Філософія Стародавнього Китаю

Китайська цивілізація – одна з найдавніших у світі. Близько п’яти тисяч років тому в Китай прийшли племена з Центральної Азії. Ці племена мали уявлення про землеробство і скотарство, вони оселилися на берегах річки Хуанхе, ассимилировав місцеве населення.
У XXI ст. до н. е. утворюється держава, формується класова структура суспільства. Перша династія Ся правила ок. 400 років, починається епоха бронзи, з’являється писемність. На зміну династії Ся прийшла династія Шан Інь (XVIII-XII ст. До н. Е.), Її змінила династія Чжоу (XII-VIII ст. До н. Е.). У цей час створюється система зрошення, розвивається ремісниче виробництво, з’являються знаряддя із заліза, розвивається централізоване управління, на чолі держави стає монарх (ван). Він вважається власником землі і рабів, а також верховним жерцем. Далі в ієрархії – спадкова земельна аристократія, з якої складався державний апарат, потім – прості люди, об’єднані в громади. Раби, як і тварини, знаходилися поза соціальної ієрархії. Нам важливо усвідомити ці речі, щоб зрозуміти сенс конфуціанства і взагалі соціальну філософію, настільки потужно розвинену в Китаї.
В цей же час спостерігається помітний прогрес знань в області астрономії, географії, механіки, медицини. Був складений місячно-сонячний календар.
У наступний період – Чуньцю (770-476 рр. До н. Е.) І Чжаньго (475-221 рр. До н. Е.) В Китаї відбувся перехід до феодального ладу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Філософія Стародавнього Китаю