Енциклопедизм

Соціальна і наукова програма Просвітництва не тільки висувала виключно освічених людей, а й вимагала нових можливостей для такого утворення. У цьому сенсі прикметою часу став енциклопедизм: енциклопедично освічені люди стали створювати і видавати багатотомні енциклопедії – виступивши авторами безлічі статей і взявши на себе організаційні турботи. У 1732-1750 рр. видавалася Германська енциклопедія в 64 томах, з 1751 по 1765 г. “Велика французька енциклопедія”. У ній впевненість у могутності науки, поєднуючись з войовничим антиклерикалізмом і навіть атеїзмом, настільки ж непохитною впевненістю в швидких громадських перервах, робила її “облогової вежею штурмують небо” (Дюкро). Все: “релігія, розуміння природи, суспільство, державний лад мали постати перед судом розуму і або виправдати своє існування, або відмовитися від нього. Мислячий розум став єдиним мірилом всього існуючого “(К. Маркс, Ф. Енгельс. Т. 19. С. 189). У 1765 році подальше видання французької енциклопедії, незважаючи на величезний інтерес до неї навіть серед простих людей було заборонено під приводом того, що “надмірно затягнулося”.
Педагогічна думка Просвітництва, сподіваючись на науку, разом з тим спиралася на соціальні завоювання Відродження і Реформації. Піддавши “суду розуму” існуючу систему освіти і виховання з її становими, зарегламентированность, прихильністю до догматичного заучування давно відмерлих “істин”, просвітителі-енциклопедисти і їй винесли свій вирок. Педагоги Просвітництва прагнули наблизити освіту, починаючи зі школи, до мінливих соціальних умов, враховувати повною мірою природу людини. Найбільш благодатний грунт для проростання цих нових віянь була підготовлена ​​французькою культурою, з її духом вільнодумства, схильністю до перетворень, аж до революційних. Це можна бачити вже на прикладі стихійних представників Просвітництва – Ф. Фенелона (1651-1715) і Ш. Роллена (1661-1741).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Енциклопедизм