Фінансовий аналіз, його об’єкти і методи
Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської діяльності. Його об’єктом виступають показники, що характеризують рух фінансових ресурсів підприємства, потужність фінансового потенціалу та кінцеві результати його функціонування. Головною метою фінансового аналізу кожного суб’єкта господарювання є оцінка ефективності його економічних процесів і фінансового стану. Досягнення цієї мети передбачає здійснення аналізу найважливіших ділянок господарської діяльності, які і виступають його головними об’єктами. До основних з них можна віднести оцінку результативності:
– Формування та використання фінансового потенціалу підприємства;
– Кругообігу фінансових ресурсів (обсягу і структури грошових надходжень і витрат на їх отримання);
– Оптимізацію величини і структури джерел утворення фінансового капіталу, а також його розподілу;
– Стійкості фінансового стану підприємства.
В умовах глобалізації, відповідної трансформації економічних процесів, важливе значення набуває аналіз ефективності формування та використання комплексних категорій, оцінка яких дозволяє враховувати взаємозв’язку багатьох факторів, що впливають на результативність господарювання. Швидкий розвиток інформаційних технологій, розширення наукового інструментарію обгрунтування та реалізації управлінських дій передбачає оцінку ефекту взаємодії основних елементів фінансового потенціалу, від стану якого багато в чому залежить результативність діяльності підприємства.
Фінансовий потенціал підприємства визначає його фінансові можливості, а також силу впливу на безперервність функціонування та конкурентоспроможність на ринку. Потужність фінансового потенціалу, його активність в різній мірі впливають на господарський оборот за допомогою раціональної організації та узгодженості таких трьох складових, як сукупність фінансових ресурсів, фінансових відносин і прогресивних методів їх реалізації.
Фінансові ресурси є матеріальною базою фінансового потенціалу, від обсягу, предметної структури яких, а також джерел формування багато в чому залежить фінансова безпека господарського суб’єкта, своєчасність виконання всіх фінансових зобов’язань.
У зв’язку з чим необхідною стає оцінка реальності загальній сукупності фінансових ресурсів, яка повинна повністю покривати його потреби у виконанні фінансових зобов’язань перед державою, працівниками та партнерами по бізнесу. Необхідно також оцінити раціональність структури використовуваних фінансових ресурсів (види, джерела утворення) з точки зору вигідних умов їх залучення та використання, а також ритмічності надходжень і витрат.
Не менш важливою умовою для вирішення цих завдань є оцінка організації фінансових відносин, які опосередковують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим впливають на оптимізацію величини і структури фінансових ресурсів. Відповідні відносини виникають між усіма учасниками відтворювального процесу (державою, фінансово-кредитними установами, партнерами по бізнесу та членами свого колективу).
Аналіз фінансових відносин доцільно проводити з точки зору:
1) законності, т. Е. Дотримання майнових і фінансових правових актів, інструкцій, нормативів і т. Д.;
2) економічної доцільності намічуваних трансакцій з кредитно-фінансовими установами, партнерами по бізнесу та членами свого колективу. Її кінцевим підсумком виступає розширення виробництва, збуту продукції та збільшення грошових надходжень;
3) своєчасності виконання прийнятих фінансових зобов’язань з погашення та стягнення різних видів заборгованості, застосуванню і сплати фінансових санкцій.
Для того, щоб забезпечити силу і потужність функціонування фінансового потенціалу підприємства, необхідно використовувати прогресивні форми і методи обгрунтування, регулювання і згодом оцінки основних елементів господарсько-фінансової діяльності. У найбільш загальному вигляді позитивні та негативні явища господарського обороту в чому залежать від оптимізації обсягу фінансового потенціалу та сили його впливу на фінансовий стан підприємства.
Фінансовий стан можна вважати особливо важливим об’єктом аналізу, оскільки в ньому зосереджені основні синтетичні показники, які характеризують:
– Фінансові результати (прибуток, збитки, рентабельність);
– Платоспроможність (ліквідність, рівень заборгованості);
– Обсяг, структуру капіталу і майна;
– Ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів (продуктивність основних засобів, оборотність оборотних активів і т. П.).
Залежно від прийнятих критеріїв можна виділити різні види аналізу, до яких відносяться:
1) внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться фінансовими службами підприємства, його результати використовуються при плануванні основних параметрів, оцінці їх виконання та фінансового стану підприємства. Зовнішній аналіз здійснюється іншими організаціями для вивчення платоспроможності підприємства, а також оцінки ефективності його господарсько-фінансової діяльності;
2) поточний аналіз дає можливість контролювати хід виконання прийнятих рішень, коригувати свої завдання, успішно маневрувати фінансовими ресурсами на всіх стадіях їх кругообігу;
3) подальший аналіз оцінює результати минулого періоду і дозволяє встановити певні тенденції використання матеріальних і фінансових ресурсів;
4) аналіз, здійснюваний на основі прогнозних показників, широко застосовується при оцінці ефективності інвестиційних проектів і є основою для вибору оптимального варіанту.
До найбільш поширених і застосовуваним на практиці методів належать порівняльний і багатофакторний. Порівняльний метод грунтується на порівнянні фактичних досягнень конкретних показників з плановими даними, а також з даними минулого періоду.
Багатофакторний метод полягає у встановленні впливу окремих факторів на зміни аналізованих параметрів. З цією метою використовується метод ланцюгових підстановок, який базується на виключенні впливу всіх факторів на величину аналізованого показника, крім одного (обраного).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)