Етнічний склад населення – реферат
Етнічний склад населення різноманітний. Етнос – це історично сформована, стійка спільність людей, що об’єднуються мовою, територією, господарством, культурою, національною свідомістю. На Землі налічується 2-2,5 (за іншими джерелами 4-5,5) тис. Народів або етносів, частина яких склалася в нації, а інші представляють собою народності і племена.
Виділяється 8 найбільш численних народів: китайці, хінду-станці, бенгальці, американці, араби, бразильці, росіяни, японці. Серед населення Землі є і невеликі народи (буріші, кети, коряки та ін.). Але свій внесок у світову культуру вносили і вносять як великі, так і малі народи. У тих випадках, коли етнічні межі збігаються з політичними, утворюються однонаціональні держави. Вони є в Європі, в Латинській Америці, Австралії, Океанії, на Близькому Сході (Іспанія, Великобританія, Німеччина, Китай, США та ін.). Існують також двонаціональні держави (Бельгія, Канада та ін.).
Багатонаціональними державами вважаються такі країни, в яких живуть десятки і навіть сотні народів. У багатьох випадках такі країни мають федеративний чи конфедеративний устрій (Індія, Індонезія, Філіппіни і багато інших). Наприклад, у Росії представлені дві раси, більше 130 народів і народностей; до великих етносів відносяться росіяни, татари, українці, чуваші.
У багатонаціональних і двунаціонального країнах існує складна проблема міжнаціональних відносин. Спостерігаються процеси об’єднання народів по мові і культурі і процеси роз’єднання. Міжетнічні протиріччя виникають і в багатьох економічно розвинених країнах (у Великобританії, Бельгії, Іспанії, Канаді, ПАР та інших.). Наприклад, у Канаді в постійному протиріччі знаходяться дві основні нації – англо-канадці і франко-канадці, які стоять нижче англо-канадців в соціальній ієрархії. Франко-канадці компактно проживають в провінції Квебек і висувають вимогу суверенної Квебека.
Класифікація народів за мовою грунтується на принципі їх спорідненості. Таке спорідненість зазвичай пов’язане з походженням мов від одного “прамови”. Для виникли в Південній Європі романських мов такою мовою-основою з’явився латинський, поширений в Стародавньому Римі та підкорених ним країнах. Латинь як мова міжнародного спілкування існувала з III в. до н. е. до середньовіччя. Аж до XVIII в. латинська мова як мова науки, філософії, юриспруденції, церкви мав широке поширення і в Росії. У словниковому складі російської, німецької, англійської та інших мов є величезна кількість слів латинського походження (наприклад: клас, партія, університет, студенти, факультет, професор, доктор, фрукти, січень та ін.).
Давньоруський став “прамови” для мов східних слов’ян. За свідченням учених до XIV в. Русь була двомовною. Вона говорила на слов’янському (російською) і тюркською мовами. Тепер російська мова – це засіб міжнародного спілкування численних народів Росії і СНД, російською мовою розмовляють 20% населення Землі, т. Е. 290 млн чоловік. Мов, як правило, більше, ніж народів. Число мов визначається вченими в 4-5 тисяч. Кілька груп народів один і той же мова можуть вважати рідною. Живі мови прийнято ділити на групи: 1) група надвеликих мов – 43% населення; до цієї групи відноситься китайський – 1,2 млрд чоловік; англійська – 480 млн чоловік (60 країн світу говорять по-англійськи); хінді та урду – 440 млн чоловік (Індостан); іспанська мова – 420 млн чоловік (більше 20-ти країн); 2) група великих мов – 20% населення; до цієї групи належать російська, арабська, бенгальська, португальська, французька, німецька, японська та ін.).
Всі мови поділяються в мовні сім’ї, які діляться на мовні групи. Найпоширеніша з них – індоєвропейська сім’я (західна гілка і східна гілка). Західна гілка включає в себе романську групу (французька, італійська, іспанська, латинську, молдавський та ін.); німецьку групу мов (англійська, німецька, голландська, ідиш, шведський та ін.). До кельтської групи відносять гельська, бретонський, ірландський та інші мови; до літо-литовської групи відносять литовський і латиський; до слов’янської групи відносяться східно-слов’янська, південно-слов’янська і західно-слов’янська підгрупи. Російська, українська і білоруська і мови відносяться до східно-слов’янської підгрупи індоєвропейської сім’ї мов.
Східну гілку утворюють індо-арійська, іранська та інші групи мов.
Прамови російської мови є давньоруську мову. Слов’янські просвітителі XIX в. Кирило і Мефодій створили кирилицю і глаголицю, у цих азбуках було багато болгарських слів і грецьких букв. Реформувався російську мову двічі: при Петрі I, коли слов’янська писемність була замінена російським шрифтом, але слов’янізми залишилися (наприклад: є, суть, град, живіт – життя, злато і багато іншого), потім в 1918 р за декретом СНК, підписаним В. І. Леніним, коли прибрали букви-дублери i і твердий знак на кінці слова після твердого приголосного, наприклад, у слові Банк ‘.
Є й інші мовні сім’ї: сино-тибетська (в основному КИТАЙСЬКИЙ мова); афразийская (арабська мова); алтайська сім’я включає в себе тюркську групу, яку складають чуваші (1,8 млн чоловік); татари (6,7 млн чоловік); турки (50 млн чоловік); якути (242 тис. осіб) та інші.
Уральську сім’ю складають угро-фінські мови, поширені в основному на Півночі Європи і на Північно-Заході Азії (фінська, естонська, карельський, угорська, мордовська, удмуртский, хантийська і багато ін.).
У науковій літературі виділяється багато інших мовних сімей, груп і підгруп мов. Є чимало країн, офіційними мовами яких є кілька мов. Наприклад, у Люксембурзі три офіційні мови – німецька, французька, люксембурзький; в Швейцарії чотири мови – німецька, французька, італійська, ретороманська; в Індії дві мови – хінді та англійська. В африканських країнах є безліч місцевих мов, але засобами міжнародного спілкування є мови колишніх метрополій – англійська, французька, італійська, португальська.
В даний час самим досліджуваним іноземною мовою є англійська мова. Міжнародними мовами ООН є 6 мов: англійська, французька, іспанська, арабська, китайська, російська. Робочими мовами ООН є англійська, французька (ЮНЕСКО, МОП, ВООЗ, ВПС) та іспанська.
На жаль, у сучасному світі існує тенденція до витіснення англійською мовою як найбільш поширеним мовою міжнародного спілкування інших іноземних мов: німецької, французької, іспанської, а також мов сусідів. Не випадково мовна політика Ради Європи спрямована на поширення мовного плюралізму, а ЮНЕСКО проголосило XXI ст. століттям поліглотів. Вивчення тільки одного англійської мови означало б односторонню орієнтацію на англо-американську культуру, недооцінку історично сформованих суспільно-політичних, економічних і культурних зв’язків з Німеччиною, Францією, іспаномовних та іншими країнами.
Для виховання людини культури, що ввібрав в себе багатство культурної спадщини свого народу і народів інших країн, готового здійснювати міжособистісне і міжкультурне спілкування, дуже важливим є вивчення різних мов, а отже, різних культур, так як мова – це дзеркало культури, в якому відбивається не тільки реальний світ, що оточує людину, але і суспільна самосвідомість народу, його менталітет, національний характер, бачення світу.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)