Ерік Больф Сігел. Історія одного кохання. Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта
Мета: навчальна: продовжити роботу над змістом твору, навчити бачити проблеми твору, розмірковувати над ними, робити правильні висновки; ознайомити учнів з поняттям “рецензія”; розвивальна: розвивати навички аналізу прозових творів, компаративного аналізу; розвивати логічне мислення, навички аналізу поведінки та вчинків героїв, вміння робити висновки та відстоювати свою точку зору; розвивати творчі здібності учнів; виховна: виховувати почуття любові, поваги, взаєморозуміння, вміння знаходити компроміс у життєвих негараздах.
Тип уроку: комбінований.
Наочність: мультимедійна система, супроводжуюча мультимедійна презентація уроку, колаж “Ерік Сігел”, відеофільми “Е. Асадов “Я в глазах твоих утону…”, “Притча про щастя”, “Фрагменти фільму “Love Story”, фрейма “Автор. Який він є?”, дидактичний матеріал (рецензія та твір), учнівський проект “Прототип головної героїні твору Е. Сігела “Історія одного кохання”.
Кохання – це коли не треба говорити “пробач”
Ерік Сігел
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
Учитель. Шановні учні! Я сьогодні трохи хвилююся. Хочу обговорити з вами дуже важливі питання, відповісти на які, здавалося б, легко, але насправді – складно. Дуже хочу, аби наш урок був вдалим. Бажаю вам і собі успіхів.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Перегляд відеоролика “Вірш Е. Асадова “Я в глазах твоих утону…”
Учитель. Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про кохання, кохання – коли не треба говорити “пробач”.
III. Оголошення теми й мети уроку
Учитель. На минулому уроці ми з вами розпочали знайомство з дуже цікавим твором, який має дивну історією і велику кількість відзнак. Сьогодні ми перегорнемо сторінки цієї книги і поміркуємо над ними.
Бесіда.
– Визначте жанр твору Еріка Сігала. (Жанр твору Еріка Сігела – кінороман. Кінороманом називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, вводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). У1969 році Ерік Сігел написав роман про любов студента Гарварду і студентки Редкліффського коледжу, яка вмирає у фіналі від раку. Роман Сігела не викликав цікавості видавців, і літературний агент автора запропонував йому написати на його основі сценарій, який придбала кіностудія Paramount Pictures. Фільм “Історія любові” (Love Story, режисер Артур Гіллер) за сценарієм Сігала вийшов на екрани 1970 року. Картина, головні ролі в якій зіграли Райан ОНіл і Елі Макгроу, стала лідером прокату 1971 року і була номінована на 7 премій “Оскар”, у тому числі за найкращий сценарій, проте отримала лише одну нагороду – за музику (автор – Френсіс Лей, музична тема з фільму набула світової популярності). Після початку зйомок Paramount Pictures запропонувала Сігалу знов переробити сценарій на роман. Книга “Історія любові”, що надійшла у продаж до прем’єри фільму, стала бестселером в США і була перекладена 33 мовами (в тому числі українською – переклад був опублікований у журналі “Всесвіт”).
– Що таке бестселер?
– Сформулюйте тему твору. (Розповідь про зворушливе справжнє кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Він заради нього пішов на конфлікт з родиною, а вона пожертвувала своєю мрією).
Учитель. Отже, у творі описана історія кохання юнака і дівчини. І немає в цій книзі ніякої вульгарності і немає зайвої сентиментальності, просто любов, ніжність, надії і взаємна підтримка двох люблячих людей. Ця любов допомагає їм пройти через сварки з батьками, класові відмінності, бідність, але.. виявляється безсила перед смертельною хворобою дівчини.
– Чим можна пояснити таку шалену популярність твору? (Простота сюжету. Історія близька для всіх. Схематичність образів, які схожі на всіх і на кожного. Проста мова. Відсутність натуралізму. Актуальність тематики.)
– Назвіть проблематику твору (Батьки і діти, життя і смерть, щире віддане кохання, проблема морального вибору).
– Доведіть, що сюжет твору дуже простий. (Вони зустрілися випадково – майбутній юрист, один з кращих в Гарварді, і студентка музичного коледжу, примхлива і взагалі дуже вже розумна для дівчини. Вони познайомилися, закохалися, одружилися, стали жити. Іноді сварилися. Мріяли про дітей, але життя розсудило інакше. Звичайна історія. Вічна як світ).
– Схарактеризуйте образи головних героїв, використавши прийом “Кола Вена”.
– Я ви гадаєте, чи змогло б щось, окрім смерті, розлучити Олівера і Дженніфер? (Ні, вони занадто кохали один одного. Могли заради один одного пожертвувати найважливішими речами у своєму житті. Всі негаразди, які випадали на їхню долю, вони долали разом. Підтримували один одного. І знали, що кохання – це коли не треба говорити “пробач”).
***
– Эй, – окликнул я. – Ты хочешь взять с собой что-нибудь особенное?
– А? Нет. – Она покачала головой, потом, словно вспомнив, добавила: – Тебя.
***
– Я люблю тебя не просто так.
– В каком смысле?
– Я ОЧЕНЬ люблю тебя.
***
И у нас есть совсем немного времени, чтобы показать, как мы любим.
2. Перегляд фрагментів фільму “Love Story”.
3. Прототипи героїв твору.
Учитель. Тож письменнику, одержимому ідеєю створення благородних героїв, доводиться вигадувати сюжети і щось запозичувати з власного життя, а щось із життя знайомих. У нас сьогодні на уроці присутні учні, які точно знають з кого писав Ерік Сігел своїх героїв.
Презентація домашнього міні-проекту “Прототип головної героїні роману Е. Сігела “Історія одного кохання”
4. Знайомство з терміном “рецензія”. (За наявності доступу до мережі Інтернет, можна надати можливість учням знайти визначення поняття самостійно).
Учні записують визначення поняття в словники/зошити.
Рецензія (нім. rezension, лат. Recensio, англ. Review – огляд, оцінка) – відгук, розбір та оцінка художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного та ін.), наукового або науково-популярного твору; жанр літературної критики та газетно-журнальної публіцистики.
Учитель. Необхідно показувати твір, що рецензується, так, щоб стала зрозумілою його тема, ідейна спрямованість, характер героїв, зміст вчинків, їхній настрій, позиція автора. Також потрібно відзначити художні особливості твору (вистави, фільму…), особливості його композиції, авторського стилю, вказати позитивні сторони твору, відзначити недоліки. Рецензія відрізняється від відгуку або есе як за змістом, так і за формою. Зміст рецензії – це аналіз твору; зміст відгуку – це загальна оцінка твору; зміст есе – це враження та роздуми автора, які викликані сприйняттям теми твору. Більш жорсткі вимоги пред’являють і до форми рецензії. На відміну від відгуку або есе, вона пишеться завжди за певним планом. У рецензії використовуються деякі стандартні мовленнєві звороти, які забезпечують зв’язність та логічність викладу:
– оцінюючи роботу в цілому;
– в цілому можна сказати;
– наприкінці хочеться відзначити;
– на початку статті (нарису, вистави.) повідомляється (викладаються факти, розповідається про.)
5. Визначити жанр запропонованого тексту (уривок статті Аділова Ш. Р. “Проза Е. Сігела як “прикордонне явище” в літературі США ІІ половини ХХ століття”).
Кажуть, Сігел написав цю книгу на спір. І оскільки писав не заради творчості, а заради суперечки, написав її швидко. Написав на спір, а вийшов шедевр. Це історія про просту пару, чия любов була настільки справжньою, що він заради неї пішов на конфлікт з сім’єю, а вона заради нього відмовилася від своєї мрії побачити Париж. Так, вона померла, так і не побачивши Париж, про який мріяла, скільки себе пам’ятала, але чи це найцінніше в житті?
І знову щось заворушилося в мене всередині, підібравшись так близько до горла, що неможливо навіть було відповісти “о’кей”. Я мовчки дивився на Дженні.
– Та біс з ним, з цим Парижем, – раптово вимовила вона.
– А? Що?
– І з Парижем, і з музикою, і з усією іншою нісенітницею. Думаєш, ти мене всього цього позбавив? Так мені наплювати на все це. Ти що, не віриш?
– Так, не вірю, – чесно зізнався я.
– Тоді забирайся звідси. Нічого тобі робити у мого чортова смертного одра. Вона не жартувала. Я знав, коли Дженні говорить щось всерйоз. І я купив дозвіл залишитися, збрехавши:
– Я тобі вірю.
– Так-то краще.
Це книга пройнята справжньою теплотою і ніжністю, і сміхом, і сльозами – всім тим людським, що відбувається з нами постійно, щодня. Я звичайно не люблю історії про кохання, але цю книгу неможливо не любити. Вона сповнена гумору та іронії, жартів на двох і підколів.
– Олівер, ти точно завалишся на іспиті, якщо будеш тільки дивитися, як я займаюся.
– А я не дивлюся, як ти займаєшся, Я сам займаюся.
– Нісенітниця собача. Ти розглядаєш мої ноги.
– Ну, тільки іноді. Між главами.
– щось у цій книжці дивно короткі глави.
– Послухай, жертва нарцисизму, не така вже ти красуня!
– Звичайно, ні. Але що я можу зробити, якщо ти мене такою уявляєш?
Це книга про прощення і уроки життя. І про любові – до дівчини, до життя, до батьків. Про любов всепоглинаючу, яка виходить за рамки ВІН-ВОНА.
– Олівер, – квапливо промовив мій батько.
– Я хочу допомогти.
– Дженні померла, – відповів я.
– Прости, – майже беззвучно прошепотів батько.
Не знаю чому, але я раптом повторив те, що одного разу, давним-давно, почув з вуст чудової дівчини, тепер уже мертвої.
– Любов – це коли не потрібно говорити “пробач”. А потім я зробив те, чого ніколи не робив в присутності батька, і вже тим більше в його обіймах. Я заплакав.
Ця книга, яку варто перечитувати, пам’ятати, що світ на двох – це завжди особистий світ. Завжди унікальний. І завжди справжній. Дивно, як така мініатюрна штучка викликає стільки емоцій. Вона приносить усмішку і тепло, а разом з тим усвідомлення того, яке кінцеве наше життя.
Це найкраща книга про кохання. Тому що любов складається з таких мініатюрних складових, що простіше підкувати блоху, ніж підробити любов…
(Це рецензія, оскільки в наявності аналіз тексту, його проблематики, мови, ідейної спрямованості).
V. Підсумки уроку. Оцінювання
Учитель. Незважаючи на трагічний кінець, ця книга змусить повірити в реальну любов. Ця книга як приклад того ЯК треба любити і ЩО робити з цією любов’ю. Коли скептики говорять, що ідеальних пар не буває, бо це романтичний міф, смію заперечити, що в житті такі пари є. Хоч і не такі яскраві, як у літературі чи в кінематографі, бо життя – це все-таки не література, воно складніше й заплутаніше за найскладніший роман. Тому сучасні Ромео і Джульєтти, Олівери та Дженні ходять серед нас, ревнують, страждають і переживають великі пристрасті. Та їхні пристрасті недоступні для сторонніх очей, як усе глибоко інтимне, сховане від чужих поглядів.
Як і будь-яка книга, цей твір навчає нас цінувати своє життя, ловити в ньому кожну мить, кожну секунду проживати із задоволенням та з користю. Бо інакше, може бути занадто пізно щось сказати, зробити, запропонувати…
VІ. Домашнє завдання.
Скласти рецензію на твір Е. Сігела “Історія одного кохання”.
Завдання творчого характеру (за вибором і бажанням учнів):
– Написати есе “Кохання – коли не треба говорити “пробач”.
– Підібрати музичне тло для історії Олівера і Дженні. Прокоментувати вибір мелодії.
– Використовуючи певний символ, малюнок, колір тощо, створити асоціативний портрет одного із персонажів твору (за вибором); прокоментувати свій вибір.
VII. Рефлексія
Притча про щастя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)