Філософія Абеляра – концептуалізм

Французький філософ П’єр Абеляр був найосвіченіших людиною свого часу; він стояв вище номіналістів і реалістів; він дискутував і з тими, і з іншими; його не задовольняв ні Росцеллін, ні Гільйом Шампо. Знаючи глибше Аристотеля, ніж хто-небудь, Абеляр грунтовно вважав, що і номіналізм, і реалізм одно розвинулися на його логіці. Він намагався примирити у своїй філософії обидві ці школи. Універсалії для нього не сутності, як для реалістів, не слова, як для номіналістів, але – поняття, концепти розуму; свою філософську теорію Абеляр тому називає концептуалізмом. Тому так багата подіями життя і мінлива доля Абеляра, що для церкви його концептуалізм представлявся то одним, то ворогом. У всякому разі, він був вище схоластів, бо старався пояснити свою віру знанням, а не виводити саме знання з віри; схоластика у Абеляра була самостійною та наукової. Християнство він намагався зблизити з грецькою філософією, знаходячи, що язичницькі мислителі були знайомі з догматом про Трійцю і могли б усвідомити його. Головне філософський твір Абеляра – Трактат “Та й” (“Sic et non”) – було присвячено діалектиці, але початок його втрачено. Тлумачення Абеляра до творів Порфирія дійшли до нас повністю.

Ще більше прогресу бачимо в його моральної теорії. Він зважився стати вище ортодоксальних схоластичних богословів, сказавши, що гріх полягає не в чуттєвій нахили до зла, не в дії, а тільки в намірі. Сміливий філософський концептуалізм Абеляра, таким чином, далеко випередив сучасників. Всі окружавшее у сфері думки було нижче його.

П’єр Абеляр народився в 1079 г. у місті Пале, недалеко від Нанта. Лицарським вправам він зволів філософію, якою з дитинства віддався всією душею. Він слухав, одночасно і Росцелліна, і Гільома Шампо. Ще в молодості Абеляр вчив по різних містах. В 1101 він відкрив свої публічні читання, а незабаром Абеляр воював з самим Шампо на публічному філософському диспуті і переміг його. Нагородою була кафедра богослов’я та філософії в Парижі. Абеляр мав величезний, нечуваний успіх; п’ять тисяч студентів були біля його ніг. Всі дивувалися його красномовству, новизні думки, ясності мови, широту поглядів. Багато хто з учнів Абеляра прославилися згодом, наприклад тато Целестин II і Арнольд Брешіанський, відомий єретик, що завжди ставили йому в злочин, забуваючи, що в той же час він дав церкви дев’ятнадцятій кардиналів і п’ятдесят єпископів. Спокій Парижа іноді порушувалося урочистою процесією школяров, що супроводжували вулицями молодого філософа Абеляра; його вітали захоплені крики студентів і народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Філософія Абеляра – концептуалізм