Еволюція людини
Звідки пішли гомініди? Яку роль в еволюції людини зіграли австралопітеки? Які фактори зіграли важливу роль в еволюції людини? Хто були прямі предки людини розумної?
Урок-лекція
ПЕРЕДІСТОРІЯ ЛЮДИНИ. Карл Лінней перше визначив місце людини в системі тваринного царства, віднісши його до класу ссавців, ряду приматів. На походження людини від мавпоподібних предків вказував і Ламарк. Ч. Дарвін присвятив цій проблемі видану в 1871 р книгу “Походження людини і статевий відбір”, де він зібрав безліч доказів, що свідчать про близькість людини і людиноподібних мавп. Серед цих доказів і подібності в анатомії і ембріональному розвитку, і рудиментарні органи і атавізми (див. § 77), і багато іншого. Однак до теперішнього часу залишається неясним, який представник людиноподібних мавп дав початок гоминидам – сімейству, єдиним нині живим представником якого є людина розумна.
ЕВОЛЮЦІЯ австралопітеків. У 1924 р Раймонд Дарт виявив в Південній Африці останки істоти, який поєднував риси мавпи і людини. Обьем мозку – мавпячий, 400-500 см3, але в той же час ікла слабо розвинені, а великий потиличний отвір, що служить для виходу спинного мозку, розташовувалося з нижньої сторони черепа. Це однозначно свідчило, що істота, якому належав череп, ходило на двох ногах. Дарт назвав його австралопітеком, т. Е. Південною мавпою з Африки (рис. 103).
Дослідження в Південній Африці в 20- 30-х рр. XX ст. дозволили виявити багато викопних останків австралопітеків (від лат. australis – південний і грец. pitecus – мавпа). Виявилося, що їх було кілька видів. Один – це описаний Р. Дартом A. africanus, що володів витонченим (граціальним) скелетом, зростанням 1,1 -1,4 м і вагою 30-60 кг. Два інших мали більш потужний (масивний) скелет і при зростанні 1,1-1,8 м досягали ваги 40-80 кг. Вони отримали назви австралопітек могутній і австралопітек бойсов. Сучасні методи аналізу датують вік останків масивних австралопітеків 2,3-1,3 млн років, а граціальних – 3-2,5 млн років.
У 1974 р в Ефіопії був виявлений найповніший на сьогоднішній день скелет австралопітека. Це була жіноча особина, яку члени експедиції назвали Люсі і віднесли до виду австралопітек афарский. Цей вид розглядають як предковий для граціальних і масивних австралопітеків. Будова пояса нижніх кінцівок Люсі говорить про те, що вона переміщалася на двох ногах. Надалі цей висновок підтвердився і знахідкою скам’янілої ланцюжки слідів ніг двох особин, що пройшли по вулканічному попелу приблизно 3,7 млн років тому. Пошуки викопних останків австралопітеків на північному сході Африки не припиняються, і до теперішнього часу знайдені численні фрагменти скелетів особин того ж виду, що й Люсі, а також ще кілька близьких видів.
Що ж нового для розуміння еволюції людини дали останні дослідження австралопітеків? Насамперед факт їх двоногого ходіння свідчить, що цей спосіб переміщення з’явився на самих ранніх етапах формування людини і зіграв важливу роль у його еволюції. Вивільнення передніх кінцівок – рук дозволило використовувати їх для виконання багатьох функцій (захоплення предметів, збір плодів і коріння, кидання каменів, перенесення дитинчат і ін.), А в подальшому і для виготовлення знарядь праці. Саме виготовлення і використання знарядь праці дало імпульс для розвитку головного мозку, що і стало генеральною лінією еволюції людини. Австралопітеки не могли ще робити кам’яних знарядь, але, можливо, виготовляли якісь примітивні знаряддя з палиць, рогів і кісток тварин.
Масивні австралопітеки пристосувалися до використання твердої їжі (насіння злаків, тверді плоди дерев), які доступні у всі сезони. Це знайшло відображення в особливостях будови їх зубів і черепа. Граціальние ж навчилися в посушливі сезони добувати коріння і, мабуть, почали використовувати в їжу м’ясо (спочатку це були трупи тварин). Мабуть, саме від граціальних австралопітеків і беруть початок стародавні представники роду Homo.
ПЕРШІ ПРЕДСТАВНИКИ РОДУ номо. Перший безсумнівний представник роду Homo був знайдений в 60-х рр. XX ст. в ущелині Олдувай (Танзанія) експедицією під керівництвом Луїса Лики і отримав назву людина уміла. Відомо про нього небагато, оскільки вид був малочисельний (передбачається, що в період розквіту налічувалося близько 125 тис. Особин) і викопних знахідок його мало. Жив людина уміла в період 1,6-2.4 млн років тому. Обсяг його мозку досягав 500-650 см3, т. Е. Приблизно на третину більше, ніж у сучасних йому австралопітеків. Будова зубної системи говорить про всеїдність людини вмілого і використанні ним м’ясної їжі. Саме людина уміла першим став виготовляти кам’яні знаряддя праці (рис. 104, а). Разом з його останками виявили грубі знаряддя з гальки, відколотий з одного краю, і кістки тварин, розколоті цими знаряддями для добування мозку.
Стародавні предки людини – австралопітеки мешкали в Африці приблизно 4,2-1 млн років тому. Головна особливість австралопітеків – ходіння на двох ногах, що дозволило звільнити руки. Безпосередньо у своєму походженні людина, швидше за все, пов’язаний з граціальнимі австралопітекамі.
Наступний представник роду Homo – Homo erectus (людина прямоходяча, архантроп) з’явився близько 1,8 млн років тому. Обсяг головного мозку людини прямоходячої становив 900-1000 см3, що в два рази перевершує обсяг мозку людини вмілого і досягає нижньої межі, відомої для нормально розвиненого мозку сучасної людини. У порівнянні з людиною умілою у людини прямоходячої відбулися істотні зміни жувального апарату, в тому числі зменшилися розміри зубів. Це вказує на харчування понад м’якою їжею, можливо, термічно обробленої. Невідомо, чи могла людина прямоходяча розводити вогонь, але підтримувати його міг виразно. Свідчення тому – товстий шар золи в печерах, де виявлені останки деяких представників цього виду.
Зростання людини прямоходячої досягав 1,6 м, вага – 65 кг. Для нього вже характерні значно більш досконалі знаряддя праці (рис. 104, б) – різні кам’яні рубила. Ними користувалися при обробленні видобутку, якою могли бути трупи або здобуті дрібні тварини, для викопування їстівного коріння і т. П. По-видимому, людина прямоходяча уже володів промовою, хоча і досить примітивною. Пізні знахідки цього виду датуються 400 тис. Років, хоча на Яві він вимер близько 50 тис. Років тому.
Людина умілий і людина прямоходяча – перші представники роду Ното. Вони з’явилися в Африці, а людина прямоходяча потім широко поширився по Євразії. Для обох видів було характерно виготовлення кам’яних знарядь праці.
СВІТ палеоантроп. Палеоантропами узагальнено називають викопних людей, які з’явилися слідом за архантропами, але передували неоантропам, т. Е. Людям сучасного типу. Найбільш древні викопні останки палеоантропів знайдені в Африці і датуються віком близько 800 тис. Років тому, пізніші виявлені практично у всіх районах, де мешкав людина прямоходяча. Обсяг мозку палеоантропів перевищував 1100 см3, вони панували на планеті аж до появи неоантропов. В даний час серед палеоантропів виділяють кілька видів, найвідоміший з яких неандерталець. Не викликає сумнівів, що один з палеоантропів дав початок і увазі Homo sapiens (людина розумна), до якого відносяться всі нині живуть люди.
Яке місце розташування людини розумної в сучасній системі тваринного світу?
Які біологічні зміни дозволили предкам людини використовувати знаряддя праці і вогонь?
Які фактори могли вплинути на появу представників роду Ното?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)