Еволюційний метод

Еволюційний метод (лат. evolutio – розвиток) – метод у літературознавстві, що склався у 60-80-ті XIX ст. на основі культурно-історичної школи І. Тена, який в “Історії англійської літератури” спробував поширити закони природного добору на терени духовного життя, зокрема мистецтва. Його, послідовник Ф. Брунетьєр, автор книги “Еволюція жанрів в історії літератури” (1890), безпосередньо застосовував методи природознавства при вивченні художніх творів, трактував літературні жанри як аналоги видів живих організмів в умовах “боротьби за існування”. Навіть пізніше, відмовившись від ідей дарвінізму в літературознавстві, трактував розвиток літературних напрямів і стилів з погляду впливів та особистих уподобань митців. Концепцію Е. м. поділяв київський педагог, автор шкільних підручників В. Сиповський, розглядаючи літературний твір як організм, що переживає свою юність, зрілість та старість. Е. м. у літературознавстві неспроможний був розкрити сутність художньої діяльності, оскільки нехтував її іманентними ознаками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Еволюційний метод