ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ – Лазар Баранович

Related posts:

1. ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД – Лазар Баранович Мудрого простий звичайно не любить, Ще й дорікає, за мудрість ту гудить, Він йому заздрить, перечачи богу – Мудрий бо в небо зна певну дорогу. Простий є простим, і бути так має, Сам що не вчився, то мудрого лає. Мудрий чи ж винен, що простий науки Взяти не втямив, лінуючись, в руки? Гідний той шани, […]...
2. В ПОЛІ РОБОТА, ДО НЕЇ ОХОТА – Лазар Баранович Начебто списи, колосся по полю, Люди колосся стинають без болю. Піт із них ллється, то рать не кривава, Праця нелегка, жнива – не забава. Зводяться скирти в полях, мов могили, Буде чим людям підкріплювать сили. Далі на гумна пшениця прямує, Вже там господар усім порядкує: Збіжжя спочатку велить молотити, Мельникам зерно під жорна возити. Борошно […]...
3. Лазар Баранович (1620 – 1693) Лазар Баранович Преосвященний Лазар (Баранович), архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (1620 – 1693) Біографія Народився в 1620 р. в Україні. Навчався в школі Київського Братського Богоявленського монастиря. Остаточну освіту отримав у польських колегіях. На початку 40-х років XVII сторіччя був наставником у Київській академії. З 1650 р. – ректор Київської колегії (академії) й […]...
4. АВТОР ЖАЛКУЄ І АПЕЛЮЄ – Лазар Баранович Визнати мушу – жаль мене бентежить, Я складав вірші – іншим честь належить. Так ото бджоли – мед самі збирають, А мед той інші потім споживають. Так і в овечки вовна є кошлата, Та з її вовни іншим тепла шата. Птахи по гніздах пташенят годують – Яструби хижі їх собі полюють. Віл працьовитий так у […]...
5. ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО – ДОБРОГО, ЗЛОГО – Лазар Баранович Є час для всього, мудрі так казали, Котрі на світі добре все пізнали. Час народитись, смертний час чатує, Бог забере в нас, бог нас обдарує. Час плачу, сміху, час будинки ставить, Час їх валити, час мовчать, час править, Постити, їсти, спати час, кохати – На все у світі треба час свій мати. Тобі як, боже, […]...
6. БАРАНОВИЧ ЛАЗАР БАРАНОВИЧ ЛАЗАР (світське ім’я – Лука; 1593, за іншими даними 1620 – 11.09.1693, похований у Борисоглібському соборі в Чернігові) – політичний, церковний, культурний діяч, письменник, меценат. Навчався у Київській братській школі, згодом був посланий П. Могилою до латинсько-польських шкіл Вільно й Каліша. З 1642 р. чигав курс граматики в молодших класах Києво-Могилянської колегії, пізніше як […]...
7. ВЕСЕЛКА ЯСНІЄ – КОЖЕН РАДІЄ – Лазар Баранович Веселці небом у красі препишній Звелів простертись з краю в край Всевишній. Барвисто сонце світлом у ній грає І дивом дивним понад світом сяє. Товманта донька 1, захвату ти гідна, Людськії очі полониш побідно! Хай лиш художник фарбами змалює Взірець, що небо в ній йому дарує. Той лук стріли і тетиви не знає, Не війни […]...
8. У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ – Лазар Баранович Все, що на світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить, Пиха сама лиш на світі панує, Жодному жоден ніщо не дарує. В світ сей прийшовши, господь сказав вірним: “Вчись кожен серцем, як я, буть покірним!” 1 Мало з людей хто дозрів до покори, Кожен до пихи із них дуже скорий, Кожен з пустої причини палає, […]...
9. ОДИН – БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ – ЛАТИ – Лазар Баранович Отой багатий, а отой бідує, Один позичить – другий заборгує. Багатий завжди злидню дати може – Своїм набутком хай йому поможе. Якби зайвини можні роздавали, Голоти в світі ми б не зустрічали. Багатим одіж молі в шафах мітять – Старці на ринку грішним тілом світять. Багач напої у льоху ховає – Жебрак од спраги тяжко […]...
10. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ – Лазар Баранович Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання створити, А що чорнила перу вистачало, Писати мозком кебети не стало; Чинив, як люди – всі люди на світі Папір інкавстом навикли чорнити, Перо у мозок не пхав із них жоден – Із того шляху […]...
11. СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ – Лазар Баранович Пожалься, боже, що світ закурився – Се ти за наші гріхи розгнівився. Брат брату ворог, до батька синове Не мають віри, бояться обмови. Своєї тіні жахаються люди – Гріхи се чинять, пануючи всюди. Мерщій вдавайтесь усі до покути! Не бійтесь більше зловісної скрути! Господь вам спокій, всім милий, поверне, Лице ласкаве од вас не одверне. […]...
12. РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА – Лазар Баранович Не усякому поляку Будуть вірші сі до смаку. О коли б ти, ляше, вірші В руській мові склав не гірші! Звір се дикий для русина – Що польщизна, що латина. Звір той гострі має роги. Тож, поляче, не будь строгий, Почитай, як я утямив, І оддай нам тим же самим. Як напишеш щось по-руську, Русин […]...
13. ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
14. УСІМ ВЕСНА БУВА КРАСНА – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Доки дощами весна землю змиє, Вітром тужавим обличчя обвіє. З теплих пташата країв прилітають, Співанки світу веселі співають. Жайворон крильми в повітрі тріпоче, Голосом поле наповнити хоче. Із зимоводдя мчить ластівка рання, Прудко літає свободою п’яна. Гуси у небі, качки пролітають І журавлі он вже гнізда звивають. Яйця нестимуть, плодитимуть діти, Щоб потім з ними […]...
15. Івану Багряному – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Івану Багряному ( в сьому річницю смерти ) Ні, не вінків – сердець було б замало! Могила – трав’янисте покривало, Плита стоїть надгробна прямокутна Й лиця подоба до плити прикута. Рясні дощі полощуть мертвий камінь, Живу траву напоюють струмками, А ранні роси пестять ніжні квіти, Що їх дружина посадила й діти. Це сьомий рік. Зійшлись, […]...
16. Упав же він… – ПАВЛО ТИЧИНА Упав же він… Як упав же він з коня Та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось І лягло до ніг. Ще ж як руку притулив К серцю ік свому. Рад би ще він раз побачить Отаку зиму. Гей, рубали ворогів Та по всіх фронтах! З криком сів на груди ворон, Чорний ворон-птах. […]...
17. ПЕЧЕНЬЕ – О семье уважение у старшим Мама высыпала на тарелку печенье. Бабушка весело зазвенела чашками. Все уселись за стол. Вова придвинул тарелку к себе. – Дели по одному, – строго сказал Миша. Мальчики высыпали все печенье на стол и разложили его на две кучки. – Ровно? – спросил Вова. Миша смерил глазами кучки. – Ровно. Бабушка, налей нам чаю! Бабушка подала […]...
18. ЗЕГАР З ПОЛУЗЕГАРКОМ – ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ – Історично-мемуарна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І О смерті пАм’ятай, і На суд будь чуткий, ВЕЛьмИ Час біжить сКОро, В бігу Своєм прудКИЙ. МИНУТИ До Зегарка належать єще і минути, Прето подобно і тих не треба минути. Минути всіх общії Минет младенчество. Минет отрочество. Минет юношество. Минет мужество. Минет старчество. Минет престарілость. Минет весна. Минет літо. Минет осінь. Минет зима. Минуть […]...
19. Астеїзм Астеїзм (грецък. asteismos – жарт, дотеп)- різновид іронії як тропа, похвала у вигляді осуду (чи навпаки). Класичний приклад А. трапляється у поезії Т. Шевченка “Кавказ”: Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам-царям Слава! Або: […] чом ми вам Чурек же ваш та вам не кинем, Як тій собаці! Чом ви нам Платить […]...
20. Чому люди помирають Тема смерті невіддільна від теми життя, адже життя людини в його фізичному тілі обов’язково закінчується. До сих пір ми не знаємо, що таке смерть, вона для нас загадкова так само, як і зародження життя. Ми боїмося невідомого і намагаємося не розмовляти про неї. Чому люди помирають? Адже це так страшно і боляче – втрачати близьких […]...
21. ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ КОРОВАЙ – ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ – Українська література – Література для дітей З хлібзаводу на машині У дитсадок приїхав нині Величезний коровай – Не обнять його і край. Отакий заввишки! Отакий завширшки! – Короваю, в гурт ставай, Кого хочеш, вибирай! Коровай іде у круг: – Пекар мій найкращий друг. У печі мене він спік, Підрум’янив гарно бік. Став я пишним і смачним І сюди з’явивсь таким. В […]...
22. Доля – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”,- ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми […]...
23. ПІШАЧОК – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Проходять по вулиці мати і син. Син – попереду, мати – позаду. Син, як чорний, нікельований лімузин А мати? А мати схожа на Правду. Хустина, куфайка – жінка з села. Вирізьблені сонцем глибокі зморшки. Руки спрацьовані, чорні, як та смола, Потріскані, наче підгорілі коржики. Синові соромно з матір’ю йти, По столичній вулиці крокувати поруч… Воно, […]...
24. Тарас Шевченко – Песня караульного у тюрьмы (Старый гордый воевода) Из драмы “Невеста” Старый гордый воевода Ровно на четыре года Ушел на войну. И дубовыми дверями, И тяжелыми замками Запер он жену. Старый, стало быть, ревнивый, Бьется долго и ретиво. Кончилась война, И прошли четыре года. Возвратился воевода. А жена? Она Погрустила и решила: Окно в двери превратила. И проходит год – Пеленает сына Яна […]...
25. ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ (9 травня 1961) ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у січні 1961 року у Львові. У 1988 р. закінчив Московський літературний інститут ім. Горького. Автор збірок поезій “Вогнище на дощі” (1987), “”Тінь великого класика” та інші вірші” (1991), “Вірші останнього десятиліття” (2001), роману “Рівне/Ровно (Стіна)” (2002). Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, […]...
26. ТАК НІХТО НЕ КОХАВ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА *** Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання.. Дише тихо і легко в синяву вона, Простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна І тремтить од солодкої муки… В’яне серце моє од щасливих очей, Що горять […]...
27. Мати – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Мати В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки трикратний хресний помах. О, руки матірні, і ніжні й шкарубкі, До вас вернутися лише на мить єдину! В далеку путь рушають парубки, Ідуть на подвиг у ясну годину. Відвага прадідів у грудях вироста, І […]...
28. БІЛА СИМФОНІЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – Біла симфонія снігу Пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, Скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, Сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, Останнє моє кохання… В такому віці людина Завжди кохає востаннє. Бо то уже справа гідности – […]...
29. Не видно берега у сивій млі. – Михайло Орест Не видно берега у сивій млі. За нею, ген – дари і насолоди. І ми забудем давні недогоди, Як рідних гір побачимо шпилі. Далека путь до світлої землі! Таять підступність рифів чорні води, Багато бур і небезпек негоди Збороти мусять наші кораблі. Які ми будем там? Тяжка наруга Серця стоптала нам – і років злих […]...
30. РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ – НАРОДНА ЛІРИКА Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
31. Якби Ленського не було вбито на дуелі… (Роздуми про можливу долю героя) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Дохнула буря, цвет прекрасный Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. С. Пушкін У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. І. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. […]...
32. Смерть людини Смерть – це припинення всіх біологічних функцій живого організму. До явищ, що викликають смерть зазвичай відносять старіння, хвороби, голод, різні травми. Незабаром після смерті тіло людини починає розкладатися. Поки що немає ніяких доказів того, що розум людини залишається живий після біологічної смерті. Природа людської смерті на протязі багатьох тисячоліть представляла підвищений інтерес з боку релігійних […]...
33. Короткий переказ – МИНУТИ – Зегар з полузегарком – Величковський Іван – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Величковський Іван До зегарка належать іще і минути, Тому їх теж не годиться аж ніяк минути. МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ Мине дитинство. Мине отроцтво, Мине юність, Мине зрілість, Мине старість. Мине перестарілість. Мине весна. Мине літо. Мине осінь, Мине зима. Минуть всі літа. Минуть всі часи, А на все мине час покаяння. МИНУТИ ЗЛИХ Мине слава. […]...
34. ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
35. ВІЗІЯ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? Обагриться небосхил криваво, Розчахнеться димна височінь І велике мовчання, як слава, Людське серце візьме на мечі. Літаки закрутяться, мов листя, Башти захитаються й падуть. Десь зі сходу, з-поза передмістя Білим сонцем стане Страшний Суд. Він […]...
36. Возможные последствия контактов с чужими цивилизациями Сейчас создана международная организация SЕТИ (англ. Search of Extra Terrestrial Intelligence – поиски внеземного разума), которая разработала широкую программу поисков жизни во Вселенной. Возникает вопрос: для чего мы ведем поиски инопланетных цивилизаций? Может ли такой контакт с внеземным разумом принести нам какую-то дополнительную информацию и поможет выжить человечеству в этом странном мире? Дело в том, […]...
37. ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ТАРАСОВА НІЧ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками, Як збиралась громадонька В неділеньку вранці, Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється… “Була колись Гетьманщина, Та вже не вернеться!.. Встає хмара з-за […]...
38. Теми в романі “Війна і мир” Тема сім’ї. Саме сім’я визначає виховання, психологію, погляди і моральні підвалини людини, тому закономірно займає одне з центральних місць в романі. Кузня моралі формує характери героїв, впливає на діалектику їх душі протягом всієї розповіді. В описі сім’ї Болконских, Безухова, Ростових і Курагиних розкриваються думки автора про домострої і те значення, яке він надає сімейним цінностям. […]...
39. Местный осмотр ушей Методами осмотра и пальпации исследуют состояние ушных раковин. В норме они симметричны по величине и конфигурацией, умеренно отдаленные от черепа, с кожей телесного цвета. Форма ушей может меняться вследствие гравматичних, ожоговых, электрических повреждений. При некоторых заболеваниях наблюдаются изменения цвета кожи ушей: бледность – при различных формах анемии, недостаточности аортальных клапанов; цианоз – при митральном стенозе, […]...
40. Дивертикул Меккеля Это резидуальная часть желточного протока, проявляющееся в 1% женщин. Имеет длину около 5 см и локализуется вблизи антимезентериального края подвздошной кишки близко к илеоцекального клапана. Дивертикул выстлан слизистой оболочкой подвздошной типа, но в 1 из 5 случаев может иметь эпителий панкреатического или желудочного типа. Острые симптомы вызывают обструкция, воспаление, кровотечение, которое может происходить в 5% […]...