Форми методологічного знання
Значення впливу філософії на формування, розвиток і становлення педагогічної науки та її окремих галузей неоціненне. Про це свідчить історія розвитку методологічного знання, яка вказує, що на ранніх етапах дослідної роботи педагогічної науки методологічне знання включало в себе теоретичні визначення, сформовані філософською наукою. В даний час вплив філософських знань відчуває більшість вчених-педагогів, які виділяють загальнофілософської, загальнонаукових та частнонаучного рівні єдності методологічного знання. В цілому за основу взята філософська класифікація цього типу знання, оскільки дані рівні цінні мало для представників інших наук.
Якщо педагог використовує цю класифікацію, то корисним об’ємом знання для нього стане розуміння, що область його інтересів відноситься, в кращому випадку, до частнонаучного знанню без “розшифровки” структури, змісту та функціонального статусу цього знання. Тому необхідний інший підхід у цьому питанні, що поєднує вже наявні підходи з новими методологічними конструкціями.
Підходи до поняття методології різними вченими:
1) методологія – це наука про будову, внутрішньої організації, способах і методах теоретичного процесу;
2) методологія – це критерії оцінки та процес становлення і використання способів вивчення теоретичної та практичної діяльності;
3) методологія – це сукупність найбільш загальних принципів вирішення складних практичних завдань про методи дослідження;
4) методологія – це взаємозв’язок способів і методів формування та організації теоретичного і практичного процесу;
5) методологія – це принципи, структура, рівні, способи вивчення педагогічних інновацій;
6) методологія – це “система принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему” (Філософський енциклопедичний словник. М., 1983. С. 365).
Аналіз літератури дає можливість зробити висновок про подібність думок різних авторів з цієї проблеми. Таким чином, визначення сутності методології педагогіки можна представити так: це “вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби педагогічної діяльності в області теорії і практики” (Методологічні проблеми розвитку педагогічної науки. М.: Педагогіка, 1985. С. 240). Така позиція вчених дозволяє сформулювати основні ознаки методологічного знання.
Related posts:
- Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
- Сутність і рівні поняття “методологія педагогічної науки” Методологія являє собою систему загальнотеоретичних поглядів, які є визначальними при вирішенні практичних завдань. Методологія педагогіки – це сукупність цілей, змісту і методів дослідження, що дозволяє отримати найбільш об’єктивну, точну, систематизовану інформацію про педагогічні явища і процеси. Оскільки педагогіка дуже тісно пов’язана з філософією, то в якості теоретичної базової основи методології вітчизняної наукової педагогіки представлено діалектико-матеріалістичне […]...
- Предмет і специфіка філософсько-методологічного аналізу науки Як уже зазначалося, гносеологічний, методологічний і логічний аналіз науки в якості важливих аспектів входять в філософський аналіз науки як складного феномена культури. Виділення цих аспектів аналізу цілком правомірно. Між ними необхідно провести більш чітке розходження, постійно пам’ятаючи про те, що вони нерозривно взаємопов’язані [51]. У чому ж специфіка філософсько-методологічного аналізу науки, на відміну, наприклад, від […]...
- Змістовно-функціональна теорія Аналіз методології педагогіки здійснюється за допомогою аналізу змістовно-функціональної теорії. Змістовно-функціональна концепція є робочим інструментом вчителя, який проводить методологічний аналіз наукового знання. Методологічний аналіз наукового знання проводиться за такими напрямами соціально-педагогічного знання: гносеологічному, світоглядному, логіко-гносеологічному, науково-змістовному, технологічному і науково-методичного. З іншого боку, зміст кожного рівня строго фіксоване функцією того знання, яке відноситься до конкретного рівня знання. […]...
- Технологія та організація педагогічного дослідження Дослідженням в педагогічній науці називається процес наукової діяльності, метою якого є отримання нових знань про закономірності освіти, його структуру, принципи і механізми. Педагогічне дослідження пояснює і передбачає факти і явища. По спрямованості педагогічні дослідження бувають. 1. Фундаментальні, де в результаті досліджень складаються узагальнюючі концепції, які підводять підсумки досягнень педагогічної науки або припускають моделі розвитку педагогічних […]...
- Поняття, структура і рівні методології педагогіки Наука зможе розвиватися тільки при накопиченні нових фактів. Для такого накопичення необхідна наявність науково обгрунтованих методів досліджень, на які впливають комплекс теоретичних принципів, іменованих методологією. Поняття і структура педагогічної методології Методологія – це наука про принципи формування, способи і форми науково-пізнавальної активності. Наукова методологія описує такі елементи досліджень: Завдання. Об’єкт. Предмет. Комплекс засобів. Також наукова […]...
- Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
- Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
- Існуючі підходи педагогіки Виділяють такі методології і методи педагогіки: Системний. Діяльнісний. Полісуб’єктний. Культурологічний. Етнопедагогічний. Антропологічний. Поняття методології Наукове розвиток вимагає постійного поповнення новими фактами. Для зборів і пояснення таких фактів потрібні науково-обгрунтовані методи дослідження, які безпосередньо залежать від теоретичних принципів і називаються методологією. Поняття “методологія” часто сприймається абстрактно і вважається далеким від реальної практики освіти. Насправді це не […]...
- Раціоналізм і науковість медичного знання Проблема науковості медичного знання тісно пов’язана з питанням про раціональність (лат. Ratio – розум). Їй приписують різні смисли розумової доцільності (фізіологічне і патологічне, хвороба і норма і т. д.), що складають когнітивний контекст медицини. Причина названої багатозначності криється у тому, що раціональність – це прояв розумності в різних сферах життєдіяльності людей, переживання поведінки і його […]...
- Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
- Методологія науки Наука як одна з форм самосвідомості культури на різних етапах свого історичного розвитку виражається в різних рефлексивних формах. Якщо формою самосвідомості класичної науки аж до середини XIX ст. був онтологизм (рефлексія над зв’язкою “знання – об’єкт”), з середини XIX до XX ст. – Гносеологізм (рефлексія над зв’язкою “суб’єкт – об’єкт”), то форма самосвідомості, характерна для […]...
- Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
- Методологія теорії держави і права Розглянемо методологію теорії держави права, тобто визначимо інструментарій даної науки. Знання методології дозволяє відповісти на питання: як наука вивчає свій предмет, за допомогою яких методів, способів і прийомів. Методологія науки визначається предметом вивчення, вона випливає із загальних концептуальних підходів, рівня наукового знання. Методологія є частиною будь-якої науки і її важливим елементом. Методологія являє собою систему […]...
- Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
- Чим відрізняються соціальні знання від гуманітарних? Важлива частина науки – соціальні та гуманітарні знання. У чому їх специфіка? Чим відрізняються соціальні знання від гуманітарних? Факти про соціальні знаннях Під соціальними розуміються знання про суспільство, про ті процеси, що відбуваються в ньому. Це може бути взаємодія людей один з одним на рівні вирішення побутових питань, в області бізнесу, в сфері політики. Соціальні […]...
- Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
- Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
- Суспільство як об’єкт філософсько-методологічного аналізу Важко уявити більш складний об’єкт аналізу, ніж людське суспільство. У ньому переплітається велика кількість зв’язків, відносин, взаємодій, фактів, подій; діють об’єктивні і суб’єктивні, випадкові та необхідні, матеріальні та ідеальні фактори; стикаються різноманітні інтереси, цілі, цінності різних суб’єктів і т. п. Все це перетворює теоретичне вивчення суспільства в надзвичайно складну проблему. Емпіричні констатації окремих фактів, опис […]...
- Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
- Чим відрізняються знання від досвіду? Знання і досвід – поняття дуже близькі. У чому полягають особливості їх інтерпретації в науці? Чим відрізняються знання від досвіду? У чому полягає специфіка знань? У науці під знаннями прийнято розуміти деяку інформацію, яку людина може застосувати в корисних цілях – наприклад, при вивченні будь-якого об’єкта або при проведенні дослідження. Основний критерій знання – передання. […]...
- Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
- Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...
- Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
- Поняття методу Термін “метод” має як мінімум два значення. 1. Метод як методологія – система принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, вихідна, принципова позиція як підхід до дослідження. Методологічною базою наукової психології є гносеологія (теорія пізнання), яка розглядає взаємини суб’єкта та об’єкта в процесі пізнавальної діяльності, можливості пізнання людиною світу, критерії істинності та […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Форми світогляду Як же співвідносяться філософія і світогляд? Для відповіді на це питання розглянемо основні форми світогляду, які мали місце в історії культури суспільства: міфологія, релігія, наука і філософія. 1. Міфологія – найдавніша форма світогляду. Вона представляла собою своєрідну картину дійсності, де перепліталися як перекази, так і правдиві розповіді про історичні події. Сили природи олицетворялись. Міфологічний світогляд […]...
- Знання марки Знання марки (brand awareness) – це зафіксована в пам’яті споживачів інформації про певної марки: її існування, властивості, характеристики і атрибути. Знання про марку можуть бути глибокими – отриманими в результаті ісслелованія і порівняння з іншими марками, в результаті використання марочного продукту і поверхневими – отриманими в результаті недавнього згадки марки деінде, в результаті випадкового контакту […]...
- Бекон: “знання – сила” Таким чином, життя Френсіса Бекона навіть по зовнішній зв’язку фактів являє цікаве явище: ознаки повної відсутності моральних принципів і, незважаючи на це, що доходить до самопожертви відданість науці, знанню. У цьому контрасті відбивається весь дух його вчення, – ідеалістичний фанатизм його віри в науку, в з’єднанні з байдужістю на роль знання в творенні морального світогляду […]...
- Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
- Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
- Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
- Світогляд, його види та форми Світогляд – 1) сукупність поглядів людини на світ, який його оточує; 2) сукупність знань, поглядів, оцінок, норм і установок, що визначають ставлення людини до навколишнього світу; 3) цілісне уявлення про природу, суспільство, людину, що знаходить вираження в системі цінностей та ідеалів особистості, групи, суспільства. Світогляд включає також переживання, емоції, думки і уявлення людини, носить систематизований […]...
- Теоретичні знання Незважаючи на те що феноменологічні теорії органічно пов’язують емпіричний і теоретичний рівні наукового знання, все ж між останніми існує таке якісна різниця, що говорити про логічної виводимості одного з іншого не доводиться. Вони багато в чому принципово відрізняються. Перш за все, у них різні онтологічні підстави: емпіричне знання, як було показано вище, має справу з […]...
- Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
- Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
- Когнітивна психологія Когнітивна психологія – одне з провідних напрямків сучасної зарубіжної психології. Вона виникла в кінці 1950 – початку 1960-х рр. як реакція на характерне для пануючого в США біхевіоризму заперечення ролі внутрішньої організації психічних процесів. Спочатку головним завданням когнітивної психології було вивчення перетворень сенсорної інформації від моменту потрапляння стимулу на рецепторні поверхні до отримання відповіді (американський […]...
- Твір на тему “Для чого людині потрібні знання” Знання відкривають людині вікно у світ, дають можливість займатися улюбленою справою, допомагають добитися бажаного. Прагнення до знання – одна з основних рис людини. Ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. Спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. І люди почали вивчати світ, в якому вони жили. […]...
- Основні види, форми та методи контролю Основна частина процесу навчання включає в себе контроль. Його ділять на 4 виду: попередній, поточний, періодичний, підсумковий. Попередній контроль. Володіє діагностичними завданнями і проводиться з метою виявлення знань, умінь, навичок перед початком навчання. Його застосовують на початку навчального року перед вивченням нового матеріалу. Простежується його важливість, так як характер вивчення нової теми залежить від ступеня […]...
- Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...