Фізіологія спинного мозку
Спинний мозок – найбільш давнє утворення ЦНС (центральної нервової системи). Характерна особливість будови – сегментарність.
Нейрони спинного мозку утворюють його сіру речовину у вигляді передніх і задніх рогів. Вони виконують рефлекторну функцію спинного мозку.
Задні роги містять нейрони (інтернейрони), які передають імпульси в вищерозміщені центри, в симетричні структури протилежної сторони, до передніх рогів спинного мозку. Задні роги містять аферентні нейрони, які реагують на такі подразнення:
- Больові; Температурні; Тактильні; Вібраційні; Проприоцептивні.
Передні роги містять нейрони (мотонейрони), які віддають аксони до м’язів, вони є еферентними.
Всі спадні шляхи ЦНС рухових реакцій закінчуються в передніх рогах.
У бічних рогах шийних і двох поперекових сегментів розташовуються нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, у 2-4-му сегментах – парасимпатичного. Аксони цих нейронів виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців.
У складі спинного мозку є безліч вставних нейронів, які забезпечують зв’язок з сегментами і з вищерозташованими відділами ЦНС, на їх частку припадає 97% від загального числа нейронів спинного мозку. До їх складу входять асоціативні нейрони – нейрони власного апарату спинного мозку, вони встановлюють зв’язки всередині та між сегментами.
Біла речовина спинного мозку утворена мієліновими волокнами (короткими і довгими) і виконує провідникову роль.
Короткі волокна пов’язують нейрони одного або різних сегментів спинного мозку.
Довгі волокна (проекційні) утворюють провідні шляхи спинного мозку. Вони формують:
- Висхідні шляхи, які йдуть до головного мозку; Спадні шляхи (що йдуть від головного мозку).
Спинний мозок виконує рефлекторну і провідникову функції.
Рефлекторна функція дозволяє реалізувати всі рухові рефлекси тіла, рефлекси внутрішніх органів, терморегуляції і т. д. Рефлекторні реакції залежать від:
- Місця подразника; Сили подразника; Площі рефлексогенної зони; Швидкості проведення імпульсу по волокнах; Від впливу головного мозку.
Рефлекси діляться на:
- Екстероцептивні (виникають при подразненні агентами зовнішнього середовища сенсорних подразників); Ентероцептивні (виникають при подразненні пресо-, механо, хемо-, терморецепторів): вісцеро-вісцеральні – рефлекси з одного внутрішнього органу на інший, вісцеро-м’язові – рефлекси з внутрішніх органів на кісткову мускулатуру; Проприоцептивні (власні) рефлекси з самої м’язи і пов’язаних з нею утворень. Вони мають моносинаптичну рефлекторну дугу. Проприоцептивні рефлекси регулюють рухову активність за рахунок сухожильних і позотонічних рефлексів. Сухожильні рефлекси (колінні, ахіилові, з триголового м’яза плеча і т. д.) виникають при розтягуванні м’язів і викликають розслаблення або скорочення м’яза, виникають при кожному м’язовому русі; 4) позотонічні рефлекси – виникають при порушенні вестибулярних рецепторів при зміні швидкості руху і положення голови по відношенню до тулуба, що призводить до перерозподілу тонусу м’язів (підвищення тонусу розгиначів і зменшенню згиначів) і забезпечує рівновагу тіла.
Дослідження пропріоцептивних рефлексів проводиться для визначення збудливості і ступеня ураження ЦНС.
Провідникова функція забезпечує зв’язок нейронів спинного мозку один з одним або з вищерозташованими відділами ЦНС.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)