Ернст Теодор Амадей Гофман 1776-1822 – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст
Він жив у двох світах – у приземленому світі філістерів й у світі високих поривань. Він покладав усі свої надії на митців-ентузіастів, без яких неможливий духовний розвиток людства.
Н. Крутікова
Ернст Теодор Амадей (Ернст Теодор Вільгельм) Гофман народився 24 січня 1776 р. в м. Кенігсберзі (Східна Пруссія, нині Калінінград, Росія). Гофман виховувався в родині бабусі й брата матері. Уже в юнацькі роки серйозно займався малюванням і музикою, захоплювався творами митців доби Просвітництва – Ж. Ж. Руссо, И. В. Гете, Ф. Шиллера.
Гофман навчався на юридичному факультеті Кенігсберзького університету, у студентські роки не припиняв занять мистецтвом. 1798 р. поїхав до Берліна, де склав черговий фаховий іспит та отримав призначення на посаду асесора суду в м. Познані (тоді в складі Пруссії, нині Польща). Потім працював радником суду в м. Плоцьку, урядовим радником, а через кілька років – судовим радником міністерства юстиції в м. Берліні.
У цей час писав п’єси, опери й готував декорації для найкращих театрів Європи – Варшави, Берліна, Лейпцига, Бамберга. Він розписав фресками вежу єпископського замку Альтенбург, друкував у газетах статті, оповідання, рецензії. У 1814 р. вийшла друком повість “Золотий горнець”, головним героєм якої став студент Анзельм, який жив у двох світах – реально-побутовому й романтично-фантастичному. Він – дивак і невдаха, але в душі – поет, тому здатен бачити й чути те, про що не відають звичайні люди.
У збірці “Фантазії в манері Калло” (1814-1815) були зібрані твори Е. Т. А. Гофмана, створені в період 1808-1815 рр. Центральним образом цієї збірки став капельмейстер Крайслер, музикант і композитор. Він живе у світі, де панують люди з прагматичним мисленням, яким не відоме поетичне світобачення, тому Крайслер приречений на самотність і страждання. Але герой не втрачає у своїй душі прагнення до високих ідеалів і творення прекрасного. У 1816 р. була опублікована найвідоміша літературна казка Е. Т. А. Гофмана “Лускутик і мишачий король” – гімн творчій фантазії, яка перемагає зло.
У ранніх творах Е. Т. А. Гофмана виявився основний конфлікт його творчості – протиставлення двох світів: реально-побутового та поетичного, породженого фантазією митця. Усіх гофманівських персонажів можна поділити на дві групи – філістерів та ентузіастів. Перші живуть у звичайному світі, їхні інтереси обмежені буденними справами, грошовими прибутками, кар’єрою, приземленими інтересами. Вони не цінують мистецтво й красу, не мають уявлення про високі ідеали. Ентузіастів набагато менше, аніж філістерів, які витісняють людей із романтично-поетичною свідомістю. Але саме ентузіасти, як уважав Е. Т. А. Гофман, здатні проникнути в глибини світу, пізнати істину, створювати прекрасне.
Вид на Кенігсберг. Приблизно 1850 р.
Ентузіасти в його творах є носіями духовності й моралі, утіленням мистецького покликання.
У 1818 р. була написана повість “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”, у 1819-1821 рр. вийшла друком збірка оповідань Е. Т. А. Гофмана “Серапіонові брати”, 1822 р. – “Життєві погляди кота Мурра”. Це не повний перелік шедеврів митця, який прославився ще за свого життя в різних галузях мистецтва. Але його життя було коротким. 25 червня 1822 р. Е. Т. А. Гофман помер ум. Берліні (Німеччина).
“КРИХІТКА ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР” (1818). Сюжет і композиція. Дія повісті відбувається у фантастичному князівстві Керепесі, де правлять князі Пафнутій і Барсануф. Оповідь розпочинається з опису поневірянь бідної селянки Лізи, яка потерпає через злигодні, а також через те, що в неї народився син-потвора Цахес. У ті часи народження дитини з фізичними особливостями вважалося карою та викликало несприйняття оточення та суспільства в цілому. Випадково Лізу з Цахесом побачила добра фея Рожабельверде, яка вирішила виправити природну несправедливість і нагородити його чарівним даром. Відтоді всі приписували Цахесу найкращі риси, вчинки й успіхи інших людей. Тепер його стали шанобливо називати Цинобером. Він швидко піднімається сходинками кар’єри. Це – брутальна, духовно обмежена, аморальна та зухвала людина, але чари феї посприяли: Цахес посідає високі посади й отримує відзнаку – Орден зелено-плямистого тигра. Під впливом чар Цинобера перебувають не тільки правителі та їхнє оточення, а й прекрасна Кандида та її батько – професор університету Мош Терпін, який із радістю віддає доньку заміж за “надзвичайно обдарованого й талановитого юнака”.
Сюжет повісті є не послідовним. Розповідач перериває повістування про теперішні події описами минулих часів, про те, як люди жили раніше й що сталося внаслідок реформи освіти, запровадженої князем Пафнутієм та його міністром Андресом, колишнім камердинером. Освітою вони називали посилення суворих порядків у державі, боротьбу з небезпечними настроями, вільнодумством мешканців.
Д. Гордєєв. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”. 2010 р.
ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА
Гофман і Моцарт
Б. Краффт. Портрет В. А. Моцарта. 1819 р.
Музика В. А. Моцарта надзвичайно вплинула на діяльність Е. Т. А. Гофмана. Зачарований творами Моцарта в студентські роки, Гофман згодом змінив своє третє ім’я на Амадей. Так він і ввійшов в історію світової літератури як Ернст Теодор Амадей Гофман. Моцартіанство – не тільки як музичний стиль, але і як стиль творчості, і як стиль життя, – дуже приваблювало Е. Т. А. Гофмана. Легкість і віртуозність, нестримний політ фантазії й дивовижність картин, здатність до безкінечних імпровізацій та відчуття всесильної волі Творця, що веде за собою читачів, притаманні двом великим митцям – Моцарту й Гофману. Не випадково Гофман пробував свої сили не тільки в галузі літератури, а й створював опери, кантати, давав уроки музики. У його творах діють чимало музикантів і композиторів. Він уважав, що музика й слово невіддільні одне від одного, тому улюблені герої Гофмана завжди чують музику у своїй душі – музику природи, поезії та кохання. Цим вони відрізняються від філістерів, людей-прагматиків, яким не відоме прекрасне й у душі яких не звучить музика.
Переслідуванням були піддані феї та люди, які втілювали свободу думки та вчинків. Фея Рожабельверде теж була серед тих, кого переслідували, проте вона змогла вижити у світі насильства й духовних обмежень, хоча й оселилася в притулку та змінила своє ім’я на Рожа-Гожа-Зеленава, а потім – на Рожа-Гожа. Однак фея не перестала творити добро й різні дива. Проте навіть ці дива не могли змінити усталені порядки в державі, де на посади призначали зовсім не тих, хто на них заслуговував, де не цінували чесну працю, мистецтво, вільну думку.
Світ філістерів та ентузіастів. За допомогою засобів фантастики Е. Т. А. Гофман викриває світ філістерів, де люди прагнуть грошей і високих посад не завдяки особистим здібностям і працелюбності, а завдяки наближенню до владарів. Так, Цахес робить стрімку кар’єру лише за допомогою трьох золотих волосин, якими наділила його фея Рожабельверде. Професор Мош Терпін сподівається через шлюб своєї дочки з Цахесом теж обійняти вигідну посаду й покращити фінансове становище. Навіть мати Цахеса прагне заробити хоча б трохи грошей на своєму синові-потворі: коли він був живий, вона жебракувала, усім показуючи його, а коли він помер, продавала цибулю на його похоронах.
Князі та їхнє оточення не знають, що таке чесно працювати задля держави, не дбають про народ, а всі державні інституції зайняті абсолютно марними справами, як-от: засідання орденської комісії, що визначала кілька тижнів, як потрібно носити Орден зелено-плямистого тигра – зі скількома гудзиками.
Філістерство не тільки панує в князівському оточенні, а й проникає в молодіжне середовище. Так, студент Фабіан повчає свого приятеля Бальтазара, щоб той займався лише практичними справами, а не витрачав час на заняття поезією й споглядання природи. Кохання Бальтазара до прекрасної Кандиди та написання віршів викликають у Фабіана насмішки, він не вірить у різні дива, не бачить ніякого сенсу в мистецтві. Але зустріч із чарівником Проспером Альпанусом і подальші пригоди з Бальтазаром переконали його в іншому.
Студент Бальтазар утілює поетичне світобачення. Саме йому, творчій особистості, відкривається краса природи, він чує її музику, здатний на глибокі почуття й на втілення прекрасного в мистецтві слова. Однак поява Цахеса стає на заваді не тільки його діяльності як поета, а й щастя з коханою. Успіх поеми Бальтазара приписують нікчемі Циноберу, а Кандида, перебуваючи, як і всі, у захваті від Цахеса, віддає йому руку й серце.
В. Дударенко. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”. 2013 р.
Університети в добу романтизму відігравали визначну роль у поширенні передових поглядів та ідей. Так, наприкінці XVIII – на початку XIX ст. у м. Єні в студентському середовищі виникло поняття “філістер”. Цим словом студенти, носії нової свідомості, називали містян-бюргерів, обмежених суто прагматичними інтересами. Слово філістер походить з нім. Philister – філістимлянин. У Біблії філістимляни – народ, який переслідував євреїв, тому за євреїв вступилися Бог і біблійні герої (Самсон, Давид, Мойсей та ін.). Між німецькими студентами й містянами-бюргерами виникали сутички, що нерідко завершувалися кривавими бійками. У 1693 р. пастор під час промови на похованні одного зі студентів, убитого містянами, процитував слова Даліли з її звернення до Самсона: “Філістимляни йдуть на тебе, Самсоне!” З того часу слово філістер уживається в значенні “людина з обмеженим світоглядом, самозадоволена, яка не цінує знання, науку, мистецтво, не має естетичних і моральних пріоритетів; неосвічений обиватель, що відрізняється прагматичною поведінкою й не має духовних потреб; людина заскорузла, дріб’язкова, без ідеалів, раб міщанської моралі”.
У казковому світі Е. Т. А. Гофмана на допомогу поетові й ентузіастові Бальтазару приходить чарівна сила добра. Маг і чародій Проспер Альпанус вирішив допомогти студентові відновити справедливість. Але для того Бальтазар мусив побачити й відчути внутрішнім зором таємну силу Проспера Альпануса. Бальтазар вірив у нього – і його віра була винагороджена. Проспер Альпанус домовився з феєю Рожею-Гожею про те, щоб знешкодити Цинобера, дав героєві чарівний предмет (маленький лорнет), щоб знайти чарівні золоті волосинки на голові Цахеса й вирвати їх, відкривши всім його справжню сутність. Отже, Бальтазар як казковий герой винагороджується чарівником за своє вірне кохання, поетичний талант і прагнення боротися зі злом. У фіналі він перемагає Цахеса, одружується з Кандидою. Вони живуть довго та щасливо в прекрасному маєтку, Бальтазар займається творчістю, а Кандида – домашнім господарством і сімейним затишком. Щасливий фінал утілює ідеал письменника про перемогу добра над злом, ентузіастів – над світом філістерів.
Гротеск. Е. Т. А. Гофман створив гротескний світ, який варто розглядати не в прямому, а в переносному значенні. За допомогою засобів іносказання письменник прагнув попередити читачів про небезпеки суспільства та вади людини, яка може легко потрапити в оману. Гротеск – поєднання у фантастичній формі потворного й смішного. Почвара Цинобер – це гротескний образ духовної обмеженості, аморальності, нахабності та брутальності.
В образах правителів Керепесу піддано критиці державну машину, яка слугує не народові, а лише особистим інтересам володарів. А князівство Керепес – це образ абсурдного суспільства, у якому зміщені всі цінності й пріоритети, де аномальне видається за нормальне. Не випадково в повісті звучать слова хабарництво, арешт, і стіни мають вуха, таємний (радник, експедитор), конфіскувати, підрізати крила, вигнати тощо. У Керепесі панує атмосфера переслідування, підслуховування, підлабузництва. Бальтазар постійно запитує себе, чи це він збожеволів, чи збожеволіло все суспільство довкола. У світі, де панують насильство й прагматичний розрахунок, знецінюються мораль, мистецтво, людяність. Однак письменник долає соціальний абсурд за допомогою засобів комічного.
У гротескному світі Е. Т. А. Гофмана сміх – позитивний герой повісті, який знімає маски з невидимого зла. Коли Бальтазар вирвав чарівні золоті волосинки з голови Цахеса, усі зрозуміли, що він нікчема, і людей охопив регіт. Незважаючи на те, що Цинобер кричав про те, що він міністр, ніхто не слухав його, усі прозріли й тільки сміялися над ним. Цинобер помер, як зазначає розповідач, “гумористичною смертю”. Коли розпочалося повстання, Цахес хотів сховатися в туалеті, але послизнувся – і впав у срібний горщок. Тільки маленькі тоненькі ніжки стирчали з посудини. І ця картина теж є гротескною: замість високого чину – ніщо.
Символіка. Повість наповнена яскравими символами, серед яких велику роль відіграють різні предмети – як побутові, так і чарівні. Так, три золоті волосинки – це символ необмеженої влади, яка згубно впливає на суспільство й на свідомість людей. Орден зелено-плямистого тигра – символ марнославства. Срібний горщок – символ нікчемності того, хто претендує на владу й багатство. Магічне намисто, яке Рожабельверде подарувала Кандиді, щоб вона ніколи не дратувалася, – символ домашнього спокою та людяних стосунків. Маленький лорнет – символ особливого внутрішнього бачення, яке має допомогти людині розпізнати приховану сутність явищ. Небесна музика природи – символ мистецького покликання.
С. Алімов. Ілюстрація до повісті Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”. 1984 р.
Обізнаність. 1. Розкажіть про походження та кар’єрне зростання Цахеса. Які посади він обіймав і як їх досяг? 2. Розкрийте провідний конфлікт повісті – зіткнення ентузіаста зі світом філістерів. Визначте етапи розвитку цього конфлікту. 3. Виявіть фантастичні елементи у творі (образи, ситуації, деталі тощо). Які реальні проблеми порушує Е. Т. А. Гофман за допомогою засобів романтичної фантастики? Читацька діяльність. 4. У повісті Бальтазар неодноразово порівнюється з Гамлетом. Визначте подібність і відмінність між цими героями. 5. Знайдіть приклади авторської іронії, коли несумісними є високі оцінки й відзнаки Цахеса та його поведінка. Зверніть особливу увагу на дієслова, що характеризують вчинки Цахеса. 6. Розкрийте позицію розповідача. Доведіть, що він співчуває Бальтазарові, а не Цахесу. 7. Визначте ознаки казки в повісті Е. Т. А. Гофмана. 8. Назвіть чарівні предмети, якими користуються персонажі, розкрийте їхню роль у тексті. Людські цінності. 9. Які духовні цінності втілено в образі студента Бальтазара? Чи є в нього соратники в боротьбі зі світом філістерів? 10. Які ідеали втілює письменник у щасливому фіналі за допомогою засобів казки? Комунікація. 11. З’ясуйте значення слів, які використані в українському перекладі повісті “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”: курдупель, почвара, референдарій, (таємний) радник, (таємний) експедитор, (небезпечний) ворохобник, сектант, машталір, князь, камердинер. Кого з персонажів стосуються ці слова? Поясніть. Складіть із поданими словами 3-4 речення. 12. Дискусія на тему “Чи здатні ентузіасти подолати філістерів?”. Ми – громадяни. 13. Наведіть цитати з повісті, що свідчать про викриття таких суспільних явищ, як хабарництво, недбальство, насильство, переслідування вільної думки, незаслужені відзнаки, марнославство. Доповніть цей список негативних явищ. Сучасні технології. 14. За допомогою Інтернету знайдіть ілюстрації до повісті “Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер”. Прокоментуйте, висловте враження, доберіть цитати з тексту. Творче самовираження. 15. Уявіть, що ви пишете літопис князівства Керепесу. Складіть його “історичний опис”, назвіть правителів та основні події, які там трапилися, сформулюйте закони, що панують. Лідери й партнери. 16. Робота в групах. Уявіть, що ви створюєте музей Е. Т. А. Гофмана. Кожна група має подати план та ескізи, підготувати презентацію майбутнього музею митця. Довкілля та безпека. 17. Які приклади з історії або із сучасного життя ви можете навести для підтвердження передбачень Е. Т. А. Гофмана? 18. Чим небезпечний феномен Цахеса – масове захоплення духовно потворною людиною, що піднімається до висот влади? Навчаємося для життя. 19. Яких людей називали філістерами за часів Е. Т. А. Гофмана? Яких переважно професій? 20. А чи є філістери в нашому житті? Які посади вони обіймають? Розкрийте їхні погляди й позиції. 21. Кого можна назвати ентузіастами нашого часу? Чи існує, на вашу думку, конфлікт між філістерами й ентузіастами нині?
ПІДСУМКИ
– Творчість Е. Т. А. Гофмана репрезентує гротескно-фантастичну течію романтизму.
– Провідний конфлікту творах Е. Т. А. Гофмана – зіткнення філістерів та ентузіастів.
– За допомогою засобів фантастики, гротеску й іронії письменник викриває світ насильства, несправедливості, духовної обмеженості, а також вади людини, її захоплення нікчемністю, яка претендує на безмежну владу.
– Вислів “феномен Цахеса” використовується в переносному значенні – як критика соціального абсурду та відсутність бачення людьми справжньої сутності речей у суспільстві, нерозуміння загального абсурду.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)