Ефект “чорної краплі”

Альберт Ейнштейн якось сказав, що саме незбагненне в цьому світі – це те, що він збагненний. Дійсно, ми живемо у світі, який може бути описаний компактними математичними виразами і фізичними законами. Навіть самі дивні астрофізичні явища в кінці кінців знаходять наукове пояснення, хоча часом на це потрібно чимало років.

Таємничий ефект “чорної краплі” – оптичне явище, яке виникає при спостереженні із Землі проходження Венери по сонячному диску: коли Венера “стосується” внутрішнього краю сонячного диска, там з’являється чорна “сльозинка”. Звужена, витягнута частина “сльозинки” нагадує товсту пуповину або темний міст. У минулому він заважав астрономам точно визначити час проходження Венери по сонячному диску.

Перший докладний опис “чорної краплі” дав в 1761 р шведський хімік і мінеролог Торберн Олаф Бергман, який говорив про “лігатурі”, яка поєднала силует Венери з темним краєм Сонця. У наступні роки про подібні факти повідомляли багато вчених. Наприклад, британський мореплавець Джеймс Кук також спостерігав ефект “чорної краплі” під час проходження Венери по диску Сонця в 1769 р

І сьогодні фізики продовжують міркувати про причини виникнення “чорної краплі”. Астрономи Джей М. Па-сахоф, Глен Шнайдер і Леон Голуб припустили, що це “комбінація інструментальних ефектів і процесів, що відбуваються в атмосферах Землі, Венери і Сонця”. Під час проходження Венери по диску Сонця в 2004 р одні спостерігачі бачили “чорну краплю”, інші – ні. Журналіст Девід Шига пише: “Отже, ефект” чорної краплі “залишився в XXI ст. настільки ж загадковим, яким він був у XIX ст. Суперечки про те, з чого складається “справжня” чорна крапля, очевидно, триватимуть… До наступного проходження спостерігачам належить порівняти свої записи і з’ясувати, чи можна точно встановити умови появи “чорної краплі” “.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ефект “чорної краплі”