Форма і розміри Землі – коротко
Загальноприйнято, що форма планети Земля – куля. І довгий час саме так і вважалося (про це говорили Піфагор, Аристотель, Ератосфен). Але в 1687 році Ісаак Ньютон виходячи зі своїх розрахунків спростовує цю теорію. А пізніше (одна тисяча сімсот тридцять п’ять і 1743 г) вимірювання довжини земних меридіанів двома французькими експедиціями підтверджує геніальну інтуїцію Ньютона.
Речовина, з якого складається Земля неоднорідне, маса розподіляється нерівномірно. Значить фігура Землі відхиляться від правильної форми кулі, крім на планету впливає гравітаціонноео поле Галактики.
Фактори що впливають на форму Землі:
- розмір планети, розподіл в ній щільності, швидкість осьового обертання.
Тому виходячи з аналізу всієї сукупності цих факторів і вимірювань, можна зробити висновок, що форма Землі геоид – геометрично неправильне тіло, обмежене рівної поверхнею ( “стисла” біля полюсів (Полярний радіус – 6356,8 км) і “опукла” на екваторі (Екваторіальний радіус – 6378,1 км)). Звичайно ж фізична ж поверхню Землі, ускладнена горами і западинами не збігається і з поверхнею геоїда, відступаючи від нього на кілька кілометрів (Максимальна висота фізичної поверхні над геоидом 8848 м (г. Джомолунгма), максимальна глибина 11022 м (Маріанська западина), тому сила тяжкості весь час прагне вирівняти поверхню Землі, привести її у відповідність з поверхнею геоїда.
На підставі вивчення руху штучних супутників Землі було встановлено, що Земля має серцеподібну форму, тобто північний полюс її піднятий, в порівнянні з південним, приблизно на 30 м (полярна асиметрія). Таку форму Землі запропоновано називати кардіоїд.
Таким чином, точного математичного позначення форма землі не має, саме тому в геодезичних вимірювання в України і деяких інших країнах використовується назва квазегеоїд. Це наближення до геоїда.
Земна вісь – уявна пряма, що проходить через центр Землі. Ось перетинає поверхню Землі в двох точках: Північному і Південному полюсах. На рівних відстанях від полюсів проходить екватор (уявна лінія, що проводиться через центр земної кулі і що ділить його на дві півкулі: північну і південну). Лінії з’єднують Північний і Південний полюси – меридіани. МЕРЕДІАН можна провести через будь-яку точку земної кулі і вони всега рівні по довжині. А поперечні лінії проведені паралельно екватору – паралелі (див. Таблицю “Довжина дуг і паралелей, км”).
форма і розміри землі
Меридіани і паралелі утворюють мережу (градусну сісти) з допомогою якої можна визначити положення будь-якої точки на поверхні Землі – знайти її географічні координати. Паралелі, є показником широти, а меридіани – показником довготи.
Географічна широта – це величина дуги меридіана від екватора до заданої точки в градусах, географічна довгота – величина дуги паралелі від нульового меридіана до заданої точки. У більшості країн за нульовою прийнятий меридіан, що проходить через Грінвічську обсерваторію, на схід від Лондона – він так і називається грінвічського.
Географічне наслідок форми і розмірів Землі. Внаслідок її “кулястої” форми кут падіння сонячних променів на земну поверхню зменшується від екватора до полюсів, це визначає існування теплових поясів: жаркого тропічного, помірних і холодних полярних (див. Схему “пояса сонячного освітлення”).
Маса і розміри Землі визначають силу земного тяжіння, здатну утримувати атмосферу певного складу і гідросферу, без яких неможливе життя.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)