Філософія права О. Конта і Дж. Остіна

У 30-40-ті роки XIX ст. виник позитивізм, родоначальником якого вважається Огюст Конт (1798-1857). Позитивізм прагне зробити філософію “корисною” наукою. О. Конт стверджував, що тільки ті системи знань є науковими, які “верифицируются”, тобто підтверджуються досвідом.
Поширюючи свою концептуальну установку на сферу права, Конт бачив причину плюралізму думок у суспільстві в незгоду умів. Цей плюралізм веде до кризи суспільства, його дисфункциональности. Для створення стабільного суспільства необхідно спиратися не на словесні химери, яких ніхто не бачив (“абсолютна ідея” Гегеля або “монада” Лейбніца), а на стійкі верифіковані істини і віру, засновану на цих істинах.
Такими істинами, вважав Конт, виступають природні закони. Пізнаючи їх і діючи відповідно до них, людина виконує обов’язок і знаходить свободу. Свобода у Конта, як і у Спінози, – пізнана необхідність, а у сфері права – це виконання обов’язку.
На позитивістських позиціях стояв і англійський теоретик права Дж. Остін (1790-1859), який у “Лекціях про юриспруденцію або філософії позитивного закону”, проголосив відому формулу “закон є закон”. Його вихідна позиція полягала в прагненні “очистити” право від моралі, психології, політики та інших неправових складових, що роблять право неконкретним, розмитим. Право як наука
повинно вивчати правові факти, спираючись не на моральні, за своєю суттю неконкретні, положення, а на систему юридичних принципів і норм, строго визначають обов’язки і наслідки за їх невиконання.
Право не можна оцінювати з моральних чи політичних позицій. Громадська думка, наприклад, не відноситься до сфери права. Воно є “позитивною мораллю”, де доречні моральні характеристики – “добре”, “зле”, “добрий”, “погане” і т. п. Право таким бути не може. “Право є право”, а “закон є закон”. Для визначення позитивного права Дж. Остін ввів поняття позитивної моралі, яка покликана визначати нормативні вимоги, пов’язані з правилами етикету та моди, моральних норм захисту честі. Позитивна мораль не повинна надавати на право регулятивний вплив. Те ж відноситься і до релігійним нормам. Дж. Остін визнає як законотворчості позитивно-правове нормотворчість судів, тобто на перше місце ставить традиції англійського прецедентного права.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Філософія права О. Конта і Дж. Остіна