Економічний підйом

Намітився при І. Самойловича економічний підйом тривав і в гетьманство І. Мазепи. Саме в цей період бюджет гетьманської скарбниці вперше опинився в профіциті. Основною причиною цього стала система оренд. По суті справи, мова йшла про введення державної монополії на виробництво тютюну і горілки. На відміну від польських часів, оренда була віддана не одноосібно орендарям, а містам і селам – “на громаду”, т. Е. Створювалися своєрідні акціонерні товариства. Частина оренди йшла в військову скарбницю, а інша на загальні потреби, і козацькі, і Громадський. Оренда використовувалася для утримання охотницького війська, найбоєздатнішою частини збройних сил гетьманства.
Аж до 1708 Г. Оренда щороку давала 180000 золотих. Крім того були індукта – збір з імпорту, ексакція – збір у військову скарбницю за експорт українських, іноземних і російських товарів, а також ряд інших більш дрібних податків.
З часів повстання Б. Хмельницького кріпосне право в Українському гетьманстві було повністю знищено. Населяли “вільні військові” села посполиті перебували “під правлінням сотенним”. Селяни монастирських і старшинських маєтків теж були особисто вільні. Більше того, вони були власниками своїх земельних ділянок і могли не тільки передавати їх у спадщину, але також закладати і продавати.
Тим не менш, в кінці XVII століття в Українському гетьманстві почалося перетворення особистих і рангових земельних володінь старшин на спадкові. До цього старшини не могли заповідати свої маєтки, їх спадкоємцям потрібний указ гетьманів. Царські підтвердні грамоти сприяли закріпленню старшинського землеволодіння, підтримували прагнення старшини розглядати дававшиеся їм посадові маєтку як спадкові. Процес перетворення українських старшин у поміщиків, а потім і в російських дворян успішно йшов протягом усього XVIII століття і став одним з головних умов, що призвели до безкровної ліквідації Українського гетьманства. Саме при Мазепі вперше з’являється термін “вечістой поссесіі”, т. Е. Вічного володіння. При його приймачі І. Скоропадському цей термін із виключення стане вже правилом.
До моменту вступу Мазепи в гетьманську посаду процес зростання власницьких маєтків досяг такого рівня, що соціальна обстановка різко загострилася. Після повалення І. Самойловича в багатьох полицях спалахнули селянські заворушення, спрямовані проти старшини – головних земельних власників. У 1692 почалося повстання Петрика, який своїм гаслом теж проголошував боротьбу зі старшиною.
Побоюючись зростання невдоволення, І. Мазепи видав 28 листопада 1701 універсал, що забороняв панщину більше двох днів на тиждень. Для порівняння, в Речі Посполитій панщина в цей час досягала 5 днів на тиждень. Крім того, Мазепа в своїх універсалах наказував духовним і світським особам враховувати місцеві українські звичаї, не ображати тяглихлюдей і козаків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Економічний підйом