Епітеліальні тканини
Епітеліальні тканини виконують захисні, секреторні, екскреторні і всмоктувальні функції.
Захисна функція цих тканин полягає в тому, що вони, утворюючи зовнішній шар шкіри, її епідерміс, і вистилуючи зсередини всі органи, оберігають глибше лежачі освіти від пошкоджень і проникнення в них мікробів та інших шкідливих речовин, а в шлунково – кишковому тракті – від руйнування його стінки травними соками. Через епітеліальні тканини відбувається всмоктування перевареної їжі в шлунково – кишковому каналі, а також виведення з організму продуктів обміну речовин, не тільки непотрібних, але й шкідливих (наприклад, сечі, затримка якої в організмі веде до його загибелі).
Секреторна функція епітеліальних тканин полягає вте, що вони, беручи участь в утворенні залоз, їх кінцевих відділів і стінок вивідних проток, виробляють секрети, наприклад травні соки (залози органів травної системи), жир (сальні залози), піт (потові залози).
Всі епітеліальні тканини мають загальні особливості будови.
У них незначно кількість міжклітинної речовини. Вони утворюють пласти з клітин, щільно прилеглих один кдругу Ірасему – покладених на базальній мембрані. Епітеліальні тканини володіють високими регенеративними властивостями, в них завжди зберігаються клітини, здатні до мітозу.
Джерелами походження епітеліальних тканин є внутрішній (ентодермальні), середній (мезодермальні) і зовнішній (ектодермальний) зародкові листки (див. стор 44).
Класифікація епітеліальних тканин заснована на особливостях – ях їх будови і функції, а також научасть в освіті тих чи інших органів (рис. 4).
За кількістю шарів клітин розрізняють епітелій одношаровий (наприклад, вистилає зсередини кишечник) і багатошаровий (наприклад, шкірний покрив або покриває спереду рогову оболонку ока).
За формою клітин виділяють плоский, кубічний, циліндричний (і його різновид – миготливий) і перехідний епітелій.
Плоский епітелій покриває серозні оболонки (плевру, очеревину), кубічний бере участь в утворенні стінки канальців нирки, циліндричний вистилає слизову оболонку органів травлення (шлунок, кишки), миготливий – дихальні шляхи, маткові труби, а перехідний – шляхи виведення сечі (ниркові миски, сечоводи, сечовий міхур). Багатошаровий епітелій (зазвичай плоский) імеетдверазновід – ності: ороговевающий – вистилає поверхню шкіри і неороговевающий – вистилає з внутрішньої поверхні слизову оболонку порожнини рота, глотки, початкового відділу стравоходу, прямої кишки, піхви, рогівку ока.
Залізистий епітелій виділяє свої продукти на поверхню епітеліальної вистилки в порожнисті органи або безпосередньо в кров і лімфу, тобто утворює залози (органи) зовнішнього і внутрішньої секреції. Залози бувають одноклітинні (наприклад, келихоподібних клітини кишечника, що виділяють слиз) і багатоклітинні, які утворюються шляхом випинання шару епітелію. Вони мають різноманітні форму і функцію. Розрізняють залози альвеолярні, трубчасті і змішані, тобто альвеолярно – трубчасті. Крім того, залози можуть бути простими, розгалуженими і складними.
Прості трубчасті залози являють собою трубкоподібні поглиблення (наприклад, кишкові залози).
Розгалужені трубчасті залози складаються з декількох простих, що відкриваються в загальний вивідний проток (наприклад, залози привратниковой частини шлунка, залози матки).
Складні трубчасті залози утворені кількома розгалуженими трубчастими залозами, що відкриваються в загальний вивідний проток (наприклад, слізні залози, печінку, яєчка).
Прості альвеолярні залози мають вигляд невеликих бульбашок або мішечків (наприклад, сальні залози).
Розгалужені альвеолярні залози складаються з декількох простих альвеолярних залоз, що відкриваються в загальний вивідний проток (наприклад, залози століття).
Складні альвеолярні залози утворюються з декількох розгалужених альвеолярних залоз, що мають загальний вивідний проток (наприклад, підшлункова, молочна залози).
Прості альвеолярно – трубчасті залози являють собою трубки, що мають на своєму кінці розширення (зустрічаються, наприклад, в привратниковой частини шлунка).
Розгалужені альвеолярно – трубчасті залози складаються з декількох простих альвеолярно – трубчатихжелез (наприклад, залози сечовипускального каналу).
Складні альвеолярно – трубчасті залози побудовані з розгалужених альвеолярно – трубчастих залоз (наприклад, легені, передміхурова залоза). У деяких випадках описані залози імеютус – ложненіем в будові. Так, прості трубчасті залози можуть мати на своєму кінці завитки (наприклад, потові залози).
Складовими частинами багатоклітинній залози є: дно, тіло, шийка, гирло, ауболее крупнихжелез, крометого, добре виражений вивідний проток.
Розширене і сліпо закінчується місце залози – її тіло і дно – вистелено секреторне епітелієм. У цьому ділянці залози здійснюється процес секреції. Освіта секрету в різних залозах відбувається різним шляхом: в одній групі залоз безнарушенія клітин (наприклад, келихоподібних), в інший (наприклад, молочній залозі) пов’язане з частковою загибеллю клітин, в третій (наприклад, сальних залозах) супроводжується руйнуванням клітин. Зруйновані клітини заміщаються новими, які утворюються шляхом розмноження більш глибоко знаходяться клітин, прилеглих до базальної мембрані і здатних до поділу (розмноження).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)