Епоха Відродження

Вирішальний перелом як в мисленні європейської людини в цілому, так і в появі принципово нової науки і заснованої на ній техніки стався в XV в. з настанням епохи Відродження.

Першим універсальним генієм Відродження був Леонардо да Вінчі (1452-1519), “людина без книжкового освіти”, чиє художнє і технічне творчість не було придушене пануванням офіційно визнаних авторитетів (рис. 14). Він писав з приводу схоластів:
“Хоча я і не вмію так, як вони, цитувати авторів, я буду цитувати набагато більш гідну річ – досвід, наставника з наставників. Вони ходять пихаті і чваниться, виряджені і розцяцьковані, і не своїми, а чужими працями, а мені в моїх власних працях відмовляють, і якщо вони мене, винахідника, зневажають, то наскільки більше слід засуджувати їх самих – НЕ винахідників, а лише трубадурів і пересказчиков чужих праць “.
Будучи найбільшим художником, Леонардо проте вважав себе в більшій мірі “винахідником”, т. Е. В сучасному розумінні – інженером. Його називають найбільшим з інженерів, яких знала історія. Назвемо лише деякі, найбільш відомі, його винаходу. Він розробив всілякі види механічних перетворювачів руху (наприклад, ланцюгову передачу, досі використовувану в велосипедах, і вживаний зараз в автомобілях карданний вал), підшипники, численні верстати для обробки металу і для текстильного виробництва, бойові машини для ведення війни (“найжорстокішого божевілля “, як він її називав), різні хитромудрі музичні інструменти. Леонардо довго й уважно вивчав механіку польоту птахів і в результаті прийшов до ідеї парашута:
“Якщо людина має намет з полотна шириною 12 ліктів і 12 ліктів у висоту, то він може стрибати з будь великої висоти без шкоди для себе”, а також літака і гелікоптера (останній в його працях описаний як “гвинтовий апарат, який, якщо його обертати з великою швидкістю, угвинчується в повітря і піднімається вгору “) (рис. 15).
На жаль, багато з задумів геніального мислителя раннього Відродження не могли бути в той час реалізовані через відсутність джерел необхідної енергії.
Крім винаходи всіляких корисних пристосувань, в коло інтересів Леонардо входили і чисто наукові питання, пов’язані головним чином з проблемами механіки, де його можна вважати попередником Галілея і Ньютона, про які ми будемо докладно говорити в подальшому. Він пробував прояснити і визначити поняття сили і задовго до Ньютона здогадувався про закон рівності дії і протидії:
“Що стосується руху води, то ж виробляє рух весла проти нерухомої води, що і рух води проти нерухомого весла”.
Леонардо також багато зробив для створення експериментального методу, який скоро став основою всього наукового знання. Як ви дізнаєтеся з цієї глави, сучасна наука будується на експерименті з подальшою математичною обробкою його результатів. Про це і говорив Леонардо. “Знання – дочка досвіду”, – стверджував він, тому “потрібно обмежувати міркування досвідом”, а не поширювати його за межі досвіду. Але досвід сам по собі – тільки сирий матеріал, потрібно ще включити його в загальне розуміння світу. Так виникла ідея необхідності використання в науці математичних обчислень.
Ідеї ​​Леонардо можна зустріти в працях численних вчених, що жили відразу після нього. Невідомо, чи були вони запозичені у видатного генія Відродження або, як це часто буває, “носилися в повітрі”, але в XVI ст. вже цілком оформився той світогляд, який лягло в основу сучасних природничих наук. Духовної передумовою цього світогляду з’явився повний перегляд в період Відродження ролі людини в природі і суспільстві. Замість переконання в тому, що людиною керують надприродні сили, поведінка яких неможливо передбачити, стало зміцнюватися тверда думка, що людська особистість є центром світобудови, здатним самостійно, без допомоги церковних і філософських авторитетів, пізнавати світ і навіть керувати ним. Але ж “скільки голів, стільки й умів”, і якщо кожен має право на свою особисту думку, то як же створити справжню картину Миру, вільну від індивідуальних помилок і неточностей, що допускаються окремими спостерігачами? Для цього потрібно розробити строгі методи досліджень і доказів, т. Е. Жорсткі правила, за якими потрібно отримувати знання про природу. Все, що здобуто у відповідності з цими правилами, слід вважати істиною, а знання, отримані іншими способами, не слід брати до уваги.

Можливо, при цьому щось вислизне від нашої уваги, але зате за отримані таким способом результати можна буде ручатися. Так набув поширення науковий метод, а разом з ним народилася сучасна наука.
Перевірте свої знання
1. Що характеризувало свідомість людини Середньовіччя?
2. Коли і за допомогою кого середньовічна Європа познайомилася з працями античних філософів?
3. У чому полягають основні заслуги Леонардо да Вінчі?
4. Як змінився підхід до наукових досліджень після епохи Відродження?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Епоха Відродження