої серця наші, а буде тримати в розпалі іскри чогось живого, чогось рідного, що навіть час своєю вельможною могутністю не в змозі зруйнувати її.

Юлія Остапенко, 11 клас

Кантата

У полі вітер гомонить, з очей спадає туга.

А пісня десь дзвінка летить:

Чарує своїм дзвоном,

Немов молитва золота,

Немов розмова з Богом.

Вона колише немовля,

Зігріє душу неньки,

Вона до шлюбу нас веде,

Згадає тіні предків.

Вся Україна в пісні цій –

І я на крилах лину, –

Щоб віднайти себе в віках

І привести у нашу днину,

Де наша слава, наша пісня

Не вмре,

Не загине…

Софія Куць, 11 клас

Етюд

Розкинувся степ широкий до синього моря. Одним краєм шугнув у шумну синь хвилі, а другим краєм ся-гнув мовчазних гір. Третім краєм доторкнувся зеленого лісу. І дзвінкоголосе птаство зустріло його веселим співом. І покотився степ на схід, і не зустрів нічого нового. Тільки громом озивався з-під землі важкий молот. І злякався степ дикого сходу, і повільно відступив.

Поглянув на всі боки, зітхнув, і піднявся в глибоке небо чарівний голос його. І захопився степ своїм умінням. Співав він про все, що бачив, і краси ставало більше… І відгукнулися на те ліси і гори, і море басом било об береги.

Маленька людина споглядала це диво. Чарівні звуки відбивали такт її душі. І душа танцювала. Заспівала людина ще прекрасніше. І високо піднявся дух її. І заспівали інші люди, що поруч стояли, бо не змогли стояти осторонь: хотіли бути частиною прекрасного.

І здивувалися ті, хто був далеко і хто не дуже. Ще ніколи вони не чули такого співу. Назвали вони той співочий край Україною. І подив їх не стерся з часом.

І співають українці серед сірих скель, співають серед садів, серед полів, на бурхливому морі… І доки жити буде природа, вони не втратять того великого натхнення.

Ірина Вітер, 11 клас

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

Ноктюрн – (фр. – нічний) – музична п’єса співучого, в більшості ліричного характеру, ніби навіяна тишею ночі.

Рапсодія – інструментальний твір, переважно вільної форми, написаний на основі народних мелодій; епічна п’єса, подібна до балади.

Кантата – урочистий вірш, що оспівує радісну подію.

Етюд – невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню.

Нотний стан – рядок із п’яти горизонтальних па-ралельних ліній, призначених для написання нот.

Марія Приймаченко

Завдання до переказу “Марія Приймаченко”: відчувши стиль художниці, витворити власний стиль.

Афоризм:

Самобутні майстри пробуджують самобутню творчість.

Валентина Тименко, учитель

Критична стаття:

Самобутня творчість Марії Приймаченко вражає та пронизує душу до глибини буття, піднімаючи національний дух українців. її доробок – коштовність нашої багатовікової культури. Мистецтво вічне, як і вічний народ. Анастасія Мірошниченко, 11 клас

Сакраментальний роздум:

Божественна Марія, божественний талант… Гармонійне поєднання імені і таланту від Бога.

.. .А чи мають її картини таку ж благодать, як і її ім’я? Якийсь незримий неземний код зашифровано у творіннях художниці. Кажуть, ці картини лікують і зцілюють…

А чи мають силу впливати на переконання людей?

Аліна Савісько, 11 клас

Есе:

Малювала пісні, малювала вірші, які захоплюють енергією добра.

Вона трояндами малювала, а її розумів тільки темний…Він повторював за нею, за її душею. Він творив дива, коли ніхто ще не підозрював, що вона вміє жити з дивом, яке ходить поруч, та не бачить його ніхто.

Він, мабуть, завжди був з нею з першого кроку; він – крихта вугілля – земний мінерал – творець неземних див – він – митець з її руки – він – її одвічний друг; він – її олівець

Катерина Суров’як, 11 клас

Заклик:

Повертаймося частіше у спогади дитинства! Вдивляймося у казковий світ Марії Приймаченко. Дивімося очима дитини, яка ще не пізнала всі гріхи цього життя і зберігає в собі генетичний код нашої нації, традиції та цінності!

Альона Бовсуновська, 11 клас

Присвята:

Марії Приймаченко

Чарівна казка в музиці злилася…

З картин зійшов чудний мрійливий світ:

Смішні, а інколи ворожі,

Веселі, інколи – сумні

Всі звірі так на диво схожі,

Пташки прозорі, неземні.

Крізь полотно звучить незрима пісня –

То гімн красі вкраїнської землі.

Її талант – творіння Боже,

Її душа – незвичні кольори.

Софія Куць, 11 клас

Лист-одкровення:

Наше земне життя таке швидкоплинне… Одного дня воно закінчиться і його не повернути. Про нас забудуть, як забувають про все на світі…

Я не вміла прочитати Ваші картини. Я їх просто не пускала у своє серце і душу. Не хотіла чи не мала часу зупинитися і замислитися про світ краси і гармонії. Але в кожного із нас буває мить прозріння і час одкровення.

… Ваші картини – очі України. Дивишся у них – і бачиш світ земний і водночас неземний, Я ж бачу в них ще й світ Вашої душі. Картини потрібно сприймати серцем, а не розумом. Тепер я це розумію; тепер моя душа розквітає; мені хочеться кохати, жити, творити…

Дякую Вам за це.

Ірина Яцина, 11 клас

СЛОВНИК-ДОВІДНИК

Есе – (фр. – спроба. Нарис, начерк) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

Заклик – звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлену провідну ідею часу, політичну вимогу, завдання; відозва, гасло // прохання, вимога розгорнути яку-небудь діяльність, певним чином поводити себе.

Критик – той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори.

Одкровення – (рел. заст.) – 1. Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догмами, йшло безпосередньо від Бога. 2. Щось нове, досі невідоме, щойно відкрите, з’ясоване. 3. Відверта розповідь; сповідь.

Присвята – художній твір, написаний на честь кого-небудь.

Сакрамент – (церкв.) 1. Те саме, що причастя. 2. Церковне таїнство.

Сакралізація – (церкв.) процедура освячення різного роду предметів, завдяки чому вони набувають надприродних властивостей.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)