Етика Аристотеля
Доброчесність полягає не в знанні добра, бо це знання саме по собі не утримує від поганих вчинків. Філософська етика покликана через багаторазове вправу виробити в людині свідому тягу до доброго, зробивши її постійною якістю волі.
Суть добра – в пануванні розумного елемента душі над чуттєвими пристрастями. Істинне етичну поведінку полягає в тому, щоб займати розумну середину між протилежними крайнощами, які і є пороки. Без чесноти неможливо щастя, що становить мета життя. Аристотель визнає важливість насолоди, але вважає вищої його різновидом почуття достатку, що викликається в людині свідомістю, що його вчинки моральні і хороші.
Доброчесність є сукупністю цілого ряду моральних якостей. Кожен клас людей має свої особливі етичні обов’язки, але деякі з них – у першу чергу, справедливість – є боргом всіх. Щира моральність найтіснішим чином пов’язана з ідеєю блага держави, тому Аристотель вважає етичну філософію дуже близькою до громадської – “політиці”.
Related posts:
- Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
- Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
- “Політика” Аристотеля про форми державного устрою Дуже важливий відділ трактату про “Політиці” становить дослідження про форми державного устрою. Аристотель розглядає хороші і погані риси кожної з них, розглядає умови, при яких можлива вона, і обставини, за якими вона спотворюється. Він доводить, що форма правління повинна бути сообразна з характером народу, що не може втриматися та форма правління, в збереженні якої не […]...
- Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
- Етика Антисфена У своїй етиці Антисфен теж виходив з вчення Сократа. “Перейнявши його твердість і витривалість і наслідуючи його безстрастю, він цим поклав початок кінізму”. Слідуючи етиці Сократа, Антисфен бачив щастя в чесноти, а для досягнення добродіяння вважав достатнім одного лише бажання, сили волі. Пізніше Аристотель також з цим не погодиться: одного бажання мало, необхідно суспільне виховання, […]...
- Філософія Аристотеля – реферат Аристотель Стагірський – один з найбільших філософів античної Греції. Твори Аристотеля змістовно ділять на 7 груп: логічні трактати (“Органон”), фізичні трактати (“Фізика”, “Про походження і знищення”, “Про небо”, “Про метеорологічні питання”), біологічні трактати (“Історія тварин”, “Про частинах тварин”, “Про виникнення тварин”, “Про рух тварин”, “Про душу”), твори про “першої філософії” (“Метафізики”), етичні твори (“Нікомахова етика”, […]...
- Критика метафізики Аристотеля Критику метафізики Аристотеля коротко можна звести до наступного. У головних засадах своєї “першої філософії” Аристотель, загалом, сходиться з Платоном, оскільки його “форма” походить від “ідеї” Платона. Але він розходиться із Платоном, оскільки він не визнає ідеалу поза дійсності, за винятком чистого божественного Розуму, який сам є перша з діючих причин або енергій. “Суще”, за Арістотелем, […]...
- Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
- Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
- Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
- Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
- Коротка біографія Аристотеля Аристотель – один з найбільших філософів Стародавньої Греції. Область його інтересів обширна – він займався політикою, діалектикою, логікою, риторикою, біологією, фізикою і астрономією. Збори збережених праць мислителя налічує понад тридцять творів в різних областях і носить назву “Аристотелем корпус”. Найбільш значимі з них – “Про душу”, “Фізика”, “Метафізика”, “Політика”. Народився Аристотель в 384 році до […]...
- Етика кініків Як справжнє поняття речі є лише її “власне” поняття, так і справжнє благо може бути лише “власним благом”. Кіник Діоген казав, що Антисфен навчив його відрізняти чуже від свого. Благом людини може бути тільки те, що може становити його власність, бути йому власним. Майно, свобода, здоров’я, саме життя – не наші, не можуть становити невід’ємною […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Силогізм Аристотеля Силогізм – “промову, в якій, якщо щось припущено, то з необхідністю випливає щось, відмінне від покладеного в силу того, що покладене є” (Арист. Перша Аналітика, I, 24b). Так, з того, що всі люди смертні і Сократ людина, випливає, що Сократ смертний. Аристотель розрізняє три постаті логічного силогізму (четверта була відкрита пізніше), кожна з яких включає […]...
- Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
- Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
- Етика Спінози Основою етики Спінози служить проповедуемая ним ідея про те, що воля або здатність психічної діяльності істотно не відрізняється від розуму. Вона не що інше, як прагнення розуму утримувати ідеї, які йому приємні і звільнитися від тих, які йому неприємні. Бажання – це ідея, яка стверджує або заперечує себе. Спіноза вважає, що тотожні за своєю сутністю, […]...
- Закони логіки Аристотеля З чотирьох законів мислення традиційної логіки Аристотель встановив принаймні два – закони (заборони) протиріччя і виключеного третього. Закони ж тотожності і достатньої підстави у Аристотеля теж намічені у вченні про наукове знання як знанні доказательном (закон достатньої підстави) і в тезі, згідно з яким “неможливо нічого мислити, якщо не мислити [щораз] щось одне” (Аристотель. Метафізика, […]...
- Лікей Аристотеля Саме початок епохи еллінізму (період завоювань Олександра Македонського) збігається в часі з третім періодом в діяльності Аристотеля, започаткованим після його повернення в Афіни. На цей раз Аристотель прибув до Афін не 17-річним юнаком, а 50-річним прославленим філософом-ученим. Опинившись в Афінах, Арістотель не повернувся в Академію. Цю засновану Платоном філософську школу очолював тепер Ксенократ, який не […]...
- 100 фактів життя Аристотеля Енциклопедист і давньогрецький вчений Аристотель – легендарна особистість. І кожному хотілося б дізнатися неймовірні факти з його життя, адже люди, чиє життя пов’язане з наукою завжди притягували увагу оточуючих. Ця людина зробив внесок і в науку, і в логіку, і у багато інших сфер життя людей. Аристотель – один з найрозумніших особистостей того часу. І […]...
- Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
- Категорії Аристотеля Порядок логічних творів Аристотеля, в якому вони друкуються, не випадковий (див. Статтю Праці Аристотеля). Він відображає дидактичну структуру логічного знання, сходячи від простого до складного. У “Категорія” йдеться про слова, висловлюваних “без будь-якого зв’язку” і позначають найзагальніші характеристики буття. Аристотель перераховує 10 категорій (kategoreo – висловлюватися, стверджувати, судити): сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, […]...
- Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
- Фізика Аристотеля – коротко Аристотель визнає чотирьох початкові “стихії”, утворені чотирма можливими поєднаннями двох головних матеріальних протилежностей: холоду – тепла і сухості – вологості. Стихія тепла і суха – вогонь; тепла і волога – повітря; холодна і волога – вода; холодна і суха – земля. Поняття про силу тяжіння у Аристотеля немає. На його думку, вогню і повітрю просто […]...
- Фізика Аристотеля “Перша філософія”, метафізика Аристотеля розглядає “суще, як суще”, тобто абстрактно від всяких чуттєвих і фізичних властивостей, наприклад, рухи, тілесності та ін. Фізика розглядає те, що рухається, і те, що тілесно. Її предмет є природа – φυσις. Під рухом Аристотель розуміє всяка зміна, всяке здійснення в дійсності чого-небудь можливого і, згідно чотирьом головним своїм “категорій”, визнає […]...
- Етика Гесіода Від поеми Гесіода “Труди і дні” можна вести початок античної етики. У поемах Гомера люди і боги аморальні. У них немає нічого святого. Там є лише одна чеснота – хоробрість і лише один порок – боягузтво. Гомерівський Одіссей не може у виборі засобів. Докори сумління йому невідомі. Він хитрий. Свою хитрість Одіссей успадкував від свого […]...
- Етика – визначення терміна Слово “етика” походить від давньогрецького ethos (етос). Спочатку етос означав місце спільного проживання: будинок, гніздо, лігво. Пізніше їм стали називати якесь сталість – характер або звичай. Діяч філософії Аристотель, розуміючи етос як характер, додав до нього прикметник “етичний”, маючи на увазі під ним певний набір чеснот. Тобто людина з етичним характером – це особистість, чия […]...
- “Топіка” Аристотеля Проблема “діалектичного” методу поставлена Аристотелем в “Топіці”, – творі, де він аналізує “топи” (topos, мн. Ч. Topoi), т. є. Загальні прийоми логічного мислення, використовувані в діалозі, сприятливому досягненню істини. У “Топіці” розглядається понад 300 “топів”, і тому їй відводилася роль як би складу допоміжних засобів аргументації, які слід мати під рукою для використання в суперечці. […]...
- Твори Аристотеля Твори Аристотеля не так повно і не так добре збереглися, як твори Платона: до нас дійшла тільки частина його більш пізніх творів, а все, що було написано філософом в ранній період його діяльності, втрачено. Цицерон хвалить твори Аристотеля ранньої епохи за “золотий потік красномовства”, тим часом як дійшли до нас твори носять скоріше характер чорнових […]...
- Етика – наука про мораль і моральність Слово “етика” історично сходить до старогрецького слова “етос” (ethos), яке означало місце (житло) спільного перебування, спільне життя і правила поведінки. У подальшому воно стало позначати характер суспільної поведінки, характер людини, звичаї спільного життя. У наш час етика – це філософська наука, яка потрібна для того, щоб прояснювати підстави моралі як суспільного явища, принципи морального вибору, […]...
- Чим відрізняється чеснота від добра Добро і чеснота – основоположні поняття науки етики. Вони, безумовно, близькі, але означають різні за суттю речі. Чому потрібно розмежовувати добро і чеснота, в чому їх основні відмінності один від одного? Спробуємо розібратися. Що таке чеснота і добро Доброчесність – прагнення людини здійснювати добрі вчинки, тісно пов’язане з його постійною духовною роботою над собою. Добро […]...
- Быоцентризм, екоцентризм, екологічна етика В кінці двадцятого століття почався бурхливий розвиток екологічної етики *. Воно сприяло зародженню нових ідей в області збереження природи планети. Причому нарешті ці ідеї виявилися плідними, бо втілення їх в життя обіцяє дійсне збереження природи і продовження життя людства у Всесвіті. Реалізація їх представляється надзвичайно складною, хоча нічого скрутного для розуміння цих нових уявлень і […]...
- Етика Фейєрбаха Критика етики Гегеля змусила Людвіга Фейєрбаха (1804-1872 рр..) відмовитися від умоглядної філософії і звернутися до природної безпосередності людини. Однак натуралістична (конкретніше – евдемоністична) традиція, з якої Фейєрбах пов’язує свої надії на створення “життєвої”, конкретною, дієвої етики, вже, певно, вичерпала свої конструктивні можливості. Тому задум Фейєрбаха адекватно не здійснюється, а приймає форму проповіді моралі, заснованої на […]...
- Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
- Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
- Насильство і етика Насильство – посягання на свободу волі людини за допомогою примусу і заподіяння шкоди його життю. Позбавлення людини свободи волі дозволяє панувати над ним, тому насильство – спосіб, який забезпечує влада однієї людини над іншим. Його сутність у тому, що воно роз’єднує пов’язаних один з одним людей, яких примушують грати чужі їм ролі, відмовитися від самих […]...
- Мораль, моральність, етика Життя людей у суспільстві визначається не стільки політико-правовими та соціально-економічними принципами, скільки психологічними і моральними. На жаль, в більшій частині літератури радянського періоду людина як індивідуальна особа, що знаходиться в конкретній культурному середовищі, з його моральними пошуками і сумнівами, не був об’єктом вивчення і дослідження. Його зазвичай розглядали як частку класу, групи, колективу, де індивідуальні […]...
- Етика Юма Моральна філософія (етика) Девіда Юма цікава і в тому відношенні, що вона являє подальший крок і успіх в психологічному аналізі внутрішніх пружин моральної діяльності людини. Юм, подібно Хатчесону, бачить останнє джерело етичної діяльності в почуттях людини, а не в ідеях. Всі почуття зводяться до двох форм: задоволення і невдоволення; – В цих почуттях і треба […]...