Факти і вигадки про бога Тора

Факти і вигадка сплелися в легенді про скандинавському богові Торі, але що насправді ховається за цим міфом. В одному епізоді Тор – бог громовержець виступає проти жахливого чудовиська – гігантської змії, що володіє смертоносною силою. Цього монстра скандинави часто називали Kraken. У Кракена було довге гнучке тіло, і рухався він з блискавичною швидкістю. Однак легенди про морських чудовиськ з’являлися не тільки в Північній Європі. Їх можна виявити і в індійській міфології, в самому знаменитому творі Давньої Греції – в Одіссеї.

У давньогрецькій міфології змієподібна істота виступає проти Зевса. Ці міфи розділяли тисячі кілометрів і тисячі років, але всі вони розповідають одну й ту ж історію. Як у таких різних суспільствах міг з’явитися один і той самий міф? Якщо в основі легенд лежить зустріч з реальним морським чудовиськом? Якщо так, то може морські монстри існують? Дивовижні факти говорять про те, що це можливо. Кілька століть поспіль люди повідомляють, що бачили морських зміїв.

Сцилла, Тифон, Кракен – жахливе морське чудовисько. У нього багато голів і хвостів. Стародавні люди були впевнені, що це чудовисько могло схопити відразу шістьох воїнів і проковтнути. Є його поява в міфах збігом або навіяно чимось реальним? Випадкове відкриття, зроблене в 19 столітті, пропонує відповідь. Рибалки з північної Атлантики зіткнулися з величезним невідомим істотою і змогли його зловити. Найдовші його щупальці досягали 10 метровв довжину. Це був велетенський кальмар. Найбільш приголомшливе, що до 1970 року ніхто не міг довести, що гігантський кальмар дійсно існує, поки десятки цих мешканців морських глибин не викинуло на берег у Ньюфаундленду. Тільки тоді всі численні розповіді моряків про підводних монстрів стали реальністю.

Тисячу років тому оповідання про морських чудовиськ вселяли жах навіть у найдосвідченіших морських мандрівників. Ними були банди морських розбійників, грабіжників і мародерів, які побудували свою імперію – вікінги. Коли вікінгами опановував страх перед морськими монстрами, вони зверталися до одного бога – Тору. Споряджаючи кораблі, вони просили бога Тора допомогти їм дістатися до місця. Вони проводили на честь бога Тора спеціальний обряд, щоб забезпечити собі безпечне плавання. В якості ритуалу вони розбирали храм, споруджений на його честь, завантажували на свої кораблі, і потім скидали в море. Колони, які кидали в море були вирізані з дуба. Дуб, в свою чергу мав особливий зв’язок з володарем грому, так як в це дерево найчастіше вдаряє блискавка. До речі, і місце, де поклонялися вікінги Тору, був зовсім не храм, а дерево. Це був дуб Тора.

Кілька поколінь скандинавів приносили у дуба Тора криваві жертви. Шанувальники Тора нерідко залишали під деревом страшні підношення – убитих тварин. Жертвопринесення були пов’язані з сільським господарством. В особливо неврожайні роки як жертвопринесення міг стати і людина. Згідно з легендою, дуб Тора ріс в німецькому місті Фрицлар аж до 723 року. В той рік все змінилося. З півдня прийшли сили, ведені іншою релігією, з наміром звернути до неї всіх невіруючих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Факти і вигадки про бога Тора