Філософія і суть епохи Просвітництва

Після Англійської революції багато європейських філософи стали відкрито говорити про недосконалість світу і пропонувати свої ідеї по його перебудови. Їх погляди багато в чому різнилися. Але були ідеї, які вони запозичили один в одного, розвиваючи їх і поширюючи по Європі. Так склалася особлива філософія – Просвітництво, представників якої називали просвітителями.

Все просвітителі вважали, що світ влаштований за законами Розуму, за що їх погляди отримали назву “раціоналізм” (від латинського “раціо” – розум).

Епоха Просвітництва була підготовлена ​​подіями, що відбулися в суспільному і політичному житті Європи кінця XVII століття.

Ставлення до релігії

Кожен філософ по-своєму уявляв місце Бога в світі, який влаштований за законами Розуму. Одні вважали, що, створивши світ і його розумні закони, Він не втручається в його життя. Інші стверджували, що Бог – це не якась особистість, а сама природа з її природними законами – Вселенський Розум. Треті стверджували, що Бога взагалі не існує і Він був вигаданий людьми, коли їм бракувало знань, щоб пояснити закони світу. Таке заперечення Бога отримало назву “атеїзм” (по-грецьки “заперечую Бога”). На зміну віротерпимості просвітителі висунули ідею свободи совісті, тобто вільного вибору будь-якої віри або атеїзму.

Громадський прогрес

Людина представлявся просвітителям найдосконалішим істотою на Землі, так як тільки людина наділена розумом і здатна пізнати закони природи. Весь рух часу (людської історії) просвітителі розглядали як рух людства від темряви, невігластва, забобонів до пізнання законів світу. Саме слово “освіта” німецький філософ Іммануїл Кант (1724-1804) розумів як вихід людини зі стану свого “неповноліття”, тобто “нездатності користуватися своїм розумом без керівництва з боку когось іншого”. В кінці історії має настати “царство Розуму”, де кожна людина досягне щастя і все дбатимуть про “загальне благо”. Це і є мета життя людини. Таке уявлення про розвиток від гіршого стану на краще отримало назву суспільний прогрес.

Вільнодумство і природне право

У своїх уявленнях про самому суспільстві просвітителі Джон Локк, Шарль Монтеск’є та інші грунтувалися на визнанні за кожною людиною його природних прав. Це означає, що кожна людина народжується вільною і рівною у правах з усіма іншими людьми. Однак при цьому “ніхто не має права шкодити життю, здоров’ю, свободі, майну іншого”. Держава ж, на думку просвітителів, виникає тому, що люди укладають між собою суспільний договір. Вони свідомо йдуть на обмеження своїх прав, щоб упорядкувати життя і створити загальні для всіх закони. Щоб правителі держави не порушували природних прав громадян і не перетворювали владу в деспотію, просвітителі висунули ідею поділу влади. Відповідно до неї законодавча влада має належати парламенту, виконавча (виконання законів) – королю і уряду, судова – суддям, висунутим населенням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Філософія і суть епохи Просвітництва