Економіка Бангладешу
Бангладеш належить до категорії найбільш відсталих країн (за класифікацією ООН) і займає серед них 1-е місце за чисельністю жителів. ВВП 54800000000 дол. США (оцінка 2002), а дохід на душу населення 411 дол. США. З урахуванням паритету купівельної спроможності валют ВВП дорівнює 228 млрд дол., А душовий дохід – 1701 дол. Частка країни у світовій економіці 0,2% відповідно до першої системою розрахунків і 0,5% – з другої.
В останні роки економіка розвивалася високими і стабільними темпами. За 1990-2000 приріст ВВП в середньому складав 4,8% в рік, в 2001 він досяг 5,2, а в 2002 – 4,5%. Одночасно високими темпами зростала робоча сила – 2,6% на рік, 3,5 млн чол. Ця обставина сприяє збільшенню безробіття як відкритої, у містах і серед здобув освіту населення, так і прихованої (неповної чи уявної зайнятості), головним чином в селах, де проживає 4/5 населення, а також на околицях великих міст. Безробіття в цілому, за деякими оцінками, дорівнює 35% робочої сили. Темпи інфляції в 1990-2000 були невисокими (4,1%), а протягом двох наступних років знизилися до 1,6 і 2,4%.
Економіка залишається аграрно-індустріальної зі зростаючою часткою третинної сфери. На сільське господарство припадає 26% ВВП, на індустріальний сектор – 25%, а на сферу послуг 49%. Основна частина робочої сили зайнята в аграрній галузі – 54% чоловіків і 78% жінок, на індустріальний сектор припадає відповідно 11 і 8%, на третинну сферу – 34 і 11%. Жінки становлять 42% робочої сили.
Найбільша галузь обробної промисловості – текстильна, з виробництва бавовняної пряжі і тканини. Галузь (більше 100 великих фабрик) працює головним чином на привізній сировині, деяка частина тканин вивозиться, інша споживається всередині країни і використовується для виробництва одягу. Надлишкова фабрична пряжа споживається неорганізованим сектором промисловості, де зосереджено св. 1 млн ткачів.
Найбільш динамічно з кін. 1980-х рр. розвивається підгалузь з виготовлення готових текстильних виробів, одягу та трикотажу. Експлуатація дешевої робочої сили робить виробництво вельми прибутковим. У Дацці та ряді інших центрів працюють близько 3300 зареєстрованих та незареєстрованих підприємств, на яких зайнято приблизно 1,5 млн чол., Переважно молоді жінки і діти. Виробництво орієнтоване виключно на вивезення, що приносить близько 3/4 надходжень від товарного експорту. Обсяги валютної виручки в чому залежать від квот, що виділяються найбільш бідним країнам розвиненими державами, насамперед США.
Специфічною для країни є джутова промисловість, вона базується на місцевому виробництві джуту-сирцю, що досягає 1 млн т на рік. Б. – найбільший виробник джуту і джутових виробів, який ділив монополію на постачання останніх на світовий ринок з Індією. 86 великих фабрик галузі працюють в основному на експорт. Вивіз джутовій пряжі перевищує 80 тис. Т і дає св. 70% пряжі на світовий риноколо Вироби з джуту застосовуються насамперед для упаковки і транспортування вантажів. Джутова нитка використовується як килимова основа і йде на виготовлення килимів. В останні роки джут отримав застосування в якості сировини в паперовій промисловості. В цілому спостерігається скорочення попиту на джутові вироби, що пов’язано з поширенням штучних пластичних матеріалів.
Суттєве значення має харчосмакова промисловість, основу якої складають орієнтовані на експорт чайні фабрики, а також цукрові та маслоробні заводи. Виробництво чаю досягає 54 тис. Т на рік. Виробництво цукру-рафінаду на 15 заводах, що належать в основному державі, коливається залежно від врожаю цукрової тростини в межах 123-170 тис. Т на рік при потребах країни 400 тис. Т. Потреби в олії також в основному забезпечуються імпортом.
У провідну галузь обробної промисловості перетворилася хімічна, в основному з виробництва добрив (2,3 млн т сечовини в рік).
З інших галузей певний розвиток отримали металургія і машинобудування. Є невеликий, побудований за сприяння Японії сталеплавильний комбінат, а також підприємства з виготовлення електричного та телефонного устаткування, судноремонтні доки, завод з випуску суднових дизелів і т. п. Помітна роль паперової промисловості – діють великий комбінат з виробництва паперу і фабрика газетного паперу. Росте значення цементної промисловості та інших підприємств будівельної індустрії. Є нафтопереробний завод потужністю 1,5 млн т (в Читтагонзі) і ряд дрібніших підприємств з виробництва пального та мастильних матеріалів.
Енергетична і видобувна промисловість розвинені слабко. Виробництво електроенергії склало всього 13,5 млрд кВт-год у 2000, а споживання – 12,6 млрд. Первинними джерелами служать нафта, нафтопродукти, природний газ (92%) і гідроресурси (8%). Діють кілька ТЕС, найбільша з яких побудована за сприяння СРСР в Горасале, а також ГЕС на річці Карнапхулі.
Основу сільського господарства становить рисівництві. Збільшення води для поливу і використання високоврожайних сортів насіння забезпечило неухильне зростання врожаїв рису з 9,9 млн т в 1972/73 до 25,1 млн т в 2000/01. Особливо швидко зростало виробництво рису з 1997/98 (18,9 млн т). Головним чином завдяки цьому країна домоглася самозабезпечення продовольством (за обсягом).
На другому місці серед зернових знаходиться пшениця, але вона приблизно в 10 разів поступається рису за обсягом виробництва (1,9 млн т). Інші злакові культури не грають помітної ролі. Серед бобових (518 тис. Т) найбільш поширені грем, Кхесар і маш, а з олійних (476 тис. Т) – рапс і гірчиця, кунжут. За роки існування країни втричі збільшилося виробництво картоплі (до 3 млн т). Стабільним залишалося виробництво фруктів і спецій – більше 300 тис. Т, а збір овочів зріс в 1,5 рази (1,5 млн т).
Б. входить в десятку найбільших виробників чаю. Чайні плантації контролюються приватним капіталом, у т. Ч. Іноземним, головним чином англійським. Площа посадок під чайним кущем перевищує 50 тис. Га.
З технічних культур найбільше значення мають джут і цукрова тростина. Виробництво джуту протягом періоду існування країни мало тенденцію до скорочення з 1 до 0,8 млн т, хоча в окремі роки (1985/86) досягало 1,5 млн т. Збори цукрового очерету (зеленої маси) були стабільними – приблизно 7-7 , 5 млн т. Виробництво бавовни залишилося невеликим – 14-16 тис. т.
Тваринництво як галузь аграрної економіки не отримало помітного розвитку. Основну частину великої рогатої худоби використовують як тяглову силу. Великим джерелом м’яса, молока і шкір є кози. Збільшилася розведення домашньої птиці (курей і качок).
Важлива галузь господарства – рибальство. Риба, багата протеїном, – частину раціону найбідніших верств. Річний реєстрований улов становить св. 350 тис. Т, 1/3 припадає на морську рибу, яка йде в значній мірі на експорт.
Провідну роль в транспорті (до 3/4 перевезень) відіграють водні шляхи протяжністю понад 8 тис. Км. Довжина залізниць 2,7 тис. Км, з них 1,8 тис. – Вузькоколійки. По суші прокладені дороги довжиною більше 200 тис. Км, але асфальтовані лише 19 тис.
Великі морські порти – Читтагонг і Монгла. Пропускна здатність першого – 15 млн т вантажу, другого – 5 млн т. Через них здійснюється 95% експортно-імпортних грузоперевозоколо Читтагонг пропускає 80% товарного імпорту і 70% експорту. Основна частина перевезень здійснюється іноземними компаніями, частка національних – 18%. Загальне число торгових суден – 34 водотоннажністю 380 тис. Т, з них два нафтові танкери, 28 сухо – вантажів, 3 контейнеровоза. Державна морська корпорація має 13 великих суден водотоннажністю 195 тис. Т і 12 невеликих.
Число аеропортів з твердою злітно-посадковою смугою – 15, при цьому з довжиною смуги св. 3 км – один, від 2,5 до 3 км – 3, від 1,5 до 2,5 км – 4. Головний аеропорт знаходиться в Дацці. Національна авіакомпанія “Биман” здійснює міжнародні та внутрішні перевезення.
Зв’язок і телекомунікації розвинені недостатньо. Число основних телефонних ліній – 500 тис. Міжнародний телефонний зв’язок підтримується за допомогою двох супутникових станцій. Мається 26 радіостанцій, в основному середньохвильових. Число радіоприймачів перевищує 6 млн, телевізорів – близько 1 млн, телевізійних транслюють станцій – 15 (1999). Користувачів мережі Інтернет – 150 тис. (2002).
Внутрішня торгівля головним чином роздрібна, внесок торгівлі у ВВП – 14%. Поряд з дрібною роздрібною торгівлею на міських і сільських базарах виявляються різноманітні побутові послуги. Сфера послуг, що включає торгівлю, відрізняється низькою продуктивністю праці. Розгалужений держапарат надає значну частину послуг і страждає, як і вся сфера, від надлишку зайнятих.
Іноземний туризм розвинений слабо, дає 3,3% ВНП (1,5 млрд дол., 2001).
(2 votes, average: 2.50 out of 5)