Форми міжвидових біотичних зв’язків
Організми різних видів у біоценозах перебувають у постійній взаємодії один з одним. Існують дві основні форми міжвидових взаємодій: антібіоз і симбіоз.
Антібіоз – неможливість співіснування двох видів організмів, заснована на конкуренції насамперед за джерела харчування. Прикладом служать взаємини сапрофітних бактерій і ряду цвілевих грибів. Перші здатні швидко заселяти середовища, багаті органічними речовинами, за рахунок інтенсивного розмноження, а другі, значно поступаючись їм у цьому, придбали здатність робити субстрат несприятливим для життєдіяльності бактерій, виділяючи в нього продукти свого метаболізму – антибіотики. В результаті середовище використовується або грибами, або бактеріями, що встигли потрапити в неї і розмножитися раніше.
Симбіоз в перекладі з грецького означає “співжиття”. Форми симбіозу різноманітні. У деяких випадках відносини між організмами різних видів взаємокорисні настільки, що роздільне їх існування взагалі неможливо. Такий симбіоз називають мутуалізмом. Приклад мутуалістіческіе взаємин – співжиття людини з мікрофлорою його кишечника, основним компонентом якої є різноманітні штами бактерій кишкової палички Escherichia coli.
Бактерії в такому співжитті знаходять сприятливе середовище проживання і невичерпне джерело живлення. Нормальне ж травлення в кишечнику людини і всмоктування ряду вітамінів можливе лише за участі бактерій. Після тривалого лікування хворих різними інфекційними захворюваннями з допомогою антибіотиків у них нерідко поряд з придушенням життєдіяльності хвороботворних бактерій спостерігається стан дисбактеріозу – загибель нормальних бактерій кишечника і посилене розмноження бактерій, нечутливих до антибіотика, і мікроскопічних грибів, які, в свою чергу, самі можуть стати причиною захворювання. Для відновлення нормальної кишкової мікрофлори часто необхідно штучне заселення травної системи людини сімбіонтной штамами кишкової палички. Те ж стосується взаємовідносин людини і нормальної мікрофлори його шкірних покривів і слизових оболонок.
Комменсализм – форма симбіозу, при якій один вид використовує залишки або надлишки їжі іншого, не завдаючи йому видимої шкоди. Часто комменсали навіть оселяються в тілі господаря, не знижуючи його життєздатності. Приклади комменсалов – непатогенні ротова і кишкова амеби, які живуть в травній системі людини і харчуються бактеріями.
При хижацтві між організмами різних видів існують тільки харчові взаємини, а просторові відсутні. Хижаки використовують представників іншого виду для живлення одноразово, вбиваючи їх. При цьому вони відіграють роль фактора природного відбору по відношенню до своїх жертв, сприяючи виживанню серед них найбільш здорових, сильних і плідних особин.
Найбільше значення для медицини має паразитизм – форма міжвидових взаємовідносин, при якій один вид використовує інший як джерело живлення і середовище проживання. У тих випадках коли паразит не живе в організмі господаря, він відвідує його для живлення багаторазово.
Слово паразит стало застосовуватися в Древній Греції для позначення пасивних учасників жертвоприношень під час релігійних обрядів. Пізніше паразитами стали називати непрошених гостей, а також персонажів драматичних творів, які не виконують в дії серйозних функцій (рис. 18.2). Поняття “паразит” в сучасному біологічному сенсі стало застосовуватися в Європі з XV-XVI ст.
Різні форми симбіотичних взаємин організмів не є абсолютно стійкими і можуть переходити один в одного. Так, комменсали можуть ставати паразитами при ослабленні імунітету господаря. При нормальному харчуванні і фізичне здоров’я господаря деякі паразити можуть довгий час не чинити на нього патогенної дії. Деякі хижаки, що харчуються дрібними тваринами, можуть ставати паразитами великих, і навпаки. Про це докладніше див. П. 18.5.
Умовність класифікації біотичних зв’язків і нечіткість їх відмежування один від одного відображають еволюцію не тільки взаємодіючих видів, а й самих міжвидових взаємовідносин.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)