Фокстрот

Фокстрот – швидкий, американський танець, названий в 1914 році ХХ століття в честь його виконавця актора Гаррі Фокса, який виконував його з дівчатами з вар’єте в Нью-Йорку в кінотеатрі між показами фільмів. Прабатьком фокстроту став уан-степ.

Поширення фокстроту

В Америці фокстрот набув поширення і завоював любов публіки в 1912 році. Після 1925 року особливою популярністю користувався “джаз”, тому “фокстротом” стали називати будь-які музичні твори (крім танго), які композитор написав з стилі джаз і які мали при цьому двочастковий розмір. Сюди ж примикав РЕГ-тайм – суміш джазу і блюзу.

На початку ХХ століття увагу публіки привернули “танці тварин”, наприклад, “Хода верблюда” (Camel walk), “Ослиная хода” (Donkey trot). Тому можна припустити, що назва танцю “Фокстрот” було придумано за таким же принципом: fox по-англійськи “лисиця”. Однак не варто забувати і про засновника танцю Гаррі Фокса. Це лише одна з версій. У 20-30-ті роки ХХ століття склалися різні види фокстроту: блек-боттом і Чарлстон, слоу-фокс (повільний фокстрот), свінг. До середини 60-х років в моді був тільки повільний фокстрот.

Напрямки фокстроту

З самого початку фокстрот виконувався повільно – в темпі 48 тактів / хв. Незабаром фокстрот розділився на 2 напрямки в залежності від темпу виконання:

    Квікстеп (Quickstep) – 52 такту / хв. Квік-степ – найшвидший, веселий, динамічний, грайливий танець з усієї європейської програми спортивних бальних танців, так звана швидка версія фокстроту. Повільний Фокстрот (Slow Foxtrot) – 32 такту / хв. Рухи пари в повільному фокстрот безперервні, повільні, плавні, м’які, з замахом (свінгові). Партнер гарний, мужній, аристократичний, партнерка – жіночна, елегантна, ніжна. Фокстрот, що має кілька виразів та інтерпретацій, визнаний простим, і в той же час досить складним танцем європейської програми спортивних бальних танців.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Фокстрот