Еріугена про гріхопадіння

Related posts:

1. Поділ і єдність природи у Йоан Скотт Еріугена На думку Еріугена, об’єкти філософії і релігії тотожні. Філософія є наука віри, урозуміння догми. Розумне мислення і релігія, що мають одне і те ж божественне зміст, відрізняються один від одного тільки формою, тільки тим, що релігія підкоряється і поклоняється, а філософія, при посередництві розуму, вивчає, досліджує і заглиблюється в той об’єкт, якому релігія тільки лише […]...
2. Еріугена про Бога Слово δεός, Бог, яке Еріугена співвідносить з δεωρώ (лат. – Video), або з δέω (лат. – Curro), означає, по першій етимології, бачення або абсолютний розум, за другою – вічний рух. Але й перше, і друге вираження фігурально, бо якщо Бог є такою істотою, поза яким, біля якого, і всередині якого немає нічого, то, строго кажучи, […]...
3. Іоан Скот Еріугена про Творіння Творіння у філософії Еріугена є акт вічний і безперервний, без початку і без кінця. Бог передує світу по гідності, але не за часом. Бог абсолютно вічний, світ же відносно. Цей останній походить від Бога подібно до того, як світло походить від сонця, як теплота виходить з вогню. Для Бога мислити, значить творити (videt operando et […]...
4. Теодіцея Лейбніца – коротко До вчення про встановленої гармонії дуже близькі і ідеї теодицеї Лейбніца. Введений саме ним термін “Теодіцея” (буквально – “Богооправданіе”) з тих пір став позначати ті розділи філософії та богослов’я, які доводять, що незаперечна існування зла у світі нітрохи не суперечить думки про управління Всесвіту благим Богом. Буття Бога, з філософії Лейбніца, слід прямо з поняття […]...
5. Безконечник “Безконечник” – жартівливий вірш у літературі для дітей, в якому фінал оповіді постійно повертається до її початку, ненастанно повторюється уже мовлене, іноді алогічне. Прикладом “Б.” може бути “Цікава казочка” Олени Пчілки: – Був собі дід Нетяжка, Була у нього синя сермяжка, На голові шапочка, На спині латочка, – Чи хороша моя казочка? – Хороша, – […]...
6. Буття як центральна категорія онтології Філософська проблематика буття зароджується від необхідності зафіксувати початкову точку відліку в момент пізнання світу. Архімед шукав точку опори, щоб перевернути Землю, а античні філософи були захоплені пошуком єдиного світового першооснови, яке допоможе розгадати різноманіття світу, речей, явищ, для проникнення в їх сутність. Будь-яка філософська система починає свою діяльність з того, що знаходиться в оточенні людини, […]...
7. Реальні і номінальні визначення Вище було сказано, що визначення даються словами. Останні ж далеко не завжди позначають щось реально існуюче. Тому ще Аристотель ввів розрізнення визначень на реальні і номінальні. Визначення називають реальними, якщо визначається слово позначає реально (матеріально) існуючі предмети та їх властивості. Якщо ж визначається слово позначає не існуючі матеріально предмети і властивості, то його визначення називається […]...
8. Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного – твір з української літератури “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути […]...
9. Третя наукова революція Третя наукова революція і формування некласичного наукового типу раціональності Третя наукова революція охоплює період з кінця XIX ст. до середини XX ст. і характеризується появою некласичного природознавства і відповідного йому типу раціональності. Революційні перетворення відбулися відразу в багатьох науках: у фізиці були розроблені релятивістська і квантова теорії, в біології – генетика, в хімії – квантова […]...
10. Георг Гегель: абсолютна ідея і світовий розум Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – один з основоположників німецької класичної філософії та філософії романтизму. Він вважав, що весь Всесвіт – це прояв світового розуму. Деякі дослідники називали Гегеля “філософом з філософів”, тому що він єдиний представник цієї науки, для якого філософія була всім: і причиною, і наслідком, і об’єктом вивчення, і інструментом. Інші мислителі використовували […]...
11. Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
12. Новоєвропейський раціоналізм А) Раціоналізм Рене Декарта Французький філософ і вчений Р. Декарт (1596-1650) був основоположником раціоналістичної традиції, що заперечувала основні принципи емпіризму. У першу чергу, раціоналізм в особі Декарта відкинув залежність людського мислення від даних органів чуття. Згідно французькому філософу, свідомість являє собою попередню умову для отримання будь-яких чуттєвихсприймань. Тому головним критерієм існування чого-небудь було його доступність […]...
13. Екзистенціалізм Екзистенціалізм (від лат. Existential – існування) – один з головних напрямків у філософії XX ст. На формування екзистенціальної філософії вплинули вчення датського мислителя Сьєра К’єркегора, Ф. Ніцше, Вільгельма Дільтея. У Росії ідеї екзистенціалізму висловлювали Ф. М. Достоєвський, Лев Шестов, Микола Бердяєв. Найбільшого поширення екзистенціалізм отримав у Німеччині – у творах Мартіна Хайдеггера (1889-1976), Карла Ясперса […]...
14. Історичні форми ставлення людини до природи Під природою в філософії розуміють несоціальне. У царство природи не включається лише те, що істотно виділяє з універсуму людини і суспільство. У зв’язку з цим часто говорять про співвідношеннях “Природа і людина”, “природа і суспільство”. Суспільство і людина мають певну природну основу буття, але в своїй специфіці вони не є частиною природи. Часто використовується вираз […]...
15. Рекламні листівки Одним з найбільш дієвих прийомів рекламування товарів і послуг є поширення рекламних листівок. Ці листівки можуть запечатуватися в вироби компанії, їх реально роздавати відвідувачам магазинів, їх можна поширювати в громадських місцях. Рекламні листівки можуть поміщатися на сайтах компаній. Завдання рекламної листівки – підвищення популярності компанії і її виробів, формування доброго ставлення до організації та її […]...
16. Проблема свободи в екзистенціалізмі Екзистенція – спосіб буття людини. Вперше в цьому значенні термін екзистенція вживається Кьеркегором. Екзистенціалізм (від позднелат. Exsistentia – існування) – “філософія існування”, одне з наймодніших філософських течій в середині XX ст., Явівшее собою “найбезпосередніший вираз сучасності, її загубленості, її безвиході… Екзистенційна” філософія висловлює загальне почуття часу: почуття занепаду, безглуздя і безвиході всього, що відбувається… Екзистенційна […]...
17. Чим відрізняються іслам і християнство Християнство та іслам відносяться до найбільш поширених на землі вірувань. Кожна людина вільна слідувати вірі предків. І те, що святе одним, не може бути розтоптане іншим. Визначення ісламу і християнства Християнство – віра в Бога третьої частини населення земної кулі, в основі якої лежить вчення про єдність Святої Трійці, Спокути і Ісуса Христа – Спасителя […]...
18. Логіка Гегеля – коротко Зокрема, логіка Гегеля підрозділяється на вчення про буття, сутність і поняття, причому в першій частині досліджуються поняття якості, кількості і заходи, в другій – сутності, явища і дійсності, в третій – суб’єктивності (поняття, судження, умовивід), об’єктивності ( механізм, хімізм, телеологія) та ідеї (життя, пізнання і абсолютна ідея). Початок логіки Гегеля дає прекрасний приклад його діалектичного […]...
19. Офіти Виник в Єгипті релігійне вчення офітів за змістом і духом близько до філософії гностиків. Офіти говорили, що Ялдаваоф (Ялдабаот), син Хаосу, творець видимої всесвіту – зла істота, старающееся засмучувати наміри доброго бога. Духи планет, повинующиеся Ялдаваофу, створили, за його велінням, людини, подібного ім. Але ворожа Ялдаваофу Вища Мудрість вдихнула в створеного ними людини божественний дух. […]...
20. Визначення філософського поняття плюралізм На даний момент офіційна наука розуміє як визначення цього філософського поняття визнання факту існування безлічі різних, незалежних і несвідомих один до одного основ і понять форм буття. Також в цьому понятті враховується можливість рівноправного існування методологічних знань і форм знання. Плюралізм в філософії є ​​опонентом монізму. Сьогодні посилання на це пояснення можливості рівноправного існування різних […]...
21. Спіноза про субстанцію Основні поняття філософії Спінози – субстанція, атрибут і модус. Під субстанцією я кажу, – говорить Спіноза, – те, що існує саме по собі і пояснюється саме із себе, т. є. Те, що для існування не потребує ні в ньому іншому, а для розуміння не потребує ні в якому іншому понятті. Під атрибутом я розумію те, […]...
22. Юм про релігію При своїх скептичних теоретико-пізнавальних переконаннях Девід Юм повинен був прийти до оригінальним і цікавим поглядам і на питання релігії та етики. І дійсно, цікавлячись релігійною філософією, він відкидав можливість зробити предметом наукового обгрунтування і докази ідеї Бога, безсмертя душі, свободи волі і т. Д. Усі докази буття Божого пов’язані або з ідеєю його субстанциальности, або […]...
23. Що таке Благовіщення? Благовіщення – це означає “блага вість” (хороша новина). У християнстві Благовіщення – одне з великих свят. Він відзначається в усьому християнському світі починаючи з IV століття. У західних країнах його святкують 25 березня, а Російська православна церква відзначає його 7 квітня. Це неперехідне свято, тому відзначається він завжди в один і той же день. Що […]...
24. Драма абсурду Драма абсурду – сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі XX ст., узмістовлених філософією екзистенціалізму, в якій проблема абсурду буття – одна із центральних. Д. а. виникла після паризьких прем’єр п’єс Е. Іонеско “Голомоза співачка” (1950) та С. Беккета “Чекаючи на Годо” (1952). У них проглядалися основні риси такої драми: гротескно-комічний прояв оманливості форм, зокрема […]...
25. Релігійність Беме Трохи інакше міг би поставитися сучасний розум і до змісту вчення Якоба Беме. При злитті релігійного і натурфилософского умоглядів, дійсному пізнання природи, що досить зрозуміло, наноситься аж надто великої шкоди. Адже Беме рішуче відкидає досвід і наочність, а його дійсне знання про природу обмежується тими небагатьма відомостями, якими він був зобов’язаний алхимическим і парацельсовскім творам. […]...
26. Герменевтика Герменевтика (грец. Hermeneuo – роз’яснюю) – поняття, яке має досить глибокі етимологічні корені, що йдуть в античну епоху, де застосовувалося для тлумачення і дослідження текстів, в першу чергу божественних, а також хитромудрих (наприклад, у Гомера) або складно воcпрінімаемих текстів ( зокрема, належать Гераклітові). Саме в пізньої античності складається уявлення про неізреченності божественної мудрості, тому вона […]...
27. Сенс вірша “Альбатрос” Бодлера Сенс вірша полягає в тому, що поет ніколи не буде вільний від засуджень і “Шиканемо дурнів”. Його творчість служить скороминущим розвагою для вульгарного і легковажного суспільства. Його “велетенські крила” – це неусвідомлене ув’язнення, причина для насмішок і критики. Однак справжню свободу можна отримати лише на самоті, творенні і гармонії з собою, тому віддаючись на волю […]...
28. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей) – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’‎ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: – Навчальна: продовжити ознайомлення з Біблією, ознайомити учнів з історією її виникнення та структурою; поглибити знання з теорії літератури (притча, легенда); виявити гуманістичні цінності, втілені на сторінках Старого Заповіту; ознайомити учнів з окремими міфологічними сюжетами (зазначеними в темі уроку), розкрити їхній морально-філософський зміст; – Розвивальна: розвивати уміння самостійно здобувати знання, логічно мислити та робити […]...
29. Фейєрбах про людину Але в такій же якості людина є богом для людини, тобто окремий індивід є бог для самого себе або ж для іншої людини? Вчення Фейєрбаха відповідає, що божеством для людини є рід, ціле, людство. “Поняття божества, – говорить Людвіг Фейєрбах, – цілком збігається з поняттям людства. Всі божественні визначення, які роблять бога богом, суть визначення […]...
30. Середньовічна філософія Поняття “Середньовіччя” введено гуманістами Відродження в XVI ст. Спочатку, аж до XVIII ст. його вживали в зневажливому сенсі. Проте з часом воно стало використовуватися як вираження якісно нового стану морально-світоглядної думки європейців. Для християнської думки з самого початку стрижневим принципом був теоцентризм (грец. Theos – Бог). Цей принцип став основою нового філософського світогляду, в центрі […]...
31. Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
32. Феноменологія Феноменологія – одне з найвпливовіших напрямів у філософії XX ст., Яке визначило методологію, розумові інтереси і світоглядні орієнтири дуже багатьох мислителів. Вона є, ймовірно, останньою спробою європейської думки створити філософію класичного зразка, подібно платонізму або картезіанству. Багато філософів писали, що після Ніцше класична філософія неможлива, оскільки Ніцше піддав радикальному сумніву саму можливість, підстава та проблематику […]...
33. Екзистенціалізм – реферат Екзистенціалізм – ірраціоналістичний напрямок у сучасній філософії, що виникло на початку XX ст. і прагнуло осягнути буття як безпосередню нерозчленованою цілісність суб’єкта і об’єкта. В історії філософії відомо два напрямки екзистенціалізму: по-перше, релігійне, представниками якого були німецький філософ і психіатр Карл Ясперс (1883-1969 рр.), Французький філософ, драматург і критик Габріель Марсель (1889-1973 рр.), Російський філософ […]...
34. Буття і його пізнання “Буття” – неоднозначна категорія в історії філософії. Якщо у Парменіда “буття – це те, що є”, у Платона – “буття є співучасть ідей”, а у Аристотеля – “буття є присутність”, то Кант в бутті вбачав полагание, а Гегель – абсолютну ідею. Для Хайдеггера “буття має місце і час”. Він вважав, що “буття має за своїм […]...
35. Аксіологічна функція Право, юридичні закони, правовідносини, правовий порядок, та й вся правова реальність опинилися у фокусі сьогоднішньої суспільного життя, соціальних вимог і очікувань різних соціальних та етнічних груп України. “Дайте нам хороші закони!” – Чується з усіх боків від господарників, діячів культури, науки, освіти, селян, робітників, військовослужбовців та ін. На рівні буденної свідомості люди постійно оцінюють правову […]...
36. Філософія 1. У чому полягає відмінність філософського світогляду від буденного? Відмінність філософського світогляду від буденного полягає в тому, що буденне, життєво-практичний світогляд спирається на здоровий глузд, властивий кожній людині. Воно формується стихійно, як би само собою під впливом традицій, звичаїв, індивідуального життєвого досвіду людини, а філософське ж світогляд створюється свідомо, всі його елементи ретельно продумуються, проходять […]...
37. “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) – твір з української літератури Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – У всіх одна праматір, Природа вічна, […]...
38. Чим християнство відрізняється від інших релігій? Само християнське віровчення являє собою величезний і надзвичайно різноманітний комплекс уявлень, образів, символів, що склався в результаті взаємодії фольклорних і літературних традицій великого числа народів протягом тривалого часу. Воно має багато спільного з іншими релігіями, заснованими на вірі в єдиного бога, – ісламом і іудаїзмом. Однак між християнським вченням і навіть близькими до нього за […]...
39. Герменевтика як філософський напрямок Герменевтика (гр. hermenentike – тлумачення) – мистецтво тлумачення різних текстів, символів, смислів соціокультури. Активно використовувалася в теології (тлумачення навчань, священних текстів, Біблії), філології як інтерпретація художніх текстів древніх авторів на сучасний жива мова. Філософська проблематика герменевтики вперше стала розроблятися Фрідріхом Шлейермахером (1768-1834) – протестантським теологом і філософом. В його працях помітно вплив І. Канта і […]...
40. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...