Економіко-географічне і політико-географічне положення

Економіко-географічне положення (ЕГП) країн ЗЕ визначається двома головними рисами. По-перше, сусідським положенням цих країн по відношенню один до одного. При порівняно невеликих розмірах території, малої її “глибини” і гарною транспортною прохідності ці країни або безпосередньо межують, або розділені невеликими відстанями. Наприклад, у Чехії немає населеного пункту, який був би віддалений від державного кордону більше, ніж на 105 км, у Болгарії – на 120 км, у Польщі – на 230 км. По-друге, приморським становищем переважної більшості країн, багато з яких розташовані поблизу від найжвавіших морських шляхів. У західній частині регіону немає місця, віддаленого від моря більше ніж на 480 км, у східній – на 600 км. Все життя Великобританії, Нідерландів, Данії, Норвегії, Ісландії, Португалії, Іспанії, Італії, Греції з давніх часів тісно пов’язана з морем.

Політична карта регіону протягом XX в. зазнавала великі зміни тричі: 1) після Першої та Другої світових воєн; 2) об’єднання Німеччини (1990 р); набуття незалежності країнами Балтії; розпаду Югославії, Чехословаччини, зміни суспільного ладу в Східній Європі; 3) до кінця 90-х рр. в більшості країн ЗЕ при владі опинилися соціал-демократичні партії, що прийшли на зміну партіям консерваторів. Політичної консолідації регіону сприяє діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), до складу якої входять 53 країни (вона включає також США, Канаду, країни СНД. Все більшу роль починає грати і Рада Європи (створений в 1949 р). Росія була прийнята в 1996 р, ставши 39-м його членом. Поряд з цим зберігається і навіть зростає роль блоку НАТО (21 + 7).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Економіко-географічне і політико-географічне положення