Філософський аналіз культурно-історичної динаміки
Головним предметом філософсько-світоглядної рефлексії є буття людини у світі. Складаються в процесі життєдіяльності ставлення людей один до одного, природі і суспільству становлять реальну основу їхнього буття в матеріально-технічному, соціально-економічному та політичному аспектах. Реальні ж відносини людей (спосіб життя) визначають їх усвідомлення в тих чи інших формах світогляду. У процесі культурно-історичної динаміки змінюється як спосіб життя, так і його світоглядне усвідомлення.
Тому дуже важливим є аналіз не тільки динаміки способу життя, а й змін домінантних ціннісних орієнтацій і установок при переході від однієї культурно-історичної епохи до іншої, іншими словами, змін у духовній атмосфері людства кожної епохи. Це дозволяє, по-перше, визначити як придбання, так і втрати людства в ході історичного розвитку. По-друге, дає можливість відповісти на питання про те, в яку епоху (або епохи) формувалася “ціннісна матриця”, складова основу сучасної техногенної цивілізації. Без відповіді на питання “звідки ми родом?”, Без усвідомлення придбань і втрат людства ми не зможемо зрозуміти нашу сучасну епоху, а значить, не зможемо вибудувати і оцінити сценарії подальшого розвитку людства і виробити його оптимальну життєву стратегію.
Такий підхід передбачає погляд на минулі епохи з позицій сучасності, коли набагато виразніше проявляються як позитивні, так і негативні моменти у розвитку людства. Адже тільки з висоти пройденого людством шляху щось з того, що було втрачено, від чого свого часу відмовилися як від застарілого, реакційного, изжившего себе, в даний час можна усвідомити як втрати, втрати. З іншого боку, щось з того, що колись мислилося безперечним досягненням, тепер може сприйматися інакше, внаслідок потенційних загроз, якими чреваті ці досягнення.
Ось чому в цій главі ми не будемо розглядати історію філософії (філософія античності, середньовіччя, Відродження і т. П.), Як це зазвичай робиться в підручниках. Самі ці епохи стануть для нас предметом філософсько-світоглядного аналізу в зазначеному вище ракурсі. Зрозуміло, такий аналіз не можна здійснити всебічно в обмежених рамках даного навчального посібника. Але це буде все ж хоч і короткий, узагальнений, але філософський, а не історичний, соціологічний або мистецтвознавчий погляд на культуру і традиції минулих епох.
Related posts:
- Культурно-історична теорія Культурно-історична теорія – це концепція психічного розвитку, розроблена в 1920-1930-і рр. радянським психологом Л. С. Виготським при участі його учнів А. Н. Леонтьєва і А. Р. Лурія. При формуванні даної теорії ними був критично осмислений досвід гештальтпсихології, французької психологічної школи (насамперед Ж. Піаже), а також структурно-семіотичного напряму в лінгвістиці і літературознавстві (М. М. Бахтін, Е. […]...
- Філософський аналіз Аналіз як метод філософії У перекладі з давньогрецької мови поняття “аналіз” означає “розчленування”, “розкладання”. Протилежним за значенням терміном є слово “синтез”. Розглядається нами явище є визначення поняття за допомогою логічних методів і прийомів, коли якесь слово ділять на складові його елементи. Філософський аналіз, таким чином, покликаний зробити пізнання предмета, явища або процесу найбільш повним і […]...
- Культурно-історична школа Культурно-історична школа – група вчених, які досліджували твори мистецтва в культурно-історичному контексті, у зв’язку з середовищем, що породило їх. К.-і. ш. в літературознавстві виникла в Європі в середині XIX ст., коли в літературознавстві визріли ідеї історизму. Важливий поштовх культурно-історичним дослідженням дав німецький вчений І. Гердер (1744-1803), який вважав, що поняття “література” включає не всі художні […]...
- Історична повість як жанр, риси історичної повісті Історична повість – це жанр оповідної літератури. У ній зображуються в художній формі події і особи якогось історичного періоду. Повість відноситься до епосу, тобто оповідної літератури. Зазвичай в ній зображена одне-два події, в яких задіяно кілька персонажів. Їх менше, ніж в романі, але більше, ніж в оповіданні. Важливе місце в ній відводиться оповідачеві, який нерідко […]...
- Аналіз історичної пісні “Чи не той то хміль” – Зразок твору – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Вивчати історію за підручниками дуже складно: їх часто переписують через зміну ідеологічних засад. А народні пісні з правдою про історичні події живуть століттями, прориваючись у майбутнє через заборони і замовчування, спроби знищення та спотвореного тлумачення. Знати їх повинен кожен громадянин країни, яка дивиться в майбутнє, позбавлене іноземного впливу, щасливе й незалежне. Історія нашої країни – […]...
- Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Вчення Ісуса Христа, його провідні ідеї. Аналіз окремих фрагментів з Євангелія Мета: розкрити морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів; ознайомити учнів з провідними позиціями вчення Ісуса Христа, розкрити його новаторський, прогресивний характер та вплив на розвиток духовності людства; проаналізувати фрагменти з Євангелії “Народження Христа”, “Нагірна проповідь”, “Притча про Сіяча”, розкрити нерозривний зв’язок Боголюдини Ісуса Христа з людством в цілому і з кожною людиною окремо. Сприяти формуванню […]...
- Культурно-історична традиція. Наукові традиції Почнемо з зовнішніх факторів як визначальних у розвитку наукового знання. При їх аналізі завдання історика і методолога науки полягає в першу чергу в реконструкції незримих ланок у загальному ланцюжку: соціальний контекст, середа – наукове знання. Одним з головних незримих ланок у цьому ланцюзі виступає те, що позначається поняттям культурно-історична традиція, яку можна розглядати в якості […]...
- Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” – Зразок твору – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Існує близько сорока варіантів пісні про Устима Кармалюка – легендарного ватажка селянських загонів, які боролися проти панського гніту. Знущання з кріпаків були такі, що терпіти не вистачало сил, тому багато селян тікали від пати, Устим Кармалюк теж утік, зібрав загін “славних хлопців” і став відновлюватисправедливість – у багатих забирати, а бідним віддавати. “Отак гроші поділивши, […]...
- Аналіз історичної пісні “Максим козак Залізняк” – Зразок твору – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС У справах, які вимагають від людини напруження усіх душевних і фізичних сил, завжди потрібний той, хто піде першим. Доля першого – важка і відповідальна, але вкрай потрібна. Саме тому імена тих, перших, настільки шанують у народі, що роблять їх носіїв героями пісень. Історична пісня “Максим козак Залізняк” уславлює козацького ватажка Залізняка, який на чолі війська […]...
- Аналіз історичної пісні “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…” – Зразок твору – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС Українська історія налічує багато славетних сторінок, які прикрашають імена національних героїв. Одним з них є молодий козак, улюбленець народу із славного козацького роду Морозів. Саме його оспівує історична пісня “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче…”, розповідаючи про героїчну смерть молодого чоловіка в бою під час визвольної боротьби проти польської шляхти. Інколи козакам доводилося виступати разом […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
- Філософський образ пізнання З незапам’ятних часів пізнання було в центрі уваги вчених і філософів. Ними було вироблено спеціальне навчання – теорія про пізнання. Вона стала провідною частиною філософії – гносеологією, яка ставила своїм завданням розкриття шляхів осягнення буття і пізнання умопостигаемой здібності людини. Цим пізнанням відкривався і обгрунтовувався змістовний сенс буття світу і людини в ньому. У силу […]...
- Культурно-історичний і аналітико-синтетичний підходи З усього різноманіття методологічних побудов щодо сутності процесу глобалізації, які має сучасна наука, особливо виділяються культурно-історичний і аналітікосінтетіческій підходи. Прихильники культурно-історичного підходу трактують глобалізацію як масштабний соціально-історичний процес інтеграції людства. У рамках цього підходу отримали розвиток теоретичні концепції, що пояснюють нове глобальне світоустрій, які сформувалися в руслі філософії глобалізму, – концепції “відкритого суспільства” К. Поппера […]...
- Філософський зміст проблеми “людина-техніка” Поняття “антропологія техніки” ввів у філософський обіг німецький дослідник А. Хунінг. Антропологічний підхід до дослідження техніки представлений в працях філософів Н. А. Бердяєва, X. Ортеги-і-Гассета, К. Ясперса, X. Блюменберга та ін. Як зазначав у своїй роботі “Людина і машина” Н. А. Бердяєв, “питання про техніку став питанням про долю людини і долю культури. Єдиною сильною […]...
- Культурно-просвітницька праця Андрія Чайківського ПЛАН Вступ 1. Дитинство та юність А. Чайковського. Формування письменника та громадського діяча 2. Подальший громадський та літературний шлях А. Чайковського 3. Коломийський період життя і творчості А. Чайковського 4. Основні напрямки громадської та просвітницької діяльності А. Я. Чайковського Висновок Використана література Вступ Одне з найпочесніших місць в українській культурі посідає Андрій Якович Чайковський, який […]...
- Основні поняття динаміки Динаміка – розділ механіки, що вивчає причини руху тіл. Причиною того, що тіло починає рухатися, є дія на це тіло інших тіл. М’яч покотиться тільки, якщо вдарити його. Людина підстрибне, якщо відштовхнеться від підлоги. Деякі тіла діють на відстані. Так, Земля притягує все навколо, тому, якщо випустити з рук м’яч, то він відразу почне рухатися […]...
- Позитивізм як філософський напрямок в науці Позитивістська форма філософії науки спочатку розглядалася як жорстка вимога до вчених самим досліджувати позитивне (позитивне) знання. Її ідейними корінням є філософські праці Ж. Д’Аламбера, Е. Б. Кондильяка та інших французьких просвітителів. Основні теоретичні передумови були сформульовані К. А. Сен-Симоном. Однак батьком позитивізму по праву називають французького філософа Огюста Конта (1798-1857), який запропонував ключові вимоги до […]...
- Філософський світогляд Олексія Лосєва Лосєва називали останнім російським філософом епохи Срібного століття. А. Ф. Лосєва вважають вченим енциклопедичного типу, рідкісного для науки XX ст., Заснованої на диференційованості різних наукових областей. Однак його енциклопедизм не результат формальної ерудиції та механічного з’єднання окремих наукових областей. Його філософські погляди корінням сягають у філософію всеєдності Володимира Соловйова. Ще юнаком він написав роботу “Вищий […]...
- Види рядів динаміки Залежно від характеризує критерію, існує кілька різновидів динамічних рядів. За часовою характеристикою розрізняють моментальні та інтервальні: Для інтервальних рядів характерна результативність. Іншими словами такий ряд може складатися з сумарною характеристики, яка сталася на даний момент часу t (наприклад, скільки продукції вироблено на момент часу, скільки людино-днів зареєстровано за певний період). Для моментальних рядів характерно миттєве […]...
- Історико-філософський процес Реальний процес виникнення, розвитку та зміни філософських ідей вивчає особлива наука – історія філософії. Минув той час, коли історія філософії була чисто описовим видом знання, коли вона лише розповідала і переказувала, популяризувала ідеї і вчення минулого. Такими, наприклад, оповідачами (і дуже цікавими) був Діоген Лаерт (III в.), Плутарх (III ст.), В Новий час – К. […]...
- Філософський погляд на свободу Свобода в філософії є одним з центральних понять, яке не має конкретного визначення досі. Причина цього – двояка інтерпретація терміна. Наприклад, людина, що народилася за визначенням вільний (в нашій країні точно): він не раб і нікому нічим не зобов’язаний. Але з іншого боку, він не вільний, так як все одно пов’язаний з соціумом (мамою-татом, суспільством) […]...
- Проблема історичної пам’яті народу (за поемою М. Вороного “Евшан-зілля”) Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а […]...
- Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. – IІ семестр Мета: допомогти учням усвідомити характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; розвивати навички самостійного пошуку інформації, відбору її та систематизації; сприйняття навчального матеріалу на слух, висловлення своєї думки про підняті проблеми; виховувати прагнення до пізнання, розширення свого кругозору, любов до літератури, естетичні смаки. Обладнання: портретна галерея письменників-модерністів, виставка їхніх […]...
- Основні поняття і аксіоми динаміки Динаміка – це розділ теоретичної механіки, в якому встановлюється співвідношення між рухом тіл і діючими на них зв’язками. Аксіоми динаміки. Закони динаміки узагальнюють результати численних дослідів і спостережень. Механіка, заснована на цих законах, сформульованих як аксіоми, називається класичною. Перша аксіома (принцип інерції). Всяка ізольована матеріальна точка знаходиться в стані спокою або рівномірного і прямолінійного руху, […]...
- Герменевтика як філософський напрямок Герменевтика (гр. hermenentike – тлумачення) – мистецтво тлумачення різних текстів, символів, смислів соціокультури. Активно використовувалася в теології (тлумачення навчань, священних текстів, Біблії), філології як інтерпретація художніх текстів древніх авторів на сучасний жива мова. Філософська проблематика герменевтики вперше стала розроблятися Фрідріхом Шлейермахером (1768-1834) – протестантським теологом і філософом. В його працях помітно вплив І. Канта і […]...
- Відродження як культурно-мистецька епоха (кінець XIV-XVI ст.) – Література доби Відродження в Італії, Франції та Німеччині Доба Відродження (або ще від французького – ренесанс) – це період відродження античної культури під впливом серйозних змін у духовному й соціально-економічному житті Західної Європи, яке охопило спочатку Італію (спадкоємицю Риму), а потім і всі інші країни. Саме в часи Відродження тривали найбільші соціальні рухи, відбулося вивільнення людини з-під повної влади церкви та її ідеології. […]...
- Богдан Лепкий і європейський культурно-мистецький процес П л а н : 1. Вступ. 2. Дитячі роки. 3. Навчання Б. Лепкого. 4. Творча спадщина. 5. Висновок. В історії української літератури яскравішої зірки, ніж Богдан Лепкий, після зорі Франка від початку століття і до 1941 року, мабуть, не було. Але багато людей, нажаль, мало або майже нічого не знають про цю надзвичайну людину, […]...
- Твір на тему – Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Про Марусю Чурай, дівчину з легенди, створено перекази, написано нариси, розвідки, художні твори. До образу її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ”яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Проте […]...
- Проблема творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими тенденціями української провінції Досліджуючи формування нової української словесності, доречно зупинитися на висвітленні особистісно-творчого становлення І. Котляревського. До вивчення цього питання частково вже зверталися П. Волинський [2], Є. Кирилюк [5], М. Мороз [9] та ін. На сьогодні актуальною є потреба додаткових пошуків, спрямованих перш за все на осмислення творчого становлення І. Котляревського у зв’язках із культурно-мистецькими процесами української провінції […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці (від безіменних кобзарів та літописців до відомих письменників і поетів) не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх, залишатися повноцінною людиною.. […]...
- Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна” Тема. Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна” (скорочено). Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя та творчості О. Назарука, змістом I-V розділів повісті “Роксоляна”; розвивати вміння аналізувати твір, висловлювати власні судження; виховувати почуття власної гідності, щирість. Обладнання: портрет письменника, портрети Роксолани, книга П. Загребельного “Роксолана”, історична карта України XVI ст., книга […]...
- Харків – культурно-промислова артерія України Харків досить старе місто. Він був заснований близько 350 років тому. Місто розташоване на плато в оточенні річок Харків і Лопань. Згідно з популярною легендою місто назване на честь козака Харько. Харків – історична столиця Слобідської України. З відкриттям Харківського університету в 1805 році місто стало важливим центром освіти і культури України та Російської імперії […]...
- Портрет-нарис відомої історичної особи. Гай Юлій Цезар Гай Юлій Цезар – знаменитий давньоримський політичний і державний діяч, видатний полководець, письменник. Його ім’я перетворилося на титул римських імператорів і стало основою для позначення в різних мовах східного титулу (кайзер, кесар, цар). Народився він у 100 або в 102 році до нашої ери 13 липня (в інших біографічних джерелах названа дата 12 липня), був […]...
- Рюноске Акутагава. Павутинка. Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели Мета: здійснити цілісний аналіз змісту новели “Павутинка”, розкрити її філософський і повчальний зміст; дослідити поведінку людини в ситуації, коли мова йде про життя або смерть, про порятунок або вічні муки, коли все в руках самої людини, залежить тільки від неї; закріпити знання про новелу як малий жанр епосу; з ‘ясувати роль підтексту, зображувально-виражальних засобів у […]...
- Ідея як домінуючий фактор в образах-символах історичної драматургії Івана Кочерги М. Кудрявцев, Доктор філологічних наук, професор Кам’янець-Подільський Помітним явищем в українській драматургії 20-40-х років стає зацікавлення історичною тематикою, звернення до міфологічних, біблійних сюжетів, до сторінок з життя видатних постатей минулого (наприклад, Шевченка і Сковороди у віршованих драмах П. Тичини “Шевченко і Чернишевський”, “Сковорода”), філософське осмислення сучасних суспільно-політичних катаклізмів крізь призму євангельських оповідей (“Ціна крові” С. […]...
- Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів Як твердять літературознавці, “Диво” можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” та “Смерть у Києві”. Підкреслимо: триптиху, а не трилогії, оскільки трилогія повязана задумом, сюжетом, персонажами, а триптих лише ідейним змістом. Серед названих романів “Диво” займає місце особливе. Це на мою думку, – найкращий, найсильніший, композиційно найвдаліший твір Загребельного […]...
- ПОСТМОДЕРНІЗМ – ОДНЕ З НАЙЯСКРАВІШИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЯВИЩ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст., ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ХУДОЖНЯ (ЛІТЕРАТУРНА) ПРАКТИКА. СОЦІОІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІ Й ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. НАРІЖНІ ПРИНЦИПИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ – ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст Мета (формувати компетентності): предметні (знання про характерні риси постмодернізму як одного з найяскравіших явищ літератури другої половини XX ст.; уміння визначати риси постмодернізму в конкретних творах; навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, аналізу прозових творів, визначення їхніх ідейно-художніх особливостей; навички визначення провідних тенденцій у мистецтві); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички […]...
- Повторення вивченого. Чинники зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів. Питання періодизації літератури. Особливості періодизації української літератури (головні ознаки). Стильові особливості літературних періодів. Літературні напрями і стилі давньої і нової української літератури XI – першої половини XIX ст.: світоглядні й естетичні засади, провідні жанри – ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: познайомити учнів із історико-культурними умовами розвитку української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ століття; її світоглядними й естетичними засадами, провідними жанрами, питанням періодизації, стильовими особливостями літературних періодів, чинниками зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів; розвивати навички усного мовлення, вміння вмотивовувати власні думки; виховувати інтерес до історичного минулого, формувати читацьку предметну, загальнонавчальну і ключові […]...
- Андрій Малишко – відомий український поет і його пісні. Вірш “Приходять предки”. Художні засоби донесення до читача історичної пам’яті Мета. Донести до учнів основні відомості про поета та його пісні, вчити коментувати роль художніх засобів; розвивати навички узагальнення, а також уяву; виховувати почуття обов’язку перед предками, розуміння проблеми історичної пам’яті народу, любов до рідного слова. Обладнання: портрети композиторів П. Майбороди, Г. Майбороди, О. Білаша, П. Козицького, А. Ревуцького та ін., збірки творів. Міжпредметні зв’язки: […]...
- Публій Овідій Назон. Сумні елегії (Життя поета (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми Метаморфози. Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Сумних елегіях. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору Мета: ознайомити учнів з особистістю Публія Овідія Назона та провідними рисами його творчості; показати місце і цінність “Метаморфоз” Овідія як “золотої легенди” античності, дати загальну характеристику твору, розкрити його міфологічний та філософський сенс; розкрити роль творчості Овідія в античній літературі та благотворність впливу його шедеврів на наступні культурно-історичні епохи; вдосконалювати навички бачення взаємозв’язків та взаємовпливів […]...