Економічне районування США
Для такої великої країни, як США, тим більше при настільки високій зрілості територіальної структури господарства, економічне районування має особливо велике значення. Але протягом часу воно, природно, не залишається незмінним.
В епоху колонізації і на перших етапах існування Сполучених Штатів зазвичай виділяли насамперед Північ і Південь країни, які багато в чому різнилися за особливостями суспільного та економічного розвитку. По мірі освоєння західної частини країни з’явився і третій великий район – Захід. Такий потрійний розподіл остаточно склався до кінця XIX ст.
З нього виходив В. І. Ленін у своїй роботі, присвяченій вивченню законів розвитку землеробства в США. У ній країна була підрозділена на три великі економічні райони:
- Промислова Північ; Колишній рабовласницький Південь; Колонізований Захід.
Таке тричленне районування було потім прийнято за основу всіма радянськими дослідниками цієї проблеми. Воно увійшло також у всі шкільні та вузівські підручники географії, дисертації та інші наукові опрацювання.
Як зазначає Л. В. Смірнягін, таке районування США наповнене глибоким змістом.
“Північ для американців – це могутня індустрія, гігантські міста, підприємливість, демократизм, велика кількість іммігрантів. Американський Південь – це не просто спекотний клімат, але і висока частка чорношкірих, расові забобони рабовласницької епохи, чітке класове розшарування суспільства, уповільнений хід соціального життя, відома відсталість… Захід же – це широкі горизонти і широкі можливості для діяльності людини, це ще слабо освоєна територія з багатими ресурсами, але заразом і з спрощеним побутом, і з спрощеними правилами життя”.
Однак в останні десятиліття становище помітно змінилося, і ці стереотипи стали поступово себе переборювати. Досить сказати, що частка Півночі і в населенні, і в промисловому виробництві країни ще до початку 1990-х рр. зменшилася відповідно до 44 і 50%, тоді як частка Півдня і Заходу виросла в першому випадку до 34 і 22%, а в другому – до 32 і 18%. У 1990-х рр. ці зрушення тривали, що дозволяє зробити висновок про поступове згладжування відмінностей у рівнях розвитку продуктивних сил між трьома економічними районами США.
У другій половині XX ст. поряд з тричленним економічним районуванням в США став широко використовуватися і поділ країни на чотири економічні райони. Застосовував його і такий найважливіший адміністративний орган, як Бюро переписів, яке керує проведенням переписів населення, промисловості і т. п. При цьому поділі кордону Півдня і Заходу залишилися без змін, а Північ був розділений на два райони – Північний Схід і Середній Захід.
Потім Бюро переписів почало застосовувати ще більш дробове, дев’ятичленне економічне районування основної території країни, яке стало широко використовуватися і в науковій географічній літературі. При цьому в якості економічних районів розглядаються Нова Англія, середньоатлантичні штати, Північно-Східний центр, Північно-Західний Центр, південноатлантичні штати, Південно-Східний Центр, Південно-Західний Центр, Гірські штати, Тихоокеанські штати.
Порівняння дев’яти економічних районів США говорить про те, що за розмірами території перше, друге і третє місця займають відповідно:
- Тихоокеанські штати (26,4% всієї площі країни); Гірські штати (22,8); Північно-Західний Центр (13,7% ).
За чисельністю жителів особливо виділяються:
- Південноатлантичні штати (17,4% всього населення країни); Північно-Східний Центр (14,7); Тихоокеанські штати (15,1%).
Можна додати, що в першу трійку районів за розмірами душового доходу входять:
- Нова Англія (23,6 тис. дол); Середньоатлантичні штати (23,1); Тихоокеанські штати (20,9 тис.).
Згадаємо і про те, що не так давно багато в чому принципово нове районування США запропонував Л. В. Смірнягін. Головна його особливість навіть не стільки в глибокому опрацюванні теми, скільки в тому, що автор здійснив не звичайне економічне районування, а значно більш складне районування суспільства, подавши йому розробку відповідних методологічних основ. При цьому Л. В. Смірнягін виходить з прийнятого підрозділу США на чотири макрорегіону, але в їх Межах виділяє 33 більш дрібних райони.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)