Філософія волі Шопенгауера – коротко
Філософія Шопенгауера примикає до критики розуму Канта і насамперед, як і філософія Фіхте, до її ідеалістичної стороні. Шопенгауер, як і Кант, оголошує дані нам у просторі та часі речі простими явищами, а самі простір і час – суб’єктивними, апріорними формами свідомості. Нашому інтелекту суть об’єктивних речей залишається невідомою, бо світ, споглядаємо допомогою суб’єктивних форм сприйняття (часу і простору), не можна ототожнювати з реальним. Світ, даний нам в розумному свідомості, – лише “мир як уявлення”, фікція інтелекту або (за висловом самого Шопенгауера) порожній “мозковий привид”. (Докладніше про це – див. У статтях Шопенгауер і Кант, Шопенгауер про метафізичної потреби людини)
Але все це стосується тільки діяльності розуму. Оцінюючи її, Шопенгауер (як і Фіхте) йде в ідеалістичному суб’єктивізмі набагато далі Канта. Однак, за іншою психічною функцією – волею – він, навпаки, категорично визнає повну об’єктивність і достовірність. У Канта єдиним органом пізнання є інтелект. Шопенгауер ж підкреслює величезну роль в даних нам сприйняттях ще й людської волі, яка, на його думку, осягає дані свого досвіду не тільки чітко, але і “безпосередньо”. “Воля” і утворює нашу головну і справжню душевну сутність. Те, що Кант у своїй філософії майже не звернув уваги на цю найважливішу сторону нашої особистості, є великою помилкою. Словом “воля” філософія Шопенгауера позначає не тільки свідоме бажання, але також несвідомий інстинкт і діючу в неорганічний мир силу. Реальний “мир як воля” відрізняється від уявного “світу як уявлення”. Якщо “мир як уявлення” як “мозкового феномену” існує тільки в інтелекті, “свідомості”, то “світ як воля” діє без інтелекту і свідомості – як “безглузда”, “сліпа”, що не знає втоми “воля до життя” .
Related posts:
- Цікаві факти про Шопенгауера Німецький філософ Артур Шопенгауер відомий своїм нестандартним і часом навіть ірраціональним мисленням. Будучи пропалені мізантропом, він високо оцінював похмурий німецький романтизм, а також цікавився вченням буддизму і містикою. Своїм улюбленим письменником він вважав Канта, стверджуючи, що значимість його праць неможливо переоцінити. Цікаві факти з життя Шопенгауера Шопенгауер вважав роботи Канта найважливішою подією в філософії, що […]...
- Песимізм і ірраціоналізм Шопенгауера Згідно філософії Шопенгауера, ця воля безглузда. Тому наш світ є не “кращим з можливих світів” (як проголошує теодіцея Лейбніца), а “найгіршим з можливих”. Людське життя не має цінності: сума спричинених нею страждань набагато значніше, ніж доставляються нею насолоди. Шопенгауер протиставляє оптимізму самий рішучий песимізм – і це повністю відповідало його особистою душевним складом. Воля ірраціональна, […]...
- 19 цікавих фактів про Шопенгауера Німеччина подарувала світові чимало філософів, але в їх ряду осібно виділяється Артур Шопенгауер. З ним часто не погоджувалися сучасники, його критикували, і нуртування навколо його особистості і його поглядів не вщухає і через десятки років після його смерті. Він збаламутив світову громадськість і дав поживу для роздумів мільйонам людей. Цікаві факти з життя Шопенгауера Юний […]...
- Філософія Фіхте – коротко У західноєвропейській філософії XVII-XVIII століть на одне з найважливіших місць вийшла тема гносеології (питання про людському пізнанні). Глава емпіричної школи, Джон Локк, вважав, що дух людини при народженні – чиста дошка (tabula rasa). Ніяких “вроджених ідей” немає, і єдиним джерелом нашого пізнання є досвід. Дані досвіду залишають у нас “відбитки”, з яких цілком складається картина […]...
- Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
- Етика Шопенгауера Етика Шопенгауера грунтується на положенні про те, що в боротьбі світових сил повинно виразно відчуватися прагнення першооснови всього буття – волі – повернутися до свого істинного, несвідомому буттю. Воно виражається на тлі скорботи, болю і страждань, які панують у житті. На думку Шопенгауера, справжній зміст життя – постійна боротьба волі, у якій вона, нудячись, прагне […]...
- Філософія Ніцше – коротко “Коли [Ніцше] переконався, що немає Бога, їм опанувало таке шалене відчай, що, по суті, незважаючи на його виключне літературне обдарування, йому до кінця життя так і не вдалося адекватно розповісти, що зробили люди, убивши Бога. Але Ніцше не почули. Як і раніше всі думають, що зовсім і не важливо, чи є Бог чи ні Його […]...
- Філософія Канта А) Трансценденталістская картина світу В рамках німецької класичної філософії, що охоплює кінець XVII-XIX ст., Склалася особлива форма ідеалістичного світогляду, що отримала найменування трансценденталізму. У перекладі з латині термін “трансцендентальне” означає “перехідний кордону”. Дане поняття було використано Кантом для позначення пізнавальних здібностей людини, що виходять за межі індивіда і охоплюють всіх людей. Тому трансцендентальну філософію можна […]...
- Філософія духу Гегеля – коротко Філософія духу, один з найбільш розроблених Гегелем відділів системи, поділяється на вчення про суб’єктивний дух, об’єктивному і абсолютному. На певному щаблі розвитку природи з’являється розумний людський індивід. Живучи спочатку, як дитя, в природному стані, у підпорядкуванні інстинктам егоїзму і різноманітним впливам природи: відмінностям рас, народів, статей, віку, темпераментів, природних здібностей та ін., – Він являє […]...
- Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
- Етичні уявлення А. Шопенгауера та Ф. Ніцше Прагнення до змін і новизни, властиве даному часу, що виявлялося по-різному. Так, в контексті “філософії життя”, орієнтованої на відкидання всього загальнозначущого, стереотипізованного і на утвердження цінності “живого”, індивідуалізованого буття, оформлялися етичні уявлення тих мислителів, які значною мірою вплинули па моральне свідомість XX століття. Артур Шопенгауер (1788-1860 рр..) – творець песимістичної етичної концепції ірраціоналістського типу. Головне […]...
- Філософія Маркса – коротко У цій статті розглядається не соціальне і економічне світогляд Карла Маркса (про них – див. У статтях Філософія історії Карла Маркса і Політична економія Маркса), а лише общефилософское, хоча про нього можна говорити тільки умовно. У Маркса чисто філософських праць, якщо не вважати ранніх статей, про які мова буде нижче, і докторської дисертації про Епікура, […]...
- Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
- Філософія життя. А. Шопенгауер, Ф. Ніцше Філософія життя – це культурно-логічна течія в сучасній західній філософії. З моменту свого виникнення виступає за реабілітацію життя, проти його утиску і збіднення розсудливим, політичним, економічним та іншими утилітарними підходами. Представники цієї течії розглядали все існуюче як прояв якоїсь первісної реальності – життя, недоступного ні чуттєвому, ні раціональному пізнанню і досягаємої лише інтуїтивно, через безпосередні […]...
- Філософія Паскаля – коротко Блез Паскаль, що народився в 1623 р і вже з дванадцятого року свого життя займався цілком самостійно вивченням математики, однак відчував себе так мало задоволеним своїми великими математичними відкриттями і славою, яку йому доставили його “Листи до провінціала” (“Lettres provinciales”) далеко за межами картезіанської школи, що на двадцятому році з майже фанатичною завзяттям звернувся до […]...
- Шопенгауер і Кант Шопенгауер – вчення Канта, що він завжди відкрито визнавав. Але якщо Фіхте, Шеллінг і Гегель в його очах, є побічними нащадками цього філософа, себе самого він виробляє від Канта по прямій лінії, і ця претензія не позбавлена підстави. “Дія, вироблене вивченням Канта, – говорить Шопенгауер, – подібно дії зняття катаракти у сліпого. Воно викликає в […]...
- Філософія Хомякова – коротко Разом із братами Іваном і Петром Киреевскими Хомяков Олексій Степанович був старшим представником філософії слов’янофільського напрямки, сформованого близько другу половини 1830-х років. Людина незвичайно обдарований, з самою різнобічної ерудицією, Хомяков володів тонким розумом і блискучою здатністю до діалектики. У літературній розробці основ свого філософського світогляду Хомяков став одним з найблискучіших і авторитетних теоретиків слов’янофільської школи. […]...
- Німецька класична філософія – загальна характеристика У західноєвропейській і вітчизняної філософської традиції німецька класика являє собою одну з найпопулярніших і розроблених тем. Багато течії західноєвропейської філософської думки ХІХ – ХХ ст., Такі як марксизм, неокантіанство, трансцендентальна феноменологія, абсолютний ідеалізм, критичний раціоналізм, являють собою розвиток ідей Канта, Фіхте, Шеллінга і Гегеля. Серед науково-дослідних робіт західних мислителів, присвячених німецької класичної філософії, слід виділити […]...
- Гегель: філософія науки Гегель, однак, вважає, що не релігія під виглядом догми дає людському духу то вищу задоволення, до якого він прагне. Це задоволення здатні дати йому лише філософія і наука. Дух по суті своїй є життя і свобода. Свобода є елемент, без якого він не може обійтися. Але релігійна догма накладається на індивіда, як авторитет зовнішній, матеріал, […]...
- Філософія науки і філософія техніки Інтереси філософії науки і філософії техніки перетинаються насамперед у сфері методології. Філософія науки являє філософії техніки засоби методологічного аналізу, вироблені в ній на основі природознавства, зокрема фізичного пізнання. Філософія техніки дає першої новий матеріал, заснований на досягненнях технічних наук, для такого аналізу і подальшого розвитку самих методологічних засобів. Багато в чому збігаються і проблемні поля […]...
- Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
- Філософія Нового часу (17-18 ст.) Розвиток буржуазних відносин у суспільстві спричинили за собою зміни не тільки в економіці, політиці і соціальних відносинах, змінюється і свідомість людей. Найважливішим фактором такої зміни суспільної свідомості виявляється наука, і перш за все експериментально-математичне природознавство, яке саме в XVII в. переживає період свого становлення: не випадково XVII в. зазвичай називають епохою наукової революції. У Новий […]...
- Філософія життя “Філософія життя” – філософський напрям, який склався в другій половині XIX ст. у Німеччині та Франції, пов’язаний з переломними зрушеннями у тогочасному світобаченні, зумовленими усвідомленням обмеженої вичерпності раціоналізму з його невиправданими домаганнями на абсолютне знання, ігноруванням багатства розмаїтого світу, нехтуванням ірраціональних процесів, духовних цінностей. Як опозиція схематичному позитивізму, “Ф. ж.”, живлена традиціями романтизму, поціновувала життя […]...
- Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
- Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
- Німецька класична філософія – реферат Німеччина до кінця XVIII ст. була конгломератом держав, королівств, князівств, курфюрств, герцогств, баронств і вільних імперських міст. Кожне таке територіальне утворення визначало свої правила життєдіяльності: мало свої митні кордони, стягувало податки, приймало закони. Кріпацтво, оброк, панщина, цехові привілеї були реаліями економічного життя. Міське населення досягало 25%. Долаючи економічну і політичну відсталість, Німеччина наближалася до буржуазної […]...
- Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
- Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
- Історія і філософія науки Історія і філософія науки – зв’язані частини освіти і виховання всіх тих, хто хоче бути в сфері наукового пізнання не ремісниками (у медицині – фельдшерами), а творчими інтелектуалами, конструюють (І. Кант) знання. Чиї претензії називати себе вченими обгрунтовані не тільки тим, що вони навчені вести дослідницьку роботу, а насамперед тим, що усвідомлюють, тобто розуміють її […]...
- Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
- Міфологія, релігія, філософія про походження і сутність світу Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно, афективно сприймається середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) сьогодення. […]...
- Чим філософія відрізняється від науки Ось уже кілька століть ведеться суперечка про те, що ж таке філософія і чим вона відрізняється від науки. Хтось дані поняття ототожнює, хтось – протиставляє, а хтось виділяє загальні та приватні риси. Навряд чи відповісти на таке фундаментальне питання можна в одній статті, проте дати загальне уявлення про проблему – цілком. Філософія – це світогляд, […]...
- Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
- Філософія 1. У чому полягає відмінність філософського світогляду від буденного? Відмінність філософського світогляду від буденного полягає в тому, що буденне, життєво-практичний світогляд спирається на здоровий глузд, властивий кожній людині. Воно формується стихійно, як би само собою під впливом традицій, звичаїв, індивідуального життєвого досвіду людини, а філософське ж світогляд створюється свідомо, всі його елементи ретельно продумуються, проходять […]...
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це твердження ілюструє […]...
- Філософія свідомості Говорячи про буття людини, не можна не сказати про його свідомості. Таємниці буття матерії – це в тому числі (а може бути, в першу чергу) і таємниці свідомості. Свідомість структурно багатогранно, адже його складові – і пам’ять, і уява, і мислення, і членороздільна осмислена мова, і багато іншого. Тому, залишаючи за рамками біологічні та медичні […]...
- Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Cутність волі У житті ми спостерігаємо, як людина працює, вчиться, відпочиває, займається улюбленою справою. Ми бачимо, як тривалий час він прагне до наміченої мети, напружує фізичні і розумові сили, долає масу перепон, стримує охопило його почуття, відмовляється від чогось приємного в ім’я справи, не приносить особливої радості і задоволення, але диктуемого необхідністю. У всьому цьому проявляється воля […]...
- Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...