Ендокринна система. Нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності
Ендокринна система утворена сукупністю взаємопов’язаних залоз внутрішньої і двома парами залоз змішаної секреції. Залози внутрішньої секреції не мають проток і діють на відстані за допомогою секретується ними гормонів – біологічно активних речовин. Гормони надходять у кров і лімфу і впливають на орган або систему органів. Крім високої активності гормони мають високу специфічність ефекту і швидко руйнуються в тканинах, що дозволяє регулювати функції конкретних органів і тканин.
До залоз внутрішньої секреції відносяться: гіпофіз, щитовидна залоза, паращитовидної залози, тимус (вилочкова залоза), наднирники, епіфіз.
До залоз змішаної секреції відносяться: частина підшлункової залози, статеві залози.
Гормони грають основну роль в гуморальній регуляції функцій організму. Вони впливають на зростання, розмноження, диференціювання тканин. Гуморальна регуляція організму забезпечує взаємозв’язок між органами, підтримання сталості внутрішнього середовища, адаптацію до зовнішніх умов.
Вищим центром регуляції ендокринних функцій є гіпоталамус – відділ проміжного мозку. Він об’єднує нервову і гуморальну регуляцію в нейрогуморальний механізм регуляції життєдіяльності організму. Прикладом нейрогуморальної регуляції може служити регуляція дихання. Вуглекислий газ збуджує клітини дихального центру, а збудження певних нервових утворень призводить до виділення медіаторів в синапсах (ацетилхоліну, норадреналіну, тощо) Поступаючи в кров, ці речовини беруть участь в гуморальній регуляції функцій і тому можуть розглядатися як нейрогормони. Так виникає єдиний нейрогуморальний механізм регуляції функцій в організмі.
Гіпофіз, або нижній мозковий придаток, складається з двох часток. Передня частка секретує гормони, що впливають на зростання, функції щитовидної залози, надниркових залоз, а також гормони, що впливають на процеси статевого дозрівання і вагітності.
Задня частка гіпофіза виділяє гормони, що впливають на тонус гладкої мускулатури, зворотне всмоктування води в ниркових канальцях.
Епіфіз, або шишкоподібне тіло, знаходиться над таламусом. Виділяє гормон, що гальмує передчасне статеве дозрівання. Виділення гормону залежить від освітленості.
Щитовидна залоза розташована попереду гортані, на шиї. Вона складається з двох часток, кожна з яких виділяє гормони, що містять йод, – наприклад тироксин. Гормони щитовидної залози впливають на обмін речовин, клітинне дихання, розвиток організму, діяльність нервової системи.
При гіпофункції цієї залози у дітей розвивається кретинізм, у дорослих – мікседема. При гіперфункції розвивається базедова хвороба.
Паращитовидні залози, докладають з двох сторін до щитовидної залози. Регулюють рівень кальцію в крові. Видалення цих залоз веде до судом.
Наднирники розташовані на верхніх полюсах нирок. Вони секретують кілька гормонів, у тому числі і такі, як адреналін, який посилює частоту серцевих скорочень, збільшує кровотік у печінці, м’язах, мозку, впливає на просвіти судин (розширює судини серця) і норадреналін, який грає роль медіатора в синапсах, що уповільнює частоту серцевих скорочень. Наднирники секретують і статеві гормони.
Тимус (вилочкова залоза) поміщається за грудиною. Найбільш розвинений у новонароджених. У дорослих тимус атрофується. У цій залозі відбувається диференціація і розмноження клітин – попередників Т-лімфоцитів, гормон тимозин регулює вуглеводний обмін, обмін кальцію, впливає на регуляцію нервово-м’язової передачі.
Підшлункова залоза є залозою змішаної секреції. Частина секреторних клітин залози виробляє інсулін, що знижує вміст глюкози в крові, інша частина секретує глюкагон, що перетворює глікоген печінки в глюкозу. Рівень глюкози регулюється цими двома гормонами. Виведення глюкози з організму разом з сечею свідчить про недостатність функції підшлункової залози і можливе цукровому діабеті.
Як заліза зовнішньої секреції, підшлункова залоза виробляє панкреатичний сік, що містить травні ферменти.
Статеві залози. У чоловіків – це насінники, у жінок – яєчники. Ставляться до залоз змішаної секреції.
Чоловічі статеві гормони – андрогени стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, статевого апарату, підвищують основний обмін, необхідний для розвитку сперматозоїдів:
У сім’яниках виробляється деяка кількість жіночих гормонів, а в яєчниках – чоловічих. Якщо співвідношення статевих гормонів в організмі порушується, то виникає інтерсексуальність. У чоловіків з’являються деякі жіночі ознаки, а у жінок – чоловічі.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)