Фізіологічний (біологічний) підхід (теорія типів)
Даний підхід фокусував увагу на будову і структуру тіла. Є дві основних роботи в даному напрямку:
Типологія Ернста Кречмера
Відповідно до неї, люди з певним типом статури мають певні психічні особливості. Кречмер виділяв 4 конституціональних типи: лептосоматик, пікнік, атлетик, диспластик. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
Робота Вільяма Герберта Шелдона
Шелдон припустив, що форма тіла впливає на особистість і відображає її особливості. Він виділяв 3 класу статури: ендоморф, ектоморф, мезоморф. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
Концепція особистості Едуарда Шпрангера
Шпрангер описав 6 психологічних типів людини, що залежать від форм пізнання світу: Теоретичний людина, Економічна людина, Естетичний людина, Соціальний людина, Політичний людина, Релігійний людина. Відповідно з духовними цінностями людини і визначається індивідуальність його особистості. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
Діспозіціонального напрямок Гордона Олпорта
Олпорт висунув 2 загальні ідеї: теорія рис і унікальність кожної людини. За Олпорту, кожна особистість унікальна і її унікальність може бути зрозуміла допомогою визначення конкретних рис особистості. Цей учений ввів поняття “проприум” – те, що визнається своїм у внутрішньому світі і є відмінною рисою. Проприум направляє життя людини в позитивному, творчому, яка прагне до зростання і розвивається руслі відповідно з людською природою. Ідентичність тут виступає в ролі внутрішнього сталості. Також Олпорт підкреслював неподільність і цілісність всієї структури особистості. Детальніше читайте тут.
Інтрапсіхологіческій підхід. Теорія Курта Левіна
Левін припустив, що рушійні сили розвитку особистості знаходяться всередині неї самої. Предметом його дослідження були потребу і мотиви поведінки людини. Він намагався підійти до вивчення особистості як до деякого цілого і виступав прихильником гештальтпсихології. Левін запропонував свій підхід до розуміння особистості: у ньому джерело рушійних сил поведінки людини знаходиться у взаємодії людини і ситуації і визначається його ставленням до неї. Дана теорія отримала назву динамічної або типологічної. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
Феноменологічні і гуманістичні теорії
Головною причиною засобами особистості тут є віра в позитивний початок в кожній людині, його суб’єктивні переживання і прагнення до реалізації свого потенціалу. Основними прихильниками цих теорії були:
Абрахам Харольд Маслоу: його ключовою ідеєю була потреба людини в самоактуалізації.
Карл Ренсом Роджерс: його теорія особистості – це теорія процесу особистісного зростання.
Філософсько-психологічна концепція Еріха Фромма
У даній концепції першорядне значення зводиться до повного висловом індивідуальності і не проявляється особливого інтересу до пристосування особистості до соціуму. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
Екзістенціоналістское напрямок Віктора Франкла
Франкл був переконаний, що ключовими моментами в розвитку особистості є свобода, відповідальність і сенс життя. Детальніше про даної теорії читайте у Вікіпедії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)