Філософсько-правовий позитивізм Г. Гуго

Related posts:

1. Філософсько-правова думка Гуго Гроція Чільне місце у філософсько-правової думки епохи Відродження займає Гуго де Гроот Гроцій (1583-1645), який одним з перших спробував систематизувати правові норми, обгрунтувати сферу дії права в конкретній ситуації. Гроцій розглядав право, по-перше, як генетичне явище, що відбувається з природною природи людини, а по-друге, як функціональне, тобто засіб, що робить життя людей і держави упорядкованій та […]...
2. Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
3. Типологія філософсько-правових концепцій Типологія філософсько-правових концепцій по вихідним теоретичним основам Філософія права має безліч аспектів. Домінування того чи іншого аспекту в інтерпретації правової реальності зумовлює і обумовлює необхідність виділення в цілісному філософсько-правовому знанні його концептуальних різновидів. Філософсько-правовий ідеалізм об’єднує уявлення про правової реальності як породженні Духа, інобуття Ідеї, понять і т. п. (Фома Аквінський, Г. В. Ф. Гегель, […]...
4. Позитивізм як філософський напрямок в науці Позитивістська форма філософії науки спочатку розглядалася як жорстка вимога до вчених самим досліджувати позитивне (позитивне) знання. Її ідейними корінням є філософські праці Ж. Д’Аламбера, Е. Б. Кондильяка та інших французьких просвітителів. Основні теоретичні передумови були сформульовані К. А. Сен-Симоном. Однак батьком позитивізму по праву називають французького філософа Огюста Конта (1798-1857), який запропонував ключові вимоги до […]...
5. Огюст Конт про позитивізм Огюст Конт вважає, що коли соціальна мораль підніметься на ступінь позитивної науки, тоді сукупність наук – філософія – теж стане позитивною. Позитивна філософія не є окрема наука – це є синтез, систематичне впорядкування людського знання. Вийшовши з наук, позитивна філософія не має іншого методу, крім методу наук, т. Е., Досвіду в з’єднанні з індукцією. Вона, […]...
6. Позитивізм і його основні форми Термін “позитивізм” (від лат. Positivus – позитивний) був введений засновником цієї течії французьким філософом Огюстом Контом (1798-1857) основні ідеї якого були викладені в роботах “Курс позитивної філософії”, “Дух позитивної філософії” і “Система позитивної політики” . У певному сенсі Конта можна вважати продовжувачем ідей Французького просвітництва. У своїй еволюції позитивізм втілився в трьох основних формах: позитивізм […]...
7. Філософсько-правові погляди І. Г. Фіхте Філософсько-правові погляди іншого представника німецької класичної філософії Йоганна Готліба Фіхте (1762- 1814) співзвучні ідеям І. Канта. Він розробляв філософсько-правову концепцію двома десятиліттями пізніше Канта в умовах, коли Німеччина зазнала “політичного цівілізаторство” з боку наполеонівської Франції, тому в основі цієї концепції лежить ідея свободи. Людина, стверджував І. Фіхте, повинен підкорятися законам, але не сліпо, не під […]...
8. ГОФМАНСТАЛЬ, Гуго фон (1874 – 1929) ГОФМАНСТАЛЬ, Гуго фон (Hofmannsthal, Hugo fon – 01.02.1874, Відень – 15.07. 1929, Родаун, побл. Відня) – австрійський поет і драматург. Гофмансталь (повне ім’я – Гуго Лоренц Август Гофман Едлер фон Гофмансталь) був единою дитиною Анни і доктора юриспруденції Гуго фон Гофмансталя, директора банку. Його освітою спочатку займалися приватні вчителі, а в 1884 […]...
9. Філософсько-правові погляди Ф. Бекона В епоху буржуазних революцій особливо турбувалися філософське осмислення правової реальності. Падали підвалини станово-дворянського, феодального права, здавала позиції релігійна правова ідеологія. Новому класу потрібна нова система права і його нове філософське обгрунтування. Велику увагу філософсько-правових питань приділяв основоположник філософії Нового часу Френсіс Бекон (1561-1626). Один з розділів його роботи “Велике відновлення наук” називається “Про загальної справедливості, […]...
10. Правовий нігілізм і проблема конфлікту Уже в Античності проблеми суспільства виступають як проблеми держави і права. Відомий мислитель Піфагор вважав, що понад усе на світі слід поважати батьків і закони, і розглядав законослухняність як вищої чесноти. У діалозі “Закони” Платон передрікає близьку загибель тієї держави, де закон не має сили або перебуває під чиєюсь владою. Цю ж точку зору поділяв […]...
11. Основні філософсько-правові парадигми Отже, у XX ст. філософія права розвивалася в руслі основних філософських парадигм того часу – неопозитивізму, неокантіанства, екзистенціалізму, неогегельянства, феноменології, філософії психоаналізу та ін. Позитивістські мотиви виявлялися, перш за все, в спробах застосувати тезу О. Конта “кожна наука сама собі філософія” до юриспруденції. Звідси прагнення підмінити філософію права загальною теорією права, тому сьогодні деякі загальні […]...
12. Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
13. Правовий статус громадянина Часто аналіз статусу громадянина обмежується цитуванням конституційних положень про права і свободи людини і громадянина (ст. 17-64 Конституції РФ) або посиланнями на них і порівнянням їх відповідності загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Тим часом з точки зору державного управління тут існують дуже гострі “кути”, які не можна не помічати. По-перше, статус громадянина характеризує взаємозв’язок […]...
14. Правовий статус особи Слово “статус” у перекладі з латинської означає положення, стан кого-небудь або чого-небудь. В теорії держави і права мова йде про статус людини, особистості, громадянина. Тому слід визначити, що означають ці поняття в контексті їх використання в юридичних текстах. Людина (індивід) – вищий ступінь живих істот на Землі, що виявляється в його біологічних, фізіологічних, розумових і […]...
15. Зародження філософсько-правових поглядів в Давній Русі Розвиток духовного життя Росії йшло в руслі розвитку світової культури. Проте особливості, посилені постійними зовнішніми загрозами і внутрішніми міжусобицями, створили своєрідний феномен світової культури – “російське”. Серед особливостей виділяють економічні (широкий розвиток общинної власності), політичні (абсолютизм влади, домінування держави над іншими соціальними інститутами), соціальні (відсутність рабства як соціального інституту) і духовні (язичництво, віротерпимість і ін.) […]...
16. Філософсько-політична релігія Фейєрбаха Така релігія, таким чином витлумачена, за його ідеєю, може сприяти викоріненню християнської, узагалі всякої теїстичної релігії допомогою критичного її тлумачення і за допомогою представлення свідомості в теперішньому вигляді. Тому вчення Фейєрбаха ставить завдання не абстрактну, пізнавальну, а життєву, практичну. Філософія для нього покликана замістити людині релігію, сама зробитися нею, і те, що філософія вказує як […]...
17. Філософсько-естетичні погляди Ф. Ніцше. Індивідуальність і індивідуалізм Мабуть, немає в історії думки більш невірно понятого філософа, ніж Фрідріх Ніцше. Схопивши лише відірвані фрази і поняття, люди поспішають записати Ніцше то в людиноненависники, то взагалі… в фашисти. На ділі ж, при уважному і вірному прочитанні німецького мислителя, філософсько-естетичні погляди Ніцше постають в набагато ширшому спектрі. Всі ті афоризми, завдяки яким Ніцше і здобув […]...
18. Чим відрізняється правовий акт від нормативного правового акта Наше життя складається з величезної кількості юридичних норм, закріплених у різних документах. У загальному значенні їх називають “законами” і розмежовують залежно від сфери застосування. Проте, саме по собі законодавство є багатоплановим і володіє великою кількістю інститутів. Одним з базових питань юриспруденції є відмінність правового акта (ПА) від нормативного правого акта (НПА). Розуміння цієї проблеми є […]...
19. Філософсько-етичні проблеми медицини Філософія осмислює не тільки загальні проблеми буття світу, суспільства і людини. Вона прагне досліджувати і вельми специфічні сфери життя людей, такі, наприклад, як морально-етичні відносини, взаємодіючи з соціологією, психологією, медициною. Справа в тому, що ці відносини є споконвіку стрижневими в філософії та медицині. Коріння моралі (лат. Mores – звичаї і порядок спілкування) йдуть в далеке […]...
20. Філософсько-правові погляди французьких просвітителів У центрі французької філософсько-правової думки XVIII в. проблеми людини та її благополуччя в умовах “розумної” держави, очолюваного освіченим правителем. Найбільш чітко ці ідеї висловив мислитель епохи Просвітництва Вольтер (справжнє ім’я Франсуа Марі Аруе; 1694-1778). Будучи войовничим атеїстом, він оголосив релігію головним джерелом невігластва, що породжує всі біди народу, але вигідного церкви, феодалам, аристократам. Вольтер висунув […]...
21. Структура філософського знання Традиційно до складу філософського знання включалися: 1. Онтологія – вчення про буття. 2. Гносеологія – вчення про пізнання, включає до свого складу епістемологію, що досліджує закономірності наукового пізнання. 3. Етика – теорія моралі. 4. Естетика – теорія краси і філософія мистецтва. 5. Філософія права. 6. Філософія релігії. 7. Соціальна філософія 8. Філософія історії. 9. Логіка […]...
22. Предмет і специфіка філософсько-методологічного аналізу науки Як уже зазначалося, гносеологічний, методологічний і логічний аналіз науки в якості важливих аспектів входять в філософський аналіз науки як складного феномена культури. Виділення цих аспектів аналізу цілком правомірно. Між ними необхідно провести більш чітке розходження, постійно пам’ятаючи про те, що вони нерозривно взаємопов’язані [51]. У чому ж специфіка філософсько-методологічного аналізу науки, на відміну, наприклад, від […]...
23. Філософсько-правові погляди Мішеля Монтеня Монтень (1533-1592) стверджував, що закони створюються людьми і повинні забезпечувати людині щастя, краще життя. Всі закони він розділив на дві групи, в чому суперечать один одному, – моральні (закони честі) та юридичні (закони правосуддя). І ті, й інші мають людські виміри, далеко не завжди збігаються. Скажімо, помста необхідна з точки зору законів честі, але неприпустима […]...
24. Філософсько-методологічні основи медицини Арсенал пізнавальних засобів, способів і методів сучасної медицини дуже різноманітний. Хронологічно одним з найбільш ранніх методів спеціального медичного пізнання є метод самоспостереження і клінічного спостереження. Іноді їх роль і значення сучасними лікарями недооцінюються. Навряд чи виправдано таке відношення до факторів спостереження. Неприпустимо низведение їх (наприклад, самоспостереження) до ідеалістично розуміється і тлумачити інтроспекції, яка ігнорує об’єктивний […]...
25. Філософсько-методологічні проблеми психосоматики Психосоматична проблема – одна з найактуальніших і водночас найбільш складних проблем у філософії медицини. Вона має стратегічно важливе значення для подальшого розвитку медицини. Поняття “психічний” в сучасній науковій медицині позначає буття в відбитої, ідеальній формі. Поняття “соматичне” у фізіології та медицині постає як тілесне, на відміну від психічного. Соматичне може розумітися і як будова функцій […]...
26. Філософсько-правова думка про правові характеристики людини Людина – істота суспільна, він не може жити поза суспільством, поза відносин з іншими людьми. Ці відносини регулюють життєдіяльність людини, а їх сукупність становить його світ, багатогранний і багатозначний. Він включає матеріальне і духовне, загальнолюдське і інтимно-індивідуальне, складається з цінностей і антицінностей, задумів і результатів, об’єктивних можливостей і суб’єктивних бажань. Цей світ має і правову […]...
27. Суспільство як об’єкт філософсько-методологічного аналізу Важко уявити більш складний об’єкт аналізу, ніж людське суспільство. У ньому переплітається велика кількість зв’язків, відносин, взаємодій, фактів, подій; діють об’єктивні і суб’єктивні, випадкові та необхідні, матеріальні та ідеальні фактори; стикаються різноманітні інтереси, цілі, цінності різних суб’єктів і т. п. Все це перетворює теоретичне вивчення суспільства в надзвичайно складну проблему. Емпіричні констатації окремих фактів, опис […]...
28. Політико-правовий режим Під політико-правовим режимом розуміється сукупність методів і засобів здійснення державної влади. Це найбільш динамічна складова форми держави, яка чуйно реагує на процеси, які відбуваються в суспільстві. На політико-правовий режим впливає цілий ряд обставин: Сутність держави; Форма державного устрою та правління; Особливості законодавства; Баланс соціально-політичних сил в країні; Міжнародна обстановка і багато іншого. Проте все розмаїття […]...
29. Вплив Гегеля на західних і російських мислителів Філософія Гегеля поширилася далеко за межі батьківщини свого творця: французів з нею познайомили Леру, Отт (“Гегель і німецька філософія”, Пар., 1844), Прево (“Гегель. Виклад його доктрини”. Тулуза, 1845) та ін.: англійців Стірлінг (“Секрет Гегеля” і “Гегельянські система”, Лонда.. 1865), італійців Віра, Маріано, Спавента та інші У Росії філософія Гегеля відіграла свого часу важливу культурну роль. […]...
30. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
31. ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР. ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ДЖ. Д. СЕЛІНДЖЕРА – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із життям та творчістю Дж. Д. Селинджера, розкрити особливості філософсько-естетичної концепції творчості письменника; розвивати навички роботи у групах, культуру усного мовлення; прищеплювати любов до літератури, естетичний смак; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами […]...
32. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
33. Філософсько-правові погляди Томи Аквінського Проблема взаємини світської держави і церкви є центральною і для Фоми Аквінського (1225-1274), який однозначно стає на бік церкви і проголошує: “Вся влада від Бога”. Під правом він, як і Аристотель, розумів рівняння дій і одночасно дію божественної справедливості в суспільстві. Причому право, по Фоми Аквінського, розподіляється за трьома рівнями: – Божественне право: встановлення, дані […]...
34. ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНТЕНЦІІ ТВОРЧОСТІ М. В. ГОГОЛЯ – Тези робіт Пахомова Тетяна Учениця 9 класу Краснолуцької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Луганської області Нині, на межі тисячоліть, людство переживає період великих потрясінь, коли відбуваються цивілізаційні зрушення, внаслідок чого і окрема людина, і людство у цілому опиняються віч – на-віч з питанням про способи та можливості свого подальшого існування. Пошуки відповідей на такі питання відбуваються на […]...
35. Життєвий та творчий шлях, філософсько-естетична концепція творчості Джерома Девіда Селінджера – ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА УРОКІВ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про життя та творчість Дж. Д. Селінджера; розуміння особливостей філософсько-естетичної концепції творчості письменника; навички роботи в групах; культуру усного мовлення; любов до літератури; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі; інформаційну: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості). Тип уроку: […]...
36. Філософсько-символічний зміст образів дзвона і серця в історичній поемі І. Багряного “Скелька” Художня майстерність поеми І. Багряного “Скелька” проявляється у багатогранній і продумано використаній символіці. Автор вживає широке коло символів з української міфології. Хочемо відзначити два чи не основні символи – це образи дзвона і серця, які постійно переплітаються у сюжеті поеми. Кожен з названих образів виявляє в собі два філософські начала: світло і темряву, добро і […]...
37. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
38. Філософсько-моральний конфлікт драми Кальдерона “Життя – це сон” Мета: Поглиблювати знання про бароко як художній напрям; ознайомлювати з творчістю Педро Кальдерона; навчати працювати в групі, висловлювати та ілюструвати цитатами з тексту свою точку зору на події драми. Обладнання: портрет Педро Кальдерона. Тип уроку: Засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок. Що таке життя? Омана! Що таке життя? Це сон. […]...
39. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
40. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...