Формування культури і науки нового часу

Related posts:

1. Межі Нового часу Перехід від Середньовіччя до Нового часу Всупереч уявленням гуманістів Новий час сягає своїм корінням не стільки в античну епоху, скільки в Середньовіччі, коли відбувалося поступове визрівання передумов новоєвропейської цивілізації і формувалися основні риси, що визначили її своєрідність. Перехід від Середньовіччя до Нового часу ні раптовим, це був досить тривалий процес. В ході взаємодії елементів старого […]...
2. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
3. Культурологічна характеристика Ренесансу і Нового часу Епоха Відродження або Ренесанс (XIV-XVI ст.) – Період переходу від середньовіччя до Нового часу (XVII-XIX ст.). Незважаючи на деякі відмінності в духовному житті, соціальній практиці і ціннісних орієнтирах Відродження та Нового часу їх об’єднує кілька типологічних рис. У першу чергу це – антропоцентризм. Проблема людини висувається на передній план духовного життя, а земний, емпіричний людина […]...
4. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
5. Розвиток науки і культури в 19 – початку 20 століття XIX ст. увійшло в історію як століття розквіту науки, в цей період вона остаточно набула інтернаціонального характеру. Склалася система національних та міжнародних наукових установ. Небаченого розмаху досягло винахідництво. Потреби розвитку економіки зумовили швидке впровадження наукових ідей. Настільки ж інтернаціональний характер придбали основні види мистецтва – література, живопис, музика. Різні країни і народи взаємно збагачували один […]...
6. Політична думка Нового часу Сутністю другого питання – з’ясування політичних вчень і доктрин XVII – XIX століть. Видатні європейські мислителі цього часу – Т. Гоббс (1588-1679), Д. Локк (1632-1704), Ж.-Ж. Руссо (17121778), Ш. Монтеск’є (1689-1775) та ін. – Заперечували божественну природу держави і королівської влади, обгрунтовували необхідність Крнстітуціонного правління, розробили дуже важливі для встановлення ліберально-демократичного режиму питання: суспільного договору, […]...
7. Будівничий нового часу (Олег Ольжич) До 100-річчя з дня народження Олега Ольжича Господь, багатий нас благословив Дарами, що нікому не відняти: Любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти! Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, […]...
8. Катар напередодні нового часу У 60-х роках XVIII століття з Кувейту на північно-західне узбережжя Катару переселилися представники роду аль-Халіфа, які влаштувалися в поселенні Зубара, великому центрі торгівлі та видобутку перлів. На початку 1780-х років аль-Халіфа спільно з місцевими катарським племенами захопили Бахрейн. Спочатку вони управляли Бахрейном з Зубарєв, а через якийсь час переселилися туди, зберігши, проте, значний вплив в […]...
9. Армія і озброєння Нового часу (16-18 століття) На рубежі Середньовіччя та Нового часу все частіше спалахували війни – більш кровопролитні завдяки застосуванню вогнепальної зброї. Шляхетні лицарі ще зневажали це засіб війни. Вони вважали за краще прикувати себе з ніг до голови в залізні одягу, але не розлучатися з мечем і списом. Тим часом все частіше і частіше результат бою став залежати від […]...
10. Місце науки в культурі суспільства Особливої уваги потребує питання про місце науки в культурі. Місце і роль науки в житті того чи іншого суспільства багато в чому залежать від його світоглядних, ціннісно-культурних орієнтації. В античності панував філософська картина світу, а наука її доповнювала. В середні віки панував релігійний світогляд. “В Новий час наука змогла сформувати власну картину світу, а науковий […]...
11. З НОВОГО ЗАПОВІТУ – БІБЛІЯ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ – Хрестоматія (З Євангелія від св. Матвія) <…>18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. 19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. 20 Коли ж він те подумав, […]...
12. Розвиток науки і культури в Стародавньому Єгипті Єгиптяни були не тільки прекрасними землеробами, будівельниками пірамід і воїнами. Серед них були видатні вчені, архітектори, медики, скульптори, письменники. Єгиптяни розділили рік на 12 місяців, 11 з яких тривали по 30 днів, а останній – 35 днів. Добу вони поділили на 24 години, створили сонячний і водяний годинник. Досить точно склали карти зоряного неба. З […]...
13. Співвідношення філософії науки і історії науки Проблема співвідношення філософії науки та її історії займала і продовжує займати значне місце на сторінках західної літератури з методології науки. Серед безлічі існуючих думок заслуговують інтересу концепції П. Дюгема, Маркса Вартофского – видного представника сучасної американської філософії і Імре Лакатоса. Важливим внеском П. Дюгема в епістемологію є переоцінка відносин між філософією науки та її історією. […]...
14. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
15. Формування нового бачення світу і людини в епоху бароко. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: охарактеризувати художнє та стильове новаторство барокової культури й літератури; – Розвивальна: розвивати навички опису творів різних видів мистецтва; – Виховна: виховувати почуття краси. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: репродукції картин П.-П. Рубери, Берніні Джованні Лоренцо Франсіско Сурбарана “Христос на хресті”, “Немовля Христос”, Хусепе Рібера “Аполлон і Марсій”, Дієго Веласкеса, Ж. де […]...
16. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей) – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’‎ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: – Навчальна: продовжити ознайомлення з Біблією, ознайомити учнів з історією її виникнення та структурою; поглибити знання з теорії літератури (притча, легенда); виявити гуманістичні цінності, втілені на сторінках Старого Заповіту; ознайомити учнів з окремими міфологічними сюжетами (зазначеними в темі уроку), розкрити їхній морально-філософський зміст; – Розвивальна: розвивати уміння самостійно здобувати знання, логічно мислити та робити […]...
17. Науки, що вивчають культуру Вивченням культури займаються багато гуманітарні науки. Перш за все варто виділити культурологію. Культурологія – це гуманітарна наука, яка займається дослідженням різних явищ і законів культури. Сформувалася ця наука в XX в. Існує кілька версій даної науки. 1. Еволюційна, т. Е. В процесі історичного розвитку. Її прихильником був англійський філософ Е. Тейлор. 2. нееволюційним, заснована на […]...
18. Методологія науки Наука як одна з форм самосвідомості культури на різних етапах свого історичного розвитку виражається в різних рефлексивних формах. Якщо формою самосвідомості класичної науки аж до середини XIX ст. був онтологизм (рефлексія над зв’язкою “знання – об’єкт”), з середини XIX до XX ст. – Гносеологізм (рефлексія над зв’язкою “суб’єкт – об’єкт”), то форма самосвідомості, характерна для […]...
19. Життя й творчість Ольги Кобилянської. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї Мета (формувати компетентності): Предметні (знати основні віхи життєвого й творчого шляху О. Кобилянської; давати загальну характеристику творчості письменниці)); Ключові (логічно висловлювати власні думки, давати оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; виявляти лідерські якості за аналогією до героїнь художніх творів, брати на себе відповідальність за прийняття рішення; уміти визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки, володіє […]...
20. Гульджемал дочув Іззета-ага з Учтурфана – головна героїня твору, мусульманський аналог французької народної героїні Жанни д’Арк. Проблема взаємодії традицій і викликів нового часу й емансипації у творі – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: дізнатися про Гульджемал – головну героїня твору, порівняти її з Жанною д’Арк з метою пошуку спільного, дослідити взаємодію традицій і викликів нового часу, знайти ознаки емансипації народу; розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики героїв твору, збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати усне мовлення; виховувати на прикладі героїні почуття патріотизму. Обладнання: портрет Жанни д’Арк, текст оповідання […]...
21. Формування нових суспільних відносин У соціально-економічному плані становлення і розвиток новоєвропейської культури і науки здійснювалося в рамках буржуазних суспільних відносин, істота яких можна зрозуміти, якщо кинути побіжний погляд на попередню історичну епоху – середньовічну. Середньовічне суспільство було суспільством традиційним, система моральних та світоглядних цінностей якого визначалася католицьким християнством. Саме в релігії католицизму знайшли своє вираження панівні в ту епоху […]...
22. З НОВОГО ЗАПОВІТУ. Євангелія і дії: Євангеліє Господа Нашого Ісуса Христа від Луки – “ДЖЕРЕЛО СПОКОЮ І СИЛИ” – Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури (Уривки) Глава 1 (…) Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Гали – леї, якому ім’‎я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’‎я Йосиф, з Давидового дому; ім’‎я ж діви було Марія. Увійшовши до неї, ангел сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками”. Вона ж стривожилась цим словом […]...
23. Метафілософія науки Знайомство з новою навчальною дисципліною, як правило, починається з питання про її предмет. У випадку з філософією науки ситуація схожа визначення предмета філософії: скільки філософів – стільки думок. Можливо, вже ця обставина свідчить про “філософічності”, філософської природі й сутності філософії науки. Мабуть, при спробі адекватно експлікувати зміст поняття “філософія науки” було б логічно, розумно міркувати […]...
24. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
25. Проблема формування особистості Формування особистості процес багатоплановий, тому про нього ми і говоримо як про проблему. Буденна свідомість проблему формування особистості, як гармонійної і всебічно розвиненої, сприймає так: все знати і все вміти. Це досить наївна позиція. Особистість формується в найскладніших суспільних процесах, в переплетенні безлічі соціальних факторів. Формування особистості здійснюється в процесі прямого і непрямого впливу на […]...
26. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
27. Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
28. Філософія і методологія науки План: Предмет філософії науки. Історичні етапи філософії науки. Наука як діяльність і соціальний інститут. Функції науки. Структура наукового знання, його форми і методи. Динаміка наукового пізнання. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання. Наука і моральність. Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань, взятих в їх розвитку і розглянутих […]...
29. Зовнішні впливи на формування політичних інститутів Данії В середні віки в розвитку Данії велику роль грало знімеччене, оскільки датські монархи широко залучали на службу чиновників німецького походження, в основному з дворян. Зокрема, переважно з німців складався штат так званої німецької канцелярії, в компетенцію якої входили справи герцогств Шлезвіг і Гольштейн і велика частина зовнішньої політики. Сильний вплив на Данію надали Реформація, натхненником […]...
30. НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ В “РОМАНІ НАУКИ” – Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна. – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади” Для гри уяви оповідачів необхідні якісь підстави або привід. Професор Аронакс Мета: з’ясувати, які риси вдачі та факти біографії Жуля Берна відбилися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури порівняно з Даніелем Дефо, простежити типологічні зв’язки між творчістю двох представників пригодницького роману; розвивати аналітичні, дослідницькі здібності, здатність виділяти головне, […]...
31. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Художній переклад як творчий процес і його результат. Перекладна література як важлива складова вітчизняної культури й чинник формування української нації – ВСТУП. ОРИГІНАЛЬНА й ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Мета – формувати компетентності: Предметні (розуміння основних відмінностей художнього перекладу й оригіналу; знання особливостей художнього перекладу, його різновидів і функцій, імен видатних українських перекладачів та їхньої перекладацької діяльності); Ключові (уміння вчитися: уміння класифікувати прочитані твори за ознакою “оригінальна література – перекладна література”; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в парі […]...
32. Трансформация украинской науки Трансформация украинской науки основывалась на следующих принципах: внутреннем, при котором происходили преобразования от сложного к простому (пока эффективность деятельности не равна усилиям) и внешнем, связанном со структурной трансформацией экономических отраслей и появлением новых, иностранных источников финансирования. Все усилия государства, направленные на построение “правильной” модели науки, были обречены еще и потому, что средств, необходимых для такой […]...
33. Формування людини розумної Яке місце неандертальця в родоводу людини? Як і де йшла еволюція людини розумної? Чому сформувалися раси людини? Яка роль культури і соціальних факторів в еволюції людини? Чи можлива еволюція сучасної людини? Урок-семінар МЕТА СЕМІНАРУ. З’ясувати, як йшла еволюція людини розумної і які чинники зіграли першорядну роль в цьому процесі. ПЛАН СЕМІНАРУ Неандерталець і його зв’язок […]...
34. Філософські підстави нового природознавства Медицина, як і всяка інша сфера людської життєдіяльності, грунтується на деякій комплексі філософських підстав. Саме вони дають певні знання і відомості, що формують наукову картину світу. Сьогодні в філософії науки вказують на такі види філософських підстав природознавства, і в тому числі медицини: онтологічні або буттєві, гносеологічні або пізнавальні та ще ціннісно-нормативні або нравственноправовие. Ці філософські […]...
35. Історія і філософія науки Історія і філософія науки – зв’язані частини освіти і виховання всіх тих, хто хоче бути в сфері наукового пізнання не ремісниками (у медицині – фельдшерами), а творчими інтелектуалами, конструюють (І. Кант) знання. Чиї претензії називати себе вченими обгрунтовані не тільки тим, що вони навчені вести дослідницьку роботу, а насамперед тим, що усвідомлюють, тобто розуміють її […]...
36. Нерівномірність розвитку науки Озираючись на історію розвитку науки в цілому або окремого напрямку, можна сказати, що розвиток відбувається нерівномірно. Етапи спокійного розвитку науки або наукового напрямку рано чи пізно закінчуються. Теорії, якийсь час вважалися вірними, фальсифікуються накопиченими фактами, не вкладається в ці теорії. З’являються нові теорії, на той момент пояснюють практично всі факти. Як приклад тут можна навести […]...
37. Поняття культури. Форми і різновиди культури Підходи до розуміння культури 1. Технологічний: культура – сукупність всіх досягнень у розвитку матеріального і духовного життя суспільства. 2. Діяльнісний: культура – здійснювана в сферах матеріального і духовного життя суспільства творча діяльність. 3. Ціннісний: культура – практична реалізація загальнолюдських цінностей у справах і відносинах людей. 4. Історичний: культура – продукт історії, який являє собою спадкування […]...
38. Рослинництво: кордони розміщення, основні культури Рослинництво: кордони розміщення, основні культури і райони їх обробітку, країни-експортери Рослинництво або землеробство – одна з двох найбільших галузей сільського господарства, яка досі залишається домінуючою формою забезпечення продовольством населення Землі. Рослинництво в значній мірі залежить від природних умов, т. Е. Природних факторів, до яких відносяться: А) кліматичні умови; Б) кількість; В) якість земельних ресурсів та […]...
39. Предмет філософії науки У XX столітті наука стала потужним чинником суспільного життя. Якщо в попередні століття наука була в основному долею одинаків і практично не виходила за межі університетських стін, то нині вона являє собою справжню фабрику знань, які широким потоком, матеріалізовані в техніку і технології, вливаються в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, військове справа, побут і т. […]...
40. Діалектичний матеріалізм як філософія науки Сильною стороною марксистської філософії науки стала її орієнтація на діалектику (незважаючи на критику діалектики Гегеля), діалектичний метод пізнання, що проявилося у визнанні принципової пізнаваності світу. Цей визначальний принцип філософії науки К. Маркса заснований на усвідомленні невичерпності властивостей матерії і її різноманітної структури як загальної категорії онтології, а також на научноскрупулезном обгрунтуванні діалектики абсолютної і відносної […]...