ЕМСЬКИЙ АКТ 1876 р
ЕМСЬКИЙ АКТ 1876 р. – мав причиною доноси Київського українофоба В. Юзефовича та інших, що зняли в офіційній російській пресі галас про сепаратистську політичну діяльність українців у “Південно-західному відділі Російського географічного товариства”. Комісія з міністрів внутрішніх справ і народної освіти, обер-прокурора синоду, шефа жандармів і Юзефовича в Петербурзі ухвалила заборониш: 1) ввіз українських книжок і брошур з-за кордону; 2) друкування і видання українських творів і перекладів у Російській імперії (крім історично-документальних та оригінальних художніх творів, останні за дозволом цензури і тільки за російським правописом, в українськім письменстві практично неможливим); 3) українські сценічні вистави й читання, тексти нотних записів.
Олександр II затвердив ці ухвали. Жертвами таємного Акта, що не був опублікований, одразу ж стали збірник пісень М. Лисенка, поема В. Білого “Марко Проклятий” (за правопис “і” замість “и”), житійне оповідання про Бориса й Гліба та багато ін. Так Акт і цензурна практика повернули 25-мільйонний народ до часів середньовіччя, й, приміром, учитель Б. Грінченко змушений був “гутенбержити”, переписуючи від руки друкованими літерами українські книжки для спраглих рідного слова школярів. Заборона українства 1876 р. поруйнувала культурницькі (Громади) й наукові інституції (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства), завдала тяжкого удару україномовному друкові й усьому культурному процесові. Після послаблень на початку 80-х і в 90-х рр. та тимчасових правил 1905 р., за якими українську мову було прирівняно до “державної російської”, з 1907 р. настали нові цензурні приморозки, а 1914 р. Емський акт, ця сумної пам’яті “українська конституція” (С. Єфремов), набув чинності знову, й ним користувалися ще три роки.
Літ.: Драгоманов М. Література українська, проскрибована рядом руським // Сучасність. 1976. № 7 – 8; Савченко Ф. Заборона українства 1876 р. Харків; Київ, 1930; Вернадський В. Українське питання і російська громадськість // Вітчизна. 1988. № 6.
В. Погребенник
Related posts:
- Емський указ Емський указ – розпорядження про заборону друкувати в Російській імперії будь-які книжки українською мовою чи завозити їх з-за кордону, підписане 1876 Олександром II в німецькому місті Емсі, де він відпочивав. Прийняття такого документа зумовлювалося активізацією українського руху на початку 70-х XIX ст., незважаючи на раніше розісланий Валуєвський циркуляр. Київська громада обговорювала плани популярних видань для […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО (псевд. – Павлусь; 27.01.1839, х. Чубинського, тепер с. Нова Олександрівка Київської обл. – 26.01.1884, Київ) – фольклорист і етнограф, поет, громадсько-культурний і освітній діяч, автор слів Державного гімну. Син дідича, навчався в Київській гімназії й на юридичному факультеті Петербурзького університету. Член Київської Старої громади. Під виливом Т. Шевченка почав писати вірші, друкувався в […]...
- Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Я – вгорі. Я – на дзвіниці! Я – на варті, – стережу! Серце маю я із криці. Як ударю – розбуджу. Спиридон Черкасенко Спиридон Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в місті Новий Буг на Херсонщині в селянській родині. Навчався у Новобузь кій вчительській семінарії. Вчителював на Катеринославщині (тепер – Дніпропетровська область) та Донбасі. […]...
- ЗАЛЮБОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЗАЛЮБОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (1836, м. нар. невід. – 10.01.1898, Катеринослав) – етнограф, фольклорист, етнолінгвіст, письменник, культурно-громадський діяч. Родом з Катеринославщини, походження невідоме. З 1845 р. навчався в Катеринославській повітовій школі, потім у Катеринославській гімназії. У 1853- 1855 рр. – студент природничого факультету Харківського університету, який покинув через неспроможність платити за навчання. Працював канцелярським служителем Катеринославської палати […]...
- В борні “В борні” – підпільно видана збірка пісень УПА. Вийшла у середині 40-х (час і місце видання не зазначено), як відбиток машинописного тексту. На титульній сторінці – геральдика організації ОУН та прапор з тризубом. Містить вірші-пісні “Гімн українських націоналістів” (“Ми зродились із крові народу”), “Марш українських націоналістів” (“Родились ми великої години”), “Юнацький марш” (“Чуєш, сурми грають”), […]...
- Джек Лондон (1876-1916). “Жага до життя” Я справляв враження дикої кішки, завжди готової до бою. Джек Лондон Мета: з’ясувати, які риси вдачі Джека Лондона та факти біографії відбилися на особливостях зображення характерів героїв його творів, формувати навички елементів аналізу твору за допомогою вміння розрізняти форми авторської інформації на лексичному, синтаксичному, стилістичному рівнях, виокремлювати форми авторської присутності у тексті від інших форм; […]...
- Спиридон Черкасенко (1876-1940) – Я І СВІТ Спиридон Черкасенко народився на Херсонщині Спиридон Черкасенко за фахом – учитель, тож і не дивно, що перші його твори про дітей і для дітей. Доля письменника надзвичайно цікава: спочатку Херсонщина, де зростав, потім, здобувши вчительську освіту, – Катеринославщина й Донбас (в оповіданні, з яким ти сьогодні познайомишся, події будуть розгортатися саме в цьому краї), далі […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ – Спиридон Черкасенко (1876-1940) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА І Квітень. Свято. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою1. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами; дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках – водять короля2, […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ – Спиридон Черкасенко (1876-1940) – Я І СВІТ I Квітень. Свято. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою. Ген далі до залізниці зібралась доросла молодь: парубки в червоних, синіх, зелених, жовтих сорочках під пояс, у піджаках і новеньких картузах, в гарних чоботях з блискучими халявами: дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках – водять короля, […]...
- Джек Лондон (1876-1916) – ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ – ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА Народився відомий американський письменник Джек Лондон у місті Сан-Франциско штату Каліфорнія в бідній родині. Його вихованням займалася старша сестра. Зовсім малого вона брала Джека з собою до школи, де він ще до 5 років навчився читати і писати. Хлопець пристрасно захоплювався книгами. Особливо він любив твори про пригоди і подорожі. Але через бідність дуже скоро […]...
- ЛЮБОВЬ К ЖИЗНИ – ДЖЕК ЛОНДОН (1876-1916) – МИР ПРИКЛЮЧЕНИЙ И ИСПЫТАНИЙ Традиции классической русской литературы продолжили лучшие писатели XX века, среди которых – Андрей Платонов и Виктор Астафьев. Талантливо, при этом по-разному, они рассказывают о судьбе маленького человека, его простой и незамысловатой жизни, о его бедах и радостях. Андрей Платонов создает особый мир и странного героя, который поражает, приводит в недоумение, заставляет глубоко задуматься. Почему мир […]...
- Жага до життя (1906) – Джек ЛОНДОН 1876-1916 – ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ Ця маленька жінка написала книжку про найдорожче – людську свободу. Марк Твен Книжка письменниці Гаррієт Бічер-Стоу “Хатина дядька Хома” має незвичайну долю. Цей художній твір вплинув на історію США. “Якого кольору людська душа?” – колись сміливо запитала Г. Бічер-Стоу білих співвітчизників і відкрила їм усю глибину страждань чорношкірих героїв свого роману. Її слова пролунали в […]...
- Джек ЛОНДОН (Джон Гриффит Лондон) (1876-1916) – В ПЛЕНУ УДИВИТЕЛЬНЫХ ПРИКЛЮЧЕНИЙ Учить справедливости и стойкости в испытаниях – одна из благородных задач искусства. Этой задаче служили книги Джека Лондона, и в каждом, кто их читал, остается отблеск их света, даже если сегодня мы этого не осознаем. Алексей 3верев, российский литературовед ВЕЛИКИЙ ИСКАТЕЛЬ СОКРОВИЩ Произведения американского писателя, прославившегося под псевдонимом Джек Лондон (его настоящее имя – Джон […]...
- Джек Лондон (Джон Гріффіт Лондон) (1876-1916) – НА ОСТРОВАХ ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАНЬ Навчати справедливості і стійкості у випробуваннях – одне із благородних завдань мистецтва. Цьому завданню служили книги Джека Лондона, і в кожному, хто їх читав, залишається відблиск світла, навіть якщо сьогодні ми цього не усвідомлюємо. Олексій Звєрєв Твори Джека Лондона переносять нас на далеку Північ, де панує прозоро-чиста, холодна й безжалісна Біла Тиша, де природа стає […]...
- ЛЮБОВЬ К ЖИЗНИ – Джек ЛОНДОН (Джон Гриффит Лондон) (1876-1916) – В ПЛЕНУ УДИВИТЕЛЬНЫХ ПРИКЛЮЧЕНИЙ (в сокращении) Прихрамывая, они спустились к речке, и один раз тот, что шел впереди, зашатался, споткнувшись посреди каменной россыпи. Оба устали и выбились из сил, и лица их выражали терпеливую покорность – след долгих лишений. Плечи им оттягивали тяжелые тюки, стянутые ремнями. Каждый из них нес ружье. Оба шли сгорбившись, низко нагнув Головуй Не поднимая […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття 1. Які історичні умови сприяли пожвавленню літературного процесу 70-90-х pp. XIX століття? 2. Розкажіть про нове піднесення реалізму в літературі та мистецтві 70-90-х pp. XIX століття. 3. Якими жанрами збагатилась література цього періоду? 4. У чому полягало тематичне розмаїття поетичних творів зазначеного періоду? 5. Розкажіть, як поява Нових жанрів у драматургії позначилась на розвиткові українського […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- “Академический кружок” “Академический кружок” – студентське товариство “москвофільської” орієнтації, яке діяло у Львові 1871-95. Під впливом І. Франка, М. Павлика, І. Белея (лютий 1876 – червень 1877) “А. к.” займався і посутніми справами тогочасного українського суспільства, після їх арешту повернувся на “москвофільські” позиції. Мав друкований орган – часопис “Друг”, видав альманах “Дністрянка” (1876), “Повісті й оповідання” В. […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. βΙβλία – книги і γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- ГРОМАДИ ГРОМАДИ – осередки української інтелігенції другої половини XIX – початку XX ст., яка в умовах Російської імперії консолідувалася навколо ідеї національного відродження й вела українознавчі дослідження. Виникли громади наприкінці 50-х – на початку 60-х років у Петербурзі та в різних містах України. У Петербурзі такий культурологічний гурток складала редакція “Основи”, у Києві громаду утворили професори […]...
- Хто такий В. І. Даль? Володимир Іванович Даль (1801-1872) був освіченою і працелюбною людиною. Він закінчив Петербурзький морський корпус, а потім – Дерптський університет, отримавши диплом лікаря. Однак основною справою його життя стала літературна діяльність. Він увійшов в історію світової культури як укладач “Словника живої мови”. Хоча Даль ні філологом за освітою, вихід у світ цього словника в 1863-1866 роках […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- Список рекомендованої літератури – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття 1. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – 688 с. 2. Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / за ред. акад. М. Г. Жулинського. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – 656 с. 3. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. / […]...
- Порівняльна характерисктика весільного обряду в українських та російських селах Павлоградського району Дніпропетровщини Одруження – це перший крок до створення сім’ї. Саме обряд весілля закріплює цю подію. “Весілля зберігає багаті набутки народної пісенності і хореографії, гумору і кмітливості” [3,с.12]. Оскільки Павлоградський район Дніпропетровської області є осередком росіян-емігрантів, що переїхали з Курської та Орловської губерній, то в ньому існує як український, так і російський обряд весілля. Періоди проведення весілля […]...
- НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог. Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах […]...
- Мова Мова – самобутня система звукових знаків, основа духотворчого життя етносу, нації, людства. Виконує важливі комунікативні, соціативні, пізнавальні, оцінні, волютативні, емотивні, естетичні функції, не зводячись до жодної з них зокрема, оскільки зосереджує в собі універсальні ознаки. М. у процесі мовленнєвого самоздійснення постає у вигляді текстів, характеризується як відносною їх стійкістю (аспект синхронії), так і гнучкістю, змінністю, […]...
- НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Генеза новолатинської літератури в Україні пов’язана із західними культурними впливами і з переорієнтацією шкільництва на гуманістичну модель західноєвропейських навчальних закладів. Велику роль у цьому відіграв факт перебування українських земель у складі Речі Посполитої. У XVI ст. латиною писали українські уніати й протестанти. З’являється група письменників – вихідців з Руського воєводства Польського королівства, […]...
- Твір на тему “Зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу” Незважаючи на те, що з середньовіччя аж до початку XX століття література здебільшого служила інтересам можновладців, вона все ж таки накопичила багато творів, в яких відображалися загальні народні інтереси та відбивався реальний стан політичного і суспільного життя українського народу. Найбагатше джерело української народної творчості сприяло своїми темами розвитку національної художньої літератури, збагачувало її своїми темами […]...
- КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД (псевд. – Данило Медовик, Погонець, Володько Нечуй, В. К, Вс. П.; 16.03.1835, с. Стародубівка, тепер Слов’янського р-ну Донецької обл. – 14.05.1891, Петербург) – письменник, педагог. Засновник (1864), голова Ради (1870), директор (1889 – 1891) Петербурзького педагогічного музею військово-навчальних закладів (“Соляной городок”), організатор Педагогічної бібліотеки, в якій були й видання українською мовою. Пропагував у […]...
- НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ. У Західній Європі відомі з XVII ст. як навчальні заклади, що опікувалися переважно релігійним вихованням учнів. В Україні з часу свого виникнення в 50-х роках XIX ст. мали культурно-просвітницький характер і прагнули навчити грамоти ту частину населення, що через нестатки й брак вільного часу не могла здобути початкову освіту. Одна з перших недільних […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Народні пісні – справжня окраса українського фольклору. 2. Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання. 3.Мотив вірності та мотив зрадливого кохання в українських народних піснях. 4. “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко). 5.Тема нелегкої жіночої долі в українських народних родинно-побутових піснях 6.Відбиття морально-етичних ідеалів у родинно-побутових піснях. 7.Гумор […]...
- БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО ПАВЛО (27.08.1774, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. – 23.06.1856, там же) – письменник, літературний критик, мовознавець, педагог. Народився в родині потомків козацької старшини. Виховувався в Сухопутному шляхетському кадетському корпусі (Петербург), де одержав чин поручика (1793). Служив у війську, а після відставки (1798) в чині капітана жив і служив у Прилуках – в суді, наглядачем […]...
- Українська література в Польщі та Росії Поява української літератури викликало інтерес в сусідніх країнах – Польщі та Росії. У польській літературі в 20-ті XIX ст. утворилося коло письменників так званої “української школи”(Мальчевський, Богдан Залеський, Гощинський, Олізарівська, Гроза, Грабовський, Чайковський та ін) Приблизно в цей же час дехто з поляків, що живуть на Україні, починає писати тексти по-українськи (Падура, Шашкевич, Ценглевич). Пізніше […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, […]...
- КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник. Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові. Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у […]...
- Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...