ФЕДОРЧЕНКО

Related posts:

1. НЕВІДОМИЙ Як же це мене звали? Ну, як же ж бо мене звали? Отут на березі якраз коло дороги було ж написано моє ім’я, таке просте українське ім’я, на диктовій драничці олівцем на стовпчику прибите. Так хтось зламав і кинув на дорогу. Як жаль мені, що вже тепер ніхто мене і не згадає, ніхто не знатиме, […]...
2. НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ – ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА Був стрункий, неначе ясень, Гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер він, ой не вмер він Смертію своєю, Не зеленим вкритий дерном Дбайливо ріднею! І китайка жалобова Очі не прикрила. Може, галич десь у рові Сині очі пила. Очі пила, тіло рвала Пазуром хижацьким На поталу, […]...
3. КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ 1. Завтра День твого народження, І колір Цих двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Описує, Як без міри Я тебе кохаю. 2. Цей букет З двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Є мов криваве Торсо, Якому бракує рук, Щоб тебе Обняти. 3. Я стараюся Говорити до тебе Цим букетом З двадцяти […]...
4. НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих загравах облуд,- Вони ж металом – morituri – Сурмлять майбутньому салют. Важкі та мускулясті стопи Пруживий одбивають ямб,- Це дійсності, а не утопій Згучить громовий дифірамб. Ось – блиском – булаву гранчасту Скеровує лише вперед: […]...
5. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І довго плакали… І от тепер Щороку згадуєм сумну пригоду. Але чи справді вмер він? Ні, – не вмер! Поет живе в серцях свого народу! Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе […]...
6. ГIМН – ІВАН ФРАНКО Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт […]...
7. Гімн – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, шастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще жиле! Хоч від тисяч […]...
8. Exegi monumentum – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН * * * Я пам’ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті Душа переживе видимий мій кінець, І славен буду я, допоки в білім світі Лишиться хоч один співець. Полине гомін мій скрізь по Русі […]...
9. ПРОХАННЯ СТАРОГО ЛІРНИКА – ВІТАЛІЙ КОРОТИЧ Переведiть мене через майдан, Туди, де бджоли в гречцi стогнуть глухо, Де тиша набивається у вуха. Переведiть мене через майдан. Переведiть мене через майдан, Де все святкують, б’ються i воюють, Де часом i себе й мене не чують. Переведiть мене через майдан. Переведiть мене через майдан, Де я спiвав усiх пiсень, що знаю. Я в […]...
10. Я ПАМ’ЯТНИК СОБІ ПОСТАВИВ НЕЗОТЛІННИЙ… EXEGI MONUMENTUM – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’‎ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті Душа переживе видимий мій кінець, І славен буду я, допоки в білім світі Лишиться хоч один співець. Полине гомін мій скрізь по Русі великій, І знатиме […]...
11. Буриме Буриме (фр. bouts – кінці, закінчення та rimes – римовані) – вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І. Качуровський запропонував М. Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні – анахорет – портрет – дивовижні – стрижні – скаред – вперед – тижні […]...
12. Як тихо на землі! Як тихо! – ВАСИЛЬ СТУС Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, Щоб і не вмер і не воскрес. Ця Богом послана Голгота Веде у паділ, не до гір. І тінь блукає потаймир, Щовбами сновигає потай. Пощо, недоле осоружна, Оця прострація покор? Ця дума, як стріла, натужна, Оцих волань охриплий […]...
13. Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний – Олександр Пушкін – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія Exegi monumentum… Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний, Тропа народна там навіки пролягла, Олександрійський стовп, в гордливості незборний, Йому не досягне чола. Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду, Від праху утече нетлінний заповіт, – І славу матиму, допоки серед люду Лишиться хоч один піїт. Про мене відголос пройде в Русі великій, І […]...
14. Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ Я пам’‎ятник собі воздвиг нерукотворний, Тропа народна там навіки пролягла, Олександрійський стовп2, в гордливості незборний, Йому не досягне чола. Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду, Від праху утече нетлінний заповіт,- І славу матиму, допоки серед люду Лишиться хоч один пііт. Про мене відголос пройде в Русі великій, І нарече мене всяк […]...
15. Я вас кохав – Олександр Пушкін – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія Exegi monumentum… Я пам’ятник собі поставив незотлінний, До нього вік людська не заросте тропа, Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті Душа переживе видимий мій кінець, I славен буду я, допоки в білім світі Лишиться хоч один співець. Полине гомін мій скрізь по Русі великій, […]...
16. Плесо спить – ЙОГАНСЕН МАЙК (МИХАЙЛО) ГЕРВАСІЙОВИЧ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от Над щетиною бору Появляється Мертвий Крижень. Крила йому свистять залізні, Оливом повні потужні жили. Він летить – і пізні Птахи ховають голови під крила. Трава тремтить у чорній воді. Поволі він облітає озеро. Голову витяг […]...
17. Мій улюблений предмет. Твір-казка – Творча робота з української мови На шкільній парті лежав щоденник. Чистий, у рожевій обкладинці, з цікавим малюнком на титульній сторінці. Відкривши його, можна було побачити акуратні записи і позначені у відведеному місці дати, невиразні закарлючки вчителів та найвищі бали. На його чистих, білосніжних сторінках з найціннішого паперу не було жодної плямочки чи помарки. Він світився синьоокими буквами, а на кожній […]...
18. ГАЗЕЛА1 ПРО ТЕМНУ СМЕРТЬ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА – 11 КЛАС Хотів би я заснути, як засинають яблука, І спати десь далеко від цвинтарного гамору. Хотів би я заснути, як та мала дитина, Що в чистім морі мріє собі розкраять серце. Ви тільки не кажіть мені, що мертві не кривавляться, Бо рот гниє, а все водиці просить. Навіщо мені знати, як їх мордують трави І місяць […]...
19. МАНДРІВНИК – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР Я в двері стукаю і плачу одчиніть Мінливе це життя мов зрадний нурт Евріпу Як хмари нурились хисткою мілиною З сирітським кораблем в безодню огневиць Те каяття німе ті голосні жалі Ти пам’ятаєш Ті риби вигнуті ті понадморські квіти Була як море ніч Куди впадали ріки Я пам’ятаю я-то пам’ятаю Одного вечора я завітав якось […]...
20. ГІМН – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
21. ГІМН (1880) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
22. ПОЕТ – ГРИЦЬКО ЧУПРИНКА Хоч нема в мене й шага, Так зате я завжди вільний! Я за гроші не слуга, Бо до їх я не прихильний. Хоч нема в мене рідні, Так рідня ж мені природа, Сестри єсть в мене одні – Щира Муза та Свобода. В бурі маю матір я, Степ квітчастий – то мій батько, Пісня вільная […]...
23. АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ Селище маврів 1 у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпорадді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді 2. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора,- Та обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах 3 хрести заблищали,- Взято […]...
24. Твір на тему “Моя мрія” У кожної людини є мрія, іноді кілька. Наша уява малює їх нам, не даючи зупинитися на досягнутому, змушуючи весь час рухатися вперед. Якби люди не вміли мріяти, то основна маса винаходів так і не побачила б світ. Ми б так і залишилися на початковій щаблі розвитку. А завдяки мрійникам і фантазерам людський рід досяг того […]...
25. ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ХТО СЕСТРА І БРАТ? “Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась, Є у мене листячко, пахучії квіти, Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти? Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає, Із моєї сипанки смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люде!” “Рівна, сестро […]...
26. ПІСНЯ ТРАМПА – Михайло Васильович (Михайль) Семенко Моїй дочці Я знаю-як виростеш-будеш питати – Хто таки справді був твій маленький батько – І може ти и тоді мене не будеш знати – І може не дійде до тебе про мене згадка. І може ти мене любить не будеш – Може й тобі я буду незрозумілий і чужий – Може й тоді коло […]...
27. За Україну – Микола Вороний За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За […]...
28. Лев – цар звірів Спочатку царем тварин був страус. Зараз лев – цар тварин. Давно страус і лев були великими друзями і зазвичай вони полювали разом. Під час полювання їм зустрічалося безліч різних тварин, але вбити їм нікого не вдавалося – тварин відлякував шум, який виробляв страус своїми крилами. Нарешті страус сказав леву: – Ти залишайся тут, а я […]...
29. ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП’ЯТКО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Зайчик сірий плиг та скок З поля чистого в лісок. Через пень, рівчак, колоду; Ненароком якось в воду, Спотикнувшись, зайчик – бух! Де не взявся тут пастух: Невеличке те хлоп’ятко Пасло в лісі десь ягнятко. Отже, скинувши торбинку Та полатану свитинку, Хлопчик кинувся в озерце. А в зайчатка з жаху серце, Як та пташка, в […]...
30. Не нам, не нам, осміяним, сміятись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не нам, не нам, осміяним, сміятись, Не нам, скаліченим, іти, Німим – піснями заливатись, Сліпим – відшукувать світи. Не нам ловить в небеснім морі Зорі. Не нам – Орлам! А ми давно свої згубили крила, Та чи й були вони у нас?! Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В […]...
31. ОСТРІВ СКАРБІВ – РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН – 6 КЛАС Частина перша Одного разу в домі Джима оселився засмаглий мовчазний моряк. Він дав доручення хлопцеві “пильнувати одноногого моряка”. Усі в містечку побоювалися цю людину. Окрім доктора Лівсі. Якось в домі з’‎явився чоловік, що шукав капітана. Між ними завязалася сутичка, після якої капітан дуже сильно захворів. Хоча і не був поранений. З кожним днем капітан ставав […]...
32. ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
33. ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
34. ПО ТУЧІ – Василь Пачовський Шумом грається бір, шумом ломиться ліс, Шум колише дерева на горах, В дебрах стогне ріка, розревілась, як біс, Котить звали каміння на зворах. По верхах хмари йдуть, десь далеко ревуть Дикі стада за гомоном бурі, На шпилі лісові вже проміння падуть І золотяться мраки понурі. Пролетів ураган і вертає спокій, А ізламаний дуб над рікою, […]...
35. ЗНОВ СЕЛО – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Знов село. По блакитному трапу Сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, Де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа Одягнув я, смуглявий юнак, Коли став на заводі робити, Не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, Що минали на фоні заграв, Коли я гострооким повстанцем На шинель […]...
36. АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ – Хрестоматія з зарубіжної літератури Балада із “Копрада Валленрода” Селище маврів у тьмі, у руїні, Гине їх люд у безраді; Борються досі гренадські твердині. Але чума у Гренаді. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, Б’ється загін Альманзора,- Та обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах хрести заблищали,- […]...
37. СЕРЦЕ МУЗИКИ – Микола Вороний Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!… II Яка краса! Усе життя В […]...
38. Пахне хлібом трава – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Пахне хлібом трава, Що купала мене з дитяти, Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли, Пахне хлібом рука, Що водила мене до школи. Пахнуть хлібом гаї, Де кохалися ми до згуби, Пахнуть хлібом твої Груди, очі, долоні, губи. Пахне хлібом маля, Що любов його народила. […]...
39. Короткий переказ – Їхав козак за Дунай – Семен Климовський – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Семен Климовський Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай!” “Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!” “Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій […]...
40. Батькові – ГРИЦЬКО ЧУПРИНКА Батьку, постій! Головою понурою Ти ще тепер не кивай, Знай – лихолітньою грізною бурею Я ще не стомлений вкрай. Хто не боровся з лихою годиною, Щастя не знав в боротьбі. Хай похоронно, хай лебедино Пiснi співає собі. В мене ж не згасла ще сила могутняя, Хочу боротись, ще хочу я жить! Кличе i жде мене […]...