Емма Андієвська. Говорюща риба. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст твору

Мета: ознайомити учнів зі змістом казки-притчі “Говорюща риба”, поглибити вивчене про казку-притчу; розвивати зв’язне мовлення учнів, навички виразного читання прозових творів, уміння висловлювати власні роздуми; виховувати загальнолюдські цінності, толерантне ставлення до інших, уміння бути справжнім другом, прищеплювати інтерес до української літератури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Емми Андієвської, підручник, ілюстрації до твору.

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Окремі учні переказують “Казку про яян” від імені пастушка.

2. Окремі учні зачитують і коментують дібрані прислів’я, які розкривають основну притчеву думку “Казки про яян”.

3. Окремі учні презентують повчання, знайдені в казці-притчі про яян і записані у вигляді правил.

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1. Інтелектуальна розминка.

– Що таке казка?

– Які її особливості?

– Що таке казка-притча?

– Назвіть її особливості.

2. Методичний прийом “Сніжна куля”.

Наприклад.

Слово. Донецьк.

Речення. Донецьк – рідне місто Емми Андієвської.

Питання. Ким є Емма Андієвська?

Відповідь. Емма Андієвська – відома письменниця і художниця.

Слово. Казки.

Речення. Емма Андієвська видала збірку для дітей “Казки”.

Питання. У чому особливість казок Емми Андієвської?

Відповідь. Емма Андієвська створює казки-притчі.

IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учні записують тему уроку в зошити.

V. Мотивація учіння.

1. Слово вчителя.

Чому риби мовчать

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давно-предавно жив на світі карась і був він такий цікавий, що до всіх липнув із розпитуваннями. Підпливе до мами і питає:

– Мамо, а чого ми живемо у воді, а не на суші?

Мама ж тільки плескала хвостом і мовчала. Тоді карась плив до батька і питав його:

– Тату, а чого ти не літаєш, як білі пташки над водою?

Батько сердито відвертався і також мовчав, бо вважав, що кращого за воду нічого немає і не може бути на світі. А цікавий карась плив далі й далі і у кожного, кого зустрічав, щось питав. У поважної тітки Сомихи питав, чого вона така вусата, а в дядька Вугра – чого він такий довгий. Та риби відмахувались від прилипка і мовчали.

Якось карась побачив старого мудрого щупака. Йому вкрай захотілось довідатись, чого той щупак увесь у плямах і навіщо йому такі гострі зуби.

– А чого це тебе так цікавить? – несподівано для карася спитав раптом щупак.

Карась задумався. А й справді, навіщо йому все це знати? І поки він думав, щупак хап і проковтнув карася. Його зовсім не цікавило, якого карась кольору і чи є в нього зуби.

Відтоді карасі нікого ні про що не питають, а полюбляють мовчати і ховатись від щупаків. їм ніколи розмовляти, адже і свого клопоту вистачає.

Ось так і живуть риби мовчки. Тільки коли-не-коли, як утрапить котра на гачок і спритний рибалка витягне її із води, риба починає проситися, щоб її випустили. Але ніхто не розуміє риб’ячої мови, тому й думає, що вона просто хапає ротом повітря.

2. Проблемне запитання.

Учитель. Чому, на вашу думку, риби мовчать?

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Прийом “Концентрація”. Робота в групах. Переказування учнями змісту казки “Говорюща риба”.

Учитель розподіляє між групами частини казки, дає приблизно 2-3 хвилини для самостійного опрацювання тексту, пропонує кожному учневі записати у зошит те, що запам’ятав. Після цього група на окремому аркуші записує спільний текст. Перемагає та група, яка найповніше відтворила зміст казки.

2. Бесіда за змістом казки.

– У якій родині народилася говорюща риба?

– Як ставилися до риби батьки?

– Чи засмучувало це рибу?

– Як до риби ставилися інші?

– Чим саме їх дратувала говорюща риба?

– Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедиво судили?

– Чи можна судити мовчки?

– Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт?

– Що простіше зробити, щоб порозумітися, – малювати чи говорити?

– Чи був водний світ для говорющої риби своїм?

– А світ її сім’ї?

– Які зміни відбулися з рибою на суші?

– Які позитивні особливості нового світу відзначила риба?

– Чи знайшла риба собі співрозмовника?

– Назвіть основні риси характеру рибалки.

– Чи був світ людей для рибалки рідним?

– Чи можна вважати стосунки риби і рибалки справжньою дружбою? Чому?

– Чи справді риба є не такою, як інші риби?

– Чи є в сім’ї рибалки взаєморозуміння?

– Охарактеризуйте дружину рибалки.

– Як ставиться дружина до наказів рибалки?

– Про що це говорить?

– Куди постійно звернений погляд дружини?

– Кого вона вам нагадує?

– Може, тому наш рибалка і мовчазний?

– Як поставилися діти рибалки до риби?

– А як дружина зустріла гостю?

– Чому, на вашу думку, рибалка сам не зустрів рибу?

– Яка доля спіткала говорющу рибку?

– Чи знайшлося їй місце у світі людей? А в сім’ї рибалки?

– Що сталося з рибалкою після зникнення риби?

– Що про нього думають інші люди?

– Чому провина рибалки навіть більша, ніж його жінки?

– Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби?

– Чому горе рибалки сумніше, ніж смерть говорющої риби?

– Чому вмирати, не почувши за все життя голосу риби, – це справді найгірше?

– Чому шакал і бляшанка говорять про наступне втілення жінки?

3. Метод “Мозковий штурм”.

– Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?

– Чому, не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно?

– Хто винен у тому, що сталося з рибою?

4. Робота в малих групах.

Учитель. Визначте тему, ідею, основну думку та проблематику казки “Говорюща риба”.

(Тема – життя риби, яка була не такою, як усі.

Ідея – трагедія індивідуальності, яка не підозрює про свою непересічність; роль дружби в житті людини.

Основна думка: той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане, його й там, скоріш за все, просто з їдять.

Проблематика твору:

– індивідуальність і неординарність;

– дружба і взаєморозуміння;

– буденність, прагматичність;

– добро.)

VII. Узагальнення та систематизація знань.

Складання асоціативного грона “Чого вчить казка Емми Андієвської “Говорюща риба”.

VIII. Контроль та самоперевірка знань. Рефлексія.

Клоуз-тест.

1. Де жила рідня балакучої риби?… (В блакитних водостях.)

2. Кого не знайшлося говорющій рибі і в іншому табуні?.. (Співрозмовника.)

3. У що перетворювалися слова, сказані говорющою рибою?… (У кольорові бульбашки.)

4. Що робила балакуща риба, говорячи без упину?… (Заважала рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу.)

5. Як спілкувалися звичайні риби між собою?… (Малювали, коли не можна було порозумітися мовчанкою.)

6. Хто одним махом виніс її на берег?… (Виводок оселедців).

7. Що робив рибалка, коли щастило добре продати вилов?… (Рибалка приносив пляшку вина, і вони удвох розпивали її по чарці, приємно гуторячи.)

8. Кому сказала риба: Я йду до рибалки в гості?… (Сонцю.)

9. Які дивні звички мали люди?… (Вони не вітаються й не помічають інших.)

10. Хто з родичів рибалки побачив говорющу рибу?… (Діти.)

11. Чим відрізнялася говорюща риба від інших риб на сковороді?… (Нічим, тому рибалка її не впізнав.)

12. Після втрати приятеля рибалка… (збожеволів).

IX. Підбиття підсумків уроку.

1. Усна рефлексія.

На уроці я…

► дізнався…

► зрозумів…

► навчився…

► найбільші труднощі відчув…

► не вмів, а тепер умію…

► змінив своє ставлення до…

► На наступному уроці я хочу…

X. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Переказувати зміст казки, відповідати на запитання, вміщені у підручнику, намалювати ілюстрації до твору.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

– Для учнів високого рівня навченості: написати твір-мініатюру на тему: “Чи почує жінка голос риби в наступному житті?”;

– Для учнів достатнього рівня навченості: скласти за казкою “Говорюща риба” сенкан про дружбу.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Емма Андієвська. Говорюща риба. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст твору