Естетичний розвиток в педагогіці
Естетичне виховання – це спільна діяльність педагогів і учнів, спрямована на формування естетичної культури.
Що таке естетичне виховання
Поняття “естетичне виховання” походить від слова “естетика”.
Естетика – це наука про прекрасне. Відповідно в педагогіці естетичне виховання (розвиток) – це здатність сприйняття прекрасних почуттів в мистецтві і навколишній світ. Естетика тісно взаємопов’язана з мистецтвом, художнім відображенням реальності в людській підсвідомості і почуттях, здібностями усвідомлювати і творити прекрасне.
Суть естетичного виховання полягає в організації різноманітної художньо-естетичної діяльності вихованців, яка націлена на:
- Розвиток здібностей повноцінного сприйняття і правильного розуміння прекрасного в мистецтві і особистому житті; Визначення естетичних понять, смаків і ідеалів; Розкриття творчих задатків і навичок в мистецтві.
Естетичне виховання здійснюється за допомогою мистецтва, тому воно охоплює вивчення і прилучення вихованців до різноманітних проявів мистецтва: літературі, музиці, малюванню. З цієї причини в шкільну програму включають такі предмети, як література, образотворче мистецтво та музика. Значна сторона естетичного виховання – це пізнання прекрасного в повсякденному середовищі, навколишньої природи, моральний вигляд і суспільній поведінці. Важливою стороною естетичного виховання є також спрямованість на особистісний розвиток.
Важливими компонентами естетичного виховання є:
- Розвиток художніх сприйнять, що охоплюють широкий спектр естетичних явищ. Освоєння знань, спрямованих на розуміння мистецтва, здатність висловлювати власну думку в питаннях художнього відображення реальності. В результаті цього формується вміння аналізувати зміст, моральну і естетичну риси мистецтва. Становлення художнього смаку. Даний компонент допомагає в майбутньому сприймати і переживати прекрасне, відчувати красу і гармонію творів мистецтва, підвищуючи культуру поведінки в цілому. Художня творчість сприяє розвитку талантів і здібностей до музики, образотворчого мистецтва та літератури.
Засоби естетичного виховання
Основними художньо-естетичними засобами естетичної діяльності є:
- Природа; Побут; Література; Мистецтво; Ігри; Пізнання; Праця; Живе спілкування.
Дані кошти органічно вписуються в систему естетичного виховання.
Науково-пізнавальний процес має великі можливості для естетичного виховання школярів. Вникаючи в суть пізнаваних предметів, процесів і явищ, учень одночасно сприймає властиві їм естетичні властивості. Сам же процес пізнання об’єктивної реальності починається з чуттєвого сприйняття (живого споглядання).
Активний вплив праці на естетичний розвиток здійснюється за наступними шляхами: в процесі праці, через вміст роботи та результати праці, за допомогою відносин в процесі трудової діяльності. Ефективно організована праця супроводжується почуттям задоволення і радості. Людина завжди повинна радіти результатами своєї праці.
Групове спілкування відповідає духовним людським потребам. В якості засобів спілкування виступають: слово (усне і друковане), міміка, жести і дії. Це джерела естетичного сприйняття. Однак кошти спілкування повинні відповідати вимогам естетики.
Природа – найбагатше джерело естетичних переживань. Вона натуральна і рухома, свіжа і природна, в ній закладено широкий спектр фарб. Природа облагороджує почуття, впливає на духовний світ людини.
Великий вплив на духовний світ людини надає також література. В системі мистецтв вона займає перше місце. У літературі створюються яскраві образи, і вона дозволяє аналізувати життєві явища.
Методологія естетичного виховання
В процесі пізнання естетики розкривається естетична природа в різних сферах життєдіяльності. Естетика розглядає загальні принципи прекрасного освоєння світу і вивчає закони естетичної діяльності людини.
Естетичний смак пов’язаний зі сприйняттям предметів, явищ або цільним сприйняттям творів мистецтва. При цьому сприйняття і оцінка пов’язані один з одним. При оцінці враховуються естетичні цінності особистості. Естетичний смак допомагає дати об’єктивну оцінку естетичним достоїнств об’єктів навколишнього середовища. Характерними рисами естетичного смаку є почуття міри, гнучкість і стійкість оцінок, багатогранність сприйняття.
Завданням естетичного виховання є формування естетичного ідеалу.
Прекрасне, за своєю суттю – це життя в наших поняттях. Естетичний ідеал являє собою образ досконалості.
Для естетичного пізнання світу потрібна практика і творча діяльність. Причому види творчої діяльності можуть бути різноманітними: створення прекрасного через працю; естетичне поведінку; естетично-пізнавальна діяльність; творчість. Становлення естетичної свідомості та естетичної діяльності – це 2 взаємопов’язаних категорії педагогічного процесу. Завдяки творчій діяльності зростаючий людина задовольняє свої потреби в самовираженні. Причому відбувається формування його естетичного ставлення до дійсності.
Методами естетичного виховання є:
- Роз’яснення; Заохочення; Позитивні приклади; Вправи в мистецтві; Аналіз творів, предметів і явищ мистецтва; Рішення естетичних завдань.
До формам естетичного виховання відноситься:
- Бесіда; Лекції на естетичні теми; Дискотека, танцювальний вечора; Зборів за круглим столом; Кінолекторії; Вечори поезії.