ФАРБОВАНИЙ ШАКАЛ – ПРИГОДИ КАЗКОВИХ ТВАРИН – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Індійська народна казка

В одній лісистій країні жив шакал на ім’‎я Чандарава. От якось, знемагаючи від голоду, він прибіг до міста, аби чимсь поживитися. Міські собаки помітили його й страшенно завалували, погналися за ним і почали шарпати за боки гострими зубами. Рятуючи своє життя, він, геть покусаний, забіг по дорозі в будинок фарбаря, де стояв великий чан, повний синьої фарби. Ховаючись від переслідувачів, шакал ускочив туди і зробився такий синій, що собаки його не впізнали й порозбігалися. Чандарава подався світ за очі і зрештою прибився до лісу. Він був не схожий сам на себе, бо ж синя фарба надала йому зовсім іншої масті. Кажуть так:

Вапно і дурень, жінка й рак, як вчепляться – не відірвать, –

Акула рибу проковтне – гай-гай, не випустить її.

ФАРБОВАНИЙ ШАКАЛ   ПРИГОДИ КАЗКОВИХ ТВАРИН   КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Лев і шакал Дімна. Мініатюра з арабської рукописної книжки “Каліла і Дімна”, XIII cm.

Побачивши цього дивного звіра із синьою, як у Шиви1, шиєю, всі лісові жителі – леви, тигри, пантери, вовки та інші хижаки, сповнені неймовірного страху, кинулися врозтіч, примовляючи: “Хтозна, яку штуку втне цей заброда. Краще нам забігти від нього безвісти”. Недарма кажуть:

Якщо не знають, ждать на що, про рід не знають і про міць,

Кому довіритись і як, всяк свій талан знаходить сам.

Чандарава збагнув, що вони перебувають у полоні страху, тож сказав: “О звірі, чому це ви, угледівши мене, стали розбігатися? Вам нема чого боятись! Сам Брахман1 2, сотворивши мене сьогодні, звелів: “Там, де звірі не мають повелителя, віднині я тебе оголошую раджею3 над усіма ними, і хай титулом твоїм буде раджа Какудрума”. От я сюди й прибув, звірі, щоб прихистити вас під покровом парасольки моєї влади. Звуть мене Какудрума, а народився я в Тримир’‎ї”. По цих словах леви, тигри та інші тварини заволали до нього: “Повелівай, володарю!”. Тоді він надав левові чину головного радника, тигра призначив постільним, пантері доручив охороняти скриню, а вовка поставив вартовим біля входу. З родичами своїми – шакалами – він навіть розмови не заводив, а просто вигнав їх у шию, от і все. У царстві було так заведено: леви та інші звірі, промишляючи полюванням, усю здобич приносили йому, а він з висоти своєї царської влади розподіляв її поміж підлеглими.

Одного разу, прибувши на зібрання ради, Какудрума почув, що десь удалині страшенно завиває зграя шакалів. У нього від щастя навіть шерсть настовбурчилась, а в очах заблискотіли сльози радості. Не в змозі стриматись, він схопився і сам почав голосно вити. Здивовані звірі вмить усе второпали і засоромлено похнюпили голови. Оговтавшись, загомоніли: “Ну й обдурив же нас пройдисвіт. Це ж усього-на-всього нікчемний шакал, якого слід розшматувати!”.

Той з переляку хотів було тікати, але не встиг: леви та його підручні роздерли шакалика на дрібні шматочки.

Переклад Ігоря Серебрякова

1 Шива – давньоіндійське божество, втілення руйнівного начала Всесвіту.

2 Брахман – в індійській релігії: космічне духовне начало, що є основою всього сущого.

3 Раджа – індійський титул можновладця, князя або царя.

Літературний практикум

1. Підготуйте переказ казки “Фарбований шакал”, послідовно відповідаючи на такі запитання:

A. За яких обставин шакал Чандарава пофарбувався?

Б. Як герой скористався із цієї ситуації?

B. Як шакал себе виказав?

Г. Як його було покарано?

2. Чи сподобався вам головний герой казки “Фарбований шакал”? Поясніть свою відповідь.

3. На чому трималася влада Чандарави над звірами? Чому вони так жорстоко помстилися шакалові?

4. Знайдіть! Знайдіть у казці “Фарбований шакал” подробиці, які вказують на її індійське походження.

5. Порівняйте! Прочитайте наведений уривок з казки Івана Франка “Фарбований Лис”. Знайдіть в індійській казці “Фарбований шакал” співзвучний за змістом фрагмент. Порівняйте ці уривки. Визначте в них спільне та відмінне.

З КАЗКИ ІВАНА ФРАНКА “ФАРБОВАНИЙ ЛИС”

Майже вмираючи зо страху, бідний Лис Микита мусив сидіти у фарбі тихо аж до вечора, добре знаючи, що якби тепер, у такім строї1, появився на вулиці, то вже не тільки пси, але люди кинуться за ним і не пустять його живого. Аж коли смерклося, Лис Микита прожогом вискочив зі своєї незвичайної купелі, перебіг вулицю і, не спостережений ніким, ускочив до садка, а звідси бур’‎янами, через плоти2, через капусти та кукурудзи чкурнув до лісу. Довго ще тяглися за ним сині сліди, поки фарба не обтерлася трохи або не висхла.

Вже добре стемнілося, коли Микита добіг до лісу, і то не в тім боці, де була його хата, а геть у протилежнім. Був голодний, змучений, ледве живий. Додому треба було ще бігти зо дві милі3, але на се в нього не ставало вже сили. Тож, підкріпившися трохи кількома яйцями, що знайшов у гнізді перепелиці, він ускочив у першу-ліпшу порожню нору, розгорнув листя, зарився в ньому з головою і заснув, справді як по купелі. (…)

1 Стрій – убрання.

2 Пліт – тут: огорожа, плетена з хворосту.

3 Миля – міра довжини, неоднакова в різних країнах; тут: приблизно сім з половиною кілометрів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ФАРБОВАНИЙ ШАКАЛ – ПРИГОДИ КАЗКОВИХ ТВАРИН – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ