Економічні погляди Жана Батиста Сея
Найбільш відомим дослідником навчань Сміта у Франції Жан Батист Сей (1767-1832). Головними роботами Ж. Б. Сея “Трактат політичної економії, або простий виклад способу, яким утворюються, розподіляються і споживаються багатства” (1803) і “Повний курс політичної економії” (1829). Його теорія зосереджена на аналізі форм економічних відносин, прояві економічних законів у конкретній господарській практиці функціонуючої ринкової економіки. Основні теоретичні положення полягали в наступному.
1. Багатство. На думку Ж. Б. Сея, поняття “багатство” не застосовується до продуктів, які люди можуть отримати безкоштовно (вода, повітря), а тільки до продуктів, “які мають вартість і які стали виключною власністю їх власників”.
2. Продуктивна праця. Виробництво визначає як діяльність людини, спрямовану на створення корисності, яка може втілюватися в матеріальних і нематеріальних формах. Отже, критерієм продуктивності служить корисність. Ж. Б. Сей дає більш широку, ніж А. Сміт, трактування сфери продуктивної праці, включаючи туди не тільки сферу матеріального виробництва, але й сферу послуг, так як тут теж створюється корисність.
3. Вартість. Намагаючись всебічно розглянути проблему вартості, Ж. Б. Сей міркував наступним чином: “Виробництво не створює матерії, але створює корисність…, і так як ця корисність повідомляє предметів цінність, то є виробництвом багатства”. Вартість зобов’язана своїм походженням сполученого дії праці людини, сил природи та капіталу. І нарешті, остаточно вартість встановлюється на ринку під впливом попиту і пропозиції.
4. Теорія факторів виробництва. Ж. Б. Сей виходив з того, що вартість створюється трьома факторами виробництва; працею, капіталом і землею (природою). Кожен з цих факторів надає певну послугу під час створення вартості. Відповідно до трьох самостійних джерел вартості Ж. Б. Сей виділяє три основних доходу: заробітну плату (плата за послугу праці), прибуток (плата за послугу капіталу і підприємця) і ренту (плата за послугу землі). Кожен з власників зазначених факторів отримує свій дохід, тобто ту частину вартості, яку створив їх фактор виробництва: робітник – заробітну плату, підприємець – прибуток, земельний власник – ренту. Щодо прибутку Ж. Б. Сей вважав, що вона складається з позичкового відсотка, який капіталіст має як власник капіталу і підприємницького доходу, який він отримує підприємець за організаторську діяльність, новаторство і ризик. Трьохфакторна теорія цінності Ж. Б. Сея грунтується на принципі взаємозв’язку і взаємодоповнюваності виробничих факторів. Ціна кожного фактора олределяется ціною на вироблений ним товар, у кінцевому ж рахунку – співвідношенням попиту на цей товар і пропозицією виробничого фактора. З теорії трьох факторів виробництва Ж. Б. Сей робить висновок про те, що між класами існує гармонія, так як кожен клас отримує тільки свою частку вартості.
5. Теорія реалізації. Інший, найбільш відомою теорією Ж. Б. Сея стала теорія реалізації, яка отримала назву “закон Сея” (або “закон ринків”), який говорить: “виробництво завжди дорівнює споживанню”. Всяке виробництво саме породжує прибутки і створює попит, завдяки чому купуються всі товари, вартість яких відповідає пред’явленим доходів. Гроші виступають лише в якості посередника, тому що вони потрібні для обміну свого продукту на продукти інших виробників.
На основі цього закону випливало, що при капіталізмі пропозиція завжди однаково попиту, завжди існує повна реалізація, так як в масштабах народного господарства реалізація означає обмін одних продуктів на інші. Ж. Б. Сей, правда, припускав перевиробництво окремих товарів. Але вважав, що в цьому випадку просто бракує інших товарів. Однак виникло структурний невідповідність вирівнюється в результаті руху товарів і стимулюючого впливу цін.
Таким чином, закон ринків Ж. Б. Сея виключає загальне надвиробництво товарної маси. Сукупний попит повинен відповідати сукупній пропозиції. Кризи перевиробництва в ринковій економіці не можуть мати місця. Тимчасово може виникнути лише структурний невідповідність, яке потім в силу внутрішніх законів ринку буде швидко подолано.
6. Роль держави в економіці. Ж. Б. Сей активно підтримував ідею “економічного лібералізму”. Особливо він критикував монополії, що даються державою окремим компаніям, і політику протекціонізму у зовнішній торгівлі. Був невисокої думки про здібності чиновників керувати державними мануфактурами. У той же час він вказував на те, що держава може стимулювати економіку шляхом створення інфраструктури, фінансування освіти і науки для прискорення технічного прогресу, а також шляхом юридичного оформлення правил вільної конкуренції.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)