Фаустівська тема в романі Булгакова “Майстер і Маргарита”
Михайло Опанасович Булгаков творив як раз в той час, коли сатира була під суворою забороною. У 1937 році автор повернувся до роману, розпочатого ще в 20-і роки, і дав йому остаточну назву – “Майстер і Маргарита”.
Епіграф цього твору взято з трагедії “Фауст” німецького автора Гете. Це дозволяє нам зробити висновок, що твори якимось чином пов’язані між собою. І насправді спільність можна простежити по всьому тексту роману Булгакова.
Почнемо з “Фауста”. Головний герой прагне до внутрішньої гармонії і знаходить її, тільки пройшовши через всілякі випробування, якими так щедро обдаровує його Гете. Фауст розуміє, в чому полягає головна мета життя – творити добро для людей і боротися зі злом. І хоча в кінці трагедії герой гине, він все ж переміг. Чому? Тому що дізнався істину, але ж саме до цього він і прагнув.
Що ж з романом Булгакова? Подивимося на загальні моменти.
Майстер – письменник, він автор роману про Понтія Пілата, прокуратора Іудеї. Фауст в трагедії Гете займається перекладом на німецьку мову уривка з Нового Завіту, в якому розповідається як раз про Понтія Пілата.
Мефістофель надягає маску пуделя і проникає в будинок Фауста. На балі в сатани в романі “Майстер і Маргарита” Коров’єв презентує Маргариті зображення чорного пуделя.
Майстер постійно переживає за Маргариту, боїться погубити її або зробити нещасливою. Цей же мотив ми знаходимо і в “Фаусті”.
На сторінках роману Булгакова в останній політ героїв тягне за собою Воланд, в трагедії Гете Фауста зазиває в цей же подорож Мефістофель. Складається враження, що Михайло Опанасович розповідає для нас історію Фауста і Маргарити, адже недарма його головний герой в першій варіації роману носив саме таке ім’я.
У трагедії Гете Фауст і Мефістофель постійно ведуть розмови, намагаючись з’ясувати позиції один одного щодо вічних категорій добра і зла. Мефістофель так визначає своє призначення: я частина злої сили, яка завжди робить благо.
На сторінках роману Булгакова таким злим генієм є Воланд. Але його теж не можна визначити так однозначно. Він виконує накази Бога – приносить звістки про те зло, яке чинять люди на землі.
Так все ж хто він? У романі цей герой стає уособленням всіх негативних людських якостей: пияцтва, неробства, брехливості, жадібності, лицемірства. За ці ж пороки автор карає і персонажів свого роману. Відображенням таких же негативних рис на сторінках роману виступають Берліоз, Никанор Іванович, Лиходеев.
Мефістофель схожий з Воландом, хоча на сторінках трагедії “Фауст” це одне з найменувань диявола.
Відомий фантастичний роман Булгакова показує протистояння добра і зла. Ці дві категорії вічні і протиборство між ними буде вестися постійно.
Михайло Опанасович – письменник зі складною долею. Він постійно відчував гоніння з боку влади і громадськості. Його творіння побачили світ лише після відходу автора з життя. Але наскільки вони актуальні і в сучасний час!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)