Філософія волі Шопенгауера – коротко

Філософія Шопенгауера примикає до критики розуму Канта і насамперед, як і філософія Фіхте, до її ідеалістичної стороні. Шопенгауер, як і Кант, оголошує дані нам у просторі та часі речі простими явищами, а самі простір і час – суб’єктивними, апріорними формами свідомості. Нашому інтелекту суть об’єктивних речей залишається невідомою, бо світ, споглядаємо допомогою суб’єктивних форм сприйняття (часу і простору), не можна ототожнювати з реальним. Світ, даний нам в розумному свідомості, – лише “мир як уявлення”, фікція інтелекту або (за висловом самого Шопенгауера) порожній “мозковий привид”. (Докладніше про це – див. У статтях Шопенгауер і Кант, Шопенгауер про метафізичної потреби людини)

Але все це стосується тільки діяльності розуму. Оцінюючи її, Шопенгауер (як і Фіхте) йде в ідеалістичному суб’єктивізмі набагато далі Канта. Однак, за іншою психічною функцією – волею – він, навпаки, категорично визнає повну об’єктивність і достовірність. У Канта єдиним органом пізнання є інтелект. Шопенгауер ж підкреслює величезну роль в даних нам сприйняттях ще й людської волі, яка, на його думку, осягає дані свого досвіду не тільки чітко, але і “безпосередньо”. “Воля” і утворює нашу головну і справжню душевну сутність. Те, що Кант у своїй філософії майже не звернув уваги на цю найважливішу сторону нашої особистості, є великою помилкою. Словом “воля” філософія Шопенгауера позначає не тільки свідоме бажання, але також несвідомий інстинкт і діючу в неорганічний мир силу. Реальний “мир як воля” відрізняється від уявного “світу як уявлення”. Якщо “мир як уявлення” як “мозкового феномену” існує тільки в інтелекті, “свідомості”, то “світ як воля” діє без інтелекту і свідомості – як “безглузда”, “сліпа”, що не знає втоми “воля до життя” .


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Філософія волі Шопенгауера – коротко