Ембріональний період
Дроблення – це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, в результаті яких величезний обсяг цитоплазми яйця розділяється на численні, що містять ядра клітини меншого розміру. У результаті дроблення утворюються клітини, які називають бластомерами. Дроблення від звичайного поділу відрізняє те, що знову утворювані бластомери не збільшуються в розмірах. Це стає можливим внаслідок випадання пресинтетичного періоду інтерфази. При цьому синтетичний період інтерфази починається в тілофазі попереднього мітозу. Таким чином, кількість бластомерів поступово збільшується, а їх загальний обсяг практично не змінюється. Цитоплазма клітин при дробленні ділиться шляхом виникнення впячуваної оболонки клітини (борозни дроблення).
Біологічне значення процесу дроблення: завдяки повторюваним циклам репродукції, відбувається розмноження генотипу зиготи; відбувається накопичення клітинної маси для подальших перетворень, зародок з одноклітинного перетворюється на багатоклітинний.
Ділення бластомерів буває синхронним і несинхронним.
У більшості видів воно несинхронно з самого початку розвитку, в інших стає таким вже після перших поділів.
Характер дроблення визначається, перш за все, будовою яйцеклітини, головним чином, кількістю жовтка і особливостями його розподілу в цитоплазмі. У цьому зв’язку за способом дроблення виділяють два основних типи яєць: повністю дроблячі і дроблячі частково. Повним дроблення називається тоді, коли цитоплазма яйцеклітини повністю поділяється на бластомери. Воно може бути рівномірним – всі утворювані бластомери мають однакові розміри і форму (характерно для алецітальних і ізолецітальних яйцеклітин) і нерівномірним – утворюються нерівні за розмірами бластомери (властиво тілоцитальні яйцеклітинам з помірним вмістом жовтка). Дрібні бластомери виникають у анімального полюса, великі – в області вегетативного полюса зародка.
Різні види дроблення
Часткове дроблення – тип дроблення, при якому цитоплазма яйцеклітини неповністю розділяється на бластомери. Одним з видів часткового дроблення є дискоїдальне, при якому дробленню піддається тільки позбавлена жовтка ділянка цитоплазми у анімального полюса, де знаходиться ядро. Ділянка цитоплазми, що піддалася дробленню, називається зародковим диском. Цей тип дроблення характерний для різко тілоцитальних яєць з великою кількістю жовтка:
- Рептилії; Птахи; Риби.
Дроблення у представників різних груп тварин має свої особливості, проте завершується воно утворенням близьким за будовою структури-бластули.
Бластула
Бластула – одношаровий зародок. Вона складається з шару клітин-бластодерми, що обмежує порожнину-бластоціль. Бластула починає формуватися на ранніх етапах дроблення завдяки розбіжності бластомерів. Виникає при цьому порожнина, що заповнюється рідиною.
Будова бластули залежить від типу дроблення.
Цілобластула (типова бластула) утворюється при рівномірному дробленні. Має вигляд одношарової бульбашки з великим бластоцілем (ланцетник).
Амфібластула утворюється при дробленні тілоцитальних яєць; бластодерма побудована з бластомерів різного розміру: мікромерів на анімальному і макромерів на вегетативному полюсах. Бластоціль при цьому зміщується у бік анімального полюса (земноводні).
Типи бластул
Дискобластула утворюється при дискоїдальному дробленні. Порожнина бластули має вигляд вузької щілини, що знаходиться під зародковим диском (птахи).
Бластоциста являє собою одношаровий пухирець, заповнений рідиною, в якому розрізняють ембріобласт (з нього розвивається зародок) і трофобласт, що забезпечує Живлення зародка (ссавці).
(2 votes, average: 2.50 out of 5)