Економічна думка Стародавнього Китаю

Економічна думка Стародавнього Китаю виявилася найбільш зрілою в історії Стародавнього Сходу. Центральна фігура в старокитайської економічної думки – Конфуцій (551-479 років рр. до н. е.), автор роботи “Бесіди і судження”. Основні ідеї його роботи наступні:

– зізнавалася колективна власність селянської громади і приватне володіння потомственої аристократії;

– обгрунтовувалася необхідність державного економічного захисту благополуччя родової знаті;
– праця примножує багатство народу і держави;

– освічений правитель є гарантом рівномірного розподілу багатства в суспільстві.

Головний висновок Конфуція – в державі буде достаток”, якщо уміло господарювати при дотриманні стриманості у витратах. Це стосується як держави, так і окремих його громадян. Так, государеві слід дотримуватися економії у витратах та дбати про людей. Народу ж не треба прагнути до насичення, в оселю не шукати комфорту, але при цьому бути швидким і діяльним.

Проти общинних ілюзій виступали різні економічні течії Стародавнього Китаю (одне з них очолював Шан-ян), які відкидали систему зрівняльного землекористування, виступали за приватну власність на землю, сильна держава, накопичення багатства у скарбниці шляхом розвитку, головним чином, землеробства та військової справи. У IV-III ст. до н. е. набули поширення ідеї трактату “Гуань-цзи”. Головні з них полягали в наступному:

– золото і перли не є винятковим багатством, а виступають матеріальними благами;

– підкреслюється необхідність стабільного розвитку економіки, під яким, насамперед, розуміється регулювання цін на хліб: у врожайні роки держава повинна закуповувати зерно, щоб підтримати ціни і не дати їм низько впасти, в неврожайні роки, навпаки, – розпродавати зерно зі своїх комор, щоб не дати цінам зростати;

– розширення функцій держави пояснювалося необхідністю створення іригаційних систем, будівництво яких було можливо тільки з допомогою державної підтримки;

– відкидалися прямі податки як шкідливі для економічного життя і замість них пропонувалося ввести надбавки до ціни солі і заліза, на які повинна бути встановлена державна монополія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Економічна думка Стародавнього Китаю