Філософія Нового часу (17-18 ст.)

Related posts:

1. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
2. Культурологічна характеристика Ренесансу і Нового часу Епоха Відродження або Ренесанс (XIV-XVI ст.) – Період переходу від середньовіччя до Нового часу (XVII-XIX ст.). Незважаючи на деякі відмінності в духовному житті, соціальній практиці і ціннісних орієнтирах Відродження та Нового часу їх об’єднує кілька типологічних рис. У першу чергу це – антропоцентризм. Проблема людини висувається на передній план духовного життя, а земний, емпіричний людина […]...
3. Формування культури і науки нового часу В історико-філософському і культурологічному курсі епоха Нового часу займає особливе місце, що, мабуть, пояснюється тією винятковою роллю, яку вона зіграла в історії європейської культури в цілому і сучасної, зокрема. Мабуть, корені нашої сучасної європейської культури глибоко йдуть в надра культури новоєвропейської. І хоча в історичному плані ці дві культури поділяють кілька століть, але по суті […]...
4. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
5. Політична думка Нового часу Сутністю другого питання – з’ясування політичних вчень і доктрин XVII – XIX століть. Видатні європейські мислителі цього часу – Т. Гоббс (1588-1679), Д. Локк (1632-1704), Ж.-Ж. Руссо (17121778), Ш. Монтеск’є (1689-1775) та ін. – Заперечували божественну природу держави і королівської влади, обгрунтовували необхідність Крнстітуціонного правління, розробили дуже важливі для встановлення ліберально-демократичного режиму питання: суспільного договору, […]...
6. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
7. Філософія науки і філософія техніки Інтереси філософії науки і філософії техніки перетинаються насамперед у сфері методології. Філософія науки являє філософії техніки засоби методологічного аналізу, вироблені в ній на основі природознавства, зокрема фізичного пізнання. Філософія техніки дає першої новий матеріал, заснований на досягненнях технічних наук, для такого аналізу і подальшого розвитку самих методологічних засобів. Багато в чому збігаються і проблемні поля […]...
8. Межі Нового часу Перехід від Середньовіччя до Нового часу Всупереч уявленням гуманістів Новий час сягає своїм корінням не стільки в античну епоху, скільки в Середньовіччі, коли відбувалося поступове визрівання передумов новоєвропейської цивілізації і формувалися основні риси, що визначили її своєрідність. Перехід від Середньовіччя до Нового часу ні раптовим, це був досить тривалий процес. В ході взаємодії елементів старого […]...
9. Філософські підстави нового природознавства Медицина, як і всяка інша сфера людської життєдіяльності, грунтується на деякій комплексі філософських підстав. Саме вони дають певні знання і відомості, що формують наукову картину світу. Сьогодні в філософії науки вказують на такі види філософських підстав природознавства, і в тому числі медицини: онтологічні або буттєві, гносеологічні або пізнавальні та ще ціннісно-нормативні або нравственноправовие. Ці філософські […]...
10. Філософія марксизму Діалектико-матеріалістична філософія, основи якої заклали Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895), увібрала в себе суттєві досягнення попередньої філософської думки, починаючи з ідейної спадщини філософів Стародавньої Греції і закінчуючи працями мислителів XVII – початку XIX ст. Але, як і більшість некласичних філософських систем, марксизм приділяє значну увагу людині, а вірніше його соціальним проблемам. Особливо великий […]...
11. Філософія науки Якщо спробувати, не претендуючи на безспірність, позначити специфіку філософського аналізу і предметне поле філософії науки, то можна відзначити наступне. У широкому сенсі філософський аналіз науки включає в себе не тільки гносеологічну, методологічну і логічну рефлексії над наукою, але й аналіз таких проблем, як специфіка суб’єкта наукового пізнання і його еволюція, наука як соціальний інститут, становлення […]...
12. Армія і озброєння Нового часу (16-18 століття) На рубежі Середньовіччя та Нового часу все частіше спалахували війни – більш кровопролитні завдяки застосуванню вогнепальної зброї. Шляхетні лицарі ще зневажали це засіб війни. Вони вважали за краще прикувати себе з ніг до голови в залізні одягу, але не розлучатися з мечем і списом. Тим часом все частіше і частіше результат бою став залежати від […]...
13. Будівничий нового часу (Олег Ольжич) До 100-річчя з дня народження Олега Ольжича Господь, багатий нас благословив Дарами, що нікому не відняти: Любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти! Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, […]...
14. Філософія неопозитивізму Якщо позитивісти вважали всі традиційні метафізичні проблеми науки в принципі нерозв’язними в силу слабкості та обмеженості людського розуму, то неопозітівісти всупереч їм заявляли, що традиційні проблеми метафізики є уявними проблемами, які слід не поліпшувати, а відкидати, як позбавлені будь-якого сенсу в науковому пізнанні. Такий підхід фактично і став тією генеральної завданням неопозітівістов, які прагнули вигнати […]...
15. Філософія і методологія науки План: Предмет філософії науки. Історичні етапи філософії науки. Наука як діяльність і соціальний інститут. Функції науки. Структура наукового знання, його форми і методи. Динаміка наукового пізнання. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання. Наука і моральність. Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань, взятих в їх розвитку і розглянутих […]...
16. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
17. Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
18. Катар напередодні нового часу У 60-х роках XVIII століття з Кувейту на північно-західне узбережжя Катару переселилися представники роду аль-Халіфа, які влаштувалися в поселенні Зубара, великому центрі торгівлі та видобутку перлів. На початку 1780-х років аль-Халіфа спільно з місцевими катарським племенами захопили Бахрейн. Спочатку вони управляли Бахрейном з Зубарєв, а через якийсь час переселилися туди, зберігши, проте, значний вплив в […]...
19. Філософія в епоху постмодерну Ряд сучасних західних філософів, намагаючись визначити своєрідність пережитого людством історичного періоду, називають його епохою постмодерну. Незважаючи на те, що поняття постмодерну не набула чіткого логічного змісту і ще не вироблені строгі критерії його виділення, воно може бути корисним в аналізі процесів, що відбуваються в сучасному світі, філософії та інших формах культури. Постмодерн співвідноситься з епохою […]...
20. Філософія англійського Просвітництва А) Спіритуалізм Дж. Берклі Мабуть, найоригінальнішим філософом епохи Просвітництва слід визнати англійського мислителя Джорджа Берклі (1685-1753), вчення якого вступило в пряме протиріччя з основними ідеями свого часу. Будучи єпископом англіканської церкви, Берклі поставив перед собою завдання спростувати матеріалізм, що отримав велике поширення в наукових і інтелектуальних колах Західної Європи. Свою критику матеріалізму Берклі починає з […]...
21. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
22. Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
23. Філософія Аристотеля – реферат Аристотель Стагірський – один з найбільших філософів античної Греції. Твори Аристотеля змістовно ділять на 7 груп: логічні трактати (“Органон”), фізичні трактати (“Фізика”, “Про походження і знищення”, “Про небо”, “Про метеорологічні питання”), біологічні трактати (“Історія тварин”, “Про частинах тварин”, “Про виникнення тварин”, “Про рух тварин”, “Про душу”), твори про “першої філософії” (“Метафізики”), етичні твори (“Нікомахова етика”, […]...
24. Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
25. Філософія Канта А) Трансценденталістская картина світу В рамках німецької класичної філософії, що охоплює кінець XVII-XIX ст., Склалася особлива форма ідеалістичного світогляду, що отримала найменування трансценденталізму. У перекладі з латині термін “трансцендентальне” означає “перехідний кордону”. Дане поняття було використано Кантом для позначення пізнавальних здібностей людини, що виходять за межі індивіда і охоплюють всіх людей. Тому трансцендентальну філософію можна […]...
26. Історія і філософія науки Історія і філософія науки – зв’язані частини освіти і виховання всіх тих, хто хоче бути в сфері наукового пізнання не ремісниками (у медицині – фельдшерами), а творчими інтелектуалами, конструюють (І. Кант) знання. Чиї претензії називати себе вченими обгрунтовані не тільки тим, що вони навчені вести дослідницьку роботу, а насамперед тим, що усвідомлюють, тобто розуміють її […]...
27. Філософія Фіхте – коротко У західноєвропейській філософії XVII-XVIII століть на одне з найважливіших місць вийшла тема гносеології (питання про людському пізнанні). Глава емпіричної школи, Джон Локк, вважав, що дух людини при народженні – чиста дошка (tabula rasa). Ніяких “вроджених ідей” немає, і єдиним джерелом нашого пізнання є досвід. Дані досвіду залишають у нас “відбитки”, з яких цілком складається картина […]...
28. Філософія як методологія науки Поняття “методологія” вживається, як правило, у двох основних значеннях. Перше розглядається як система деяких принципів, правил і операцій, застосовуваних у тій чи іншій сфері діяльності, але насамперед у науковому дослідженні. Друге – це вчення про цю систему як про загальну теорію методу. А вона сформувалася в сучасній науці у зв’язку з необхідністю узагальнення та розробки […]...
29. Філософія веде за собою науку Народження науки – результат соціокультурного розвитку людства, підсумок поглиблення поділу праці, піднесення різноманітних форм духовної життєдіяльності людей, але передусім – філософії. Вона виникла з внутрішніх пізнавальних інтересів і потреб людства в достовірних знаннях про світ, суспільство, самій людині. Звичайно, попередниками наукового пізнання світу були звичайні, художні, релігійні та багато інші форми пізнання. Для наукового пізнання […]...
30. Гульджемал дочув Іззета-ага з Учтурфана – головна героїня твору, мусульманський аналог французької народної героїні Жанни д’Арк. Проблема взаємодії традицій і викликів нового часу й емансипації у творі – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: дізнатися про Гульджемал – головну героїня твору, порівняти її з Жанною д’Арк з метою пошуку спільного, дослідити взаємодію традицій і викликів нового часу, знайти ознаки емансипації народу; розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики героїв твору, збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати усне мовлення; виховувати на прикладі героїні почуття патріотизму. Обладнання: портрет Жанни д’Арк, текст оповідання […]...
31. Чим філософія відрізняється від науки Ось уже кілька століть ведеться суперечка про те, що ж таке філософія і чим вона відрізняється від науки. Хтось дані поняття ототожнює, хтось – протиставляє, а хтось виділяє загальні та приватні риси. Навряд чи відповісти на таке фундаментальне питання можна в одній статті, проте дати загальне уявлення про проблему – цілком. Філософія – це світогляд, […]...
32. Парадигмальна філософія науки У середині ХХ сторіччя видатні мислителі та філософські авторитети Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд представили принципово нове бачення філософії науки. Вона, на їх думку, повинна бути результатом критики головним чином філософії логічного позитивізму. Вони вважали логічний аналіз науки неопозітівістов неплодотворним і недостатнім для того, щоб зрозуміти і оцінити науку в її історичному розвитку. Замість […]...
33. Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
34. Діалектичний матеріалізм як філософія науки Сильною стороною марксистської філософії науки стала її орієнтація на діалектику (незважаючи на критику діалектики Гегеля), діалектичний метод пізнання, що проявилося у визнанні принципової пізнаваності світу. Цей визначальний принцип філософії науки К. Маркса заснований на усвідомленні невичерпності властивостей матерії і її різноманітної структури як загальної категорії онтології, а також на научноскрупулезном обгрунтуванні діалектики абсолютної і відносної […]...
35. Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
36. Філософія дослідницьких програм Продовжувачем парадигмальной ідеології Куна став угорський, а потім англійський історик і філософ науки Імре Лакатос (1922-1974). Його розумова енергія була спрямована на філософське осмислення ролі родинних парадигмі науково-дослідних програм. Вони, за Лакатоса, в безперервній взаємозв’язку з послідовною зміною теорій вели до зростання і зрілості фундаментальної науки. У центрі структури кожної такої програми знаходиться так зване […]...
37. Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
38. Російська філософія 20 століття А) Християнський екзистенціалізм М. А. Бердяєва Метафізика всеєдності Вол. Соловйова послужила причиною виникнення релігійної течії в російській філософії. У XX ст. до цього перебігу належали такі великі мислителі, як С. М. Булгаков, П. А. Флоренський, С. Л. Франк, Л. П. Карсавін та багато інших. Одним з найбільших представників російської релігійної філософії був Н. А. Бердяєв […]...
39. Предмет природознавства Предметом курсу “Концепції сучасного природознавства” є найбільш загальні, фундаментальні уявлення про світ, що складаються в рамках основних напрямків природознавства і виражають специфічні особливості концепції картини світу, притаманні даним конкретним наукам. Кожна наука бачить світ по-своєму, виходячи зі своїх підстав, установок, об’єктів дослідження та використовуваного категоріального апарату, за допомогою якого описується, артикулюється реальність. Один і той […]...
40. Німецька класична філософія – реферат Німеччина до кінця XVIII ст. була конгломератом держав, королівств, князівств, курфюрств, герцогств, баронств і вільних імперських міст. Кожне таке територіальне утворення визначало свої правила життєдіяльності: мало свої митні кордони, стягувало податки, приймало закони. Кріпацтво, оброк, панщина, цехові привілеї були реаліями економічного життя. Міське населення досягало 25%. Долаючи економічну і політичну відсталість, Німеччина наближалася до буржуазної […]...