Е. Т. А. ГОФМАН ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ

Мета:

■ Формування предметних компетенцій: поглибити знання учнів про творчість Е. Т. А. Гофмана; ознайомити з твором Гофмана “Золотий горнець”; виховувати інтерес до літератури та мистецтва;

■ Формування ключових компетентностей: ціннісно-смислові компетенції; комунікативні компетенції; соціальні компетенції; моральні компетенції; емоційно-ціннісна компетенція.

Тип уроку: урок додаткового читання з елементами аналізу епічного твору.

Обладнання: текст твору.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

– Два світи можуть перехрещуватися, можуть існувати паралельно, але завжди існує трагічна, хоча й іронічно осмислена суперечність між світом таланту і фантазії та світом бездуховності й обмеженості. Гофмана не зрозуміли сучасники, але вже через декілька десятирічь після його смерті письменника почали вважати пророком. Едгар По, Оноре де Бальзак, Федір Достоєвський, Олександр Блок, Франц Кафка та багато інших вважали Гофмана своїм учителем. У першій книзі “Фантазії в манері Калло. Листи з щоденника мандрівного ентузіаста” Е. Гофман стверджує: “Художник – не професія, художник – спосіб життя”. Таким є Ансельм із новели “Золотий горнець” (1814). Уже ця рання новела демонструє основні особливості творчості Гофмана:зображуючи матеріальний світ, він майстерно передає колорит доби через естетичну деталь (дія відбувається в Дрездені, місто легко впізнати), реально відображає життя німецького бюргерства (мрії Вероніки є типовими мріями представниці цієї верстви). “Золотий горнець”, так само як і “Крихітка Цахес”, приголомшує своєю чудернацькою фантастикою. Утім, що неймовірнішою є пригода, то більш очевидним стає те, що все це – плід нестримної вигадки письменника, усе це казка. Про казку сьогодні й поговоримо.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Бесіда на первинне сприйняття твору

· Сам автор свій твір вважав казкою (“Казка з нових часів”). Які ознаки цього жанру є у творі? (У творі поруч із реальними героями діють маги, чародії, відьми, що впливають на життя людей.)

· Як ви гадаєте, чому твір має підзаголовок “Казка з нових часів”? (Можливо, цим автор наголошує, що у творі буде порушено проблеми, які непокоять людей його часу.)

· Чи показана у творі реальність? (Так, але вона тісно переплітається з вигадкою.)

· На вашу думку, із якою метою автор використовує прийом двоплановості дії? (Цей прийом дає можливість висвітлити проблеми життя, що турбували автора. Хоча в зображуваному легко упізнавана Німеччина: німецькі імена, німецька їжа, назва німецького міста тощо.)

· Що відомо про головного героя твору Анзельма? (Він студент.)

· Коли відбувається зустріч читача з героєм? (Автор конкретно вказує час і місце зустрічі з героєм. “На Вшестя, годині о третій пополудні, через Чорну браму в Дрездені не йшов, а летів один юнак і з поквапу втрапив у кошик з яблуками та пиріжками старої огидної перекупки, майже все розчавив…” За такий вчинок юнака стара відьма послала йому прокляття: “А, тікаєш, чортів сину, скоро в пляшці згорбиш спину!”)

· Знайдіть портрет героя. Яким постає він в уяві читача? (Герой ставний, вродливий юнак, але далекий від моди. “…Його синяво-сірий фрак був так скроєний, що, мабуть, кравець, який його шив, знав тільки з чуток про нові фасони, а чорні оксамитові штани, ще не дуже зношені, надавали всьому вбранню немовби магістерського стилю, до якого аж ніяк не пасувала ні постава юнака, ні його хода”.)

· Про що мріяв Анзельм? (Дістати посаду таємного секретаря.)

· Що змінило його життя? (Він почув дивний шелест, дзвін кришталевих дзвіночків і таємничий шепіт золотисто-зелених змійок.)

· Які особливі здібності мав студент Анзельм? (Він умів красиво переписувати. Саме завдяки цьому Анзельм і одержав пропозицію знаменитого архіваріуса Ліндгорста, яку йому передав реєстратор Гербранд.)

Е. Т. А. ГОФМАН ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ

Е. Т. А. Гофман

2. Колективне складання схеми “Ланцюжок сюжетної лінії твору”

Пригода біля Чорної брами → Прокляття старої відьми → Роздуми під бузиною → Три змійки. Почуття кохання → Уранішнє піднесення та ще одна зустріч із відьмою → Натхнення від кохання →Розповідь Серпентини → Відчуття скляної сулії → Наступна сутичка із відьмою. Відмова одружитися із Веронікою → Двобій добра і зла → Перемога.

3. Переказ тексту

· Розкажіть про всі пригоди, які трапилися з Анзельмом.

4. Творче завдання.

· Схарактеризуйте риси вдачі головного героя. (Анзельм – бідний студент, але він людина багатого духовного світу, має творчу фантазію, романтик, мрійник, часто живе ілюзією, однак надзвичайно порядний. Саме тому його не завжди розуміють інші герої.)

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

· Чому міщани висміювали Анзельма?

· Яка подія дала початок дивним пригодам героя?

· Які кумедні випадки вам запам’яталися?

· Про що розповіла Анзельму Серпентина?

· Чому Анзельмові було погано у своїй скляній сулії, а його товаришам – зручно і добре?

· Що символізує в казці сулія?

· Як співвідноситься фантастичне і реальне в казці?

· Чи можливе подібне поєднання в нашому житті?

· Чи схожий головний герой казки “Золотий горнець” Анзельм на Балтазара? Чим? (Балтазар є поетом у душі: він не лише складає вірші, а й відчуває свою єдність з природою, він має дар віщування.)

2. Проблемні ситуації (робота в групах)

· Подумайте, чому Анзельм досяг щастя. (“Віра в тебе [у Серпентину] й кохання відкрили мені душу природи!” Він вірив у кохання й пізнання, тому йому й відкрилася істина.)

· Чому героїв перенесли в Атлантиду? (Це вигадана країна, де панує щастя. Автор тим самим підкреслює, що щастя в реальному світі немає.)

· Як ви розумієте останні слова твору: “І взагалі, хіба ж Анзельмове щастя – щось інше, як не життя в поезії, якій відкривається найглибша таємниця природи – священна єдність усіх речей?”? (Людина щаслива тоді, коли досягне гармонії. Вона є в літературі, мистецтві, але, на жаль, не завжди трапляється в житті.)

· Що в казці є символом щастя? (Золотий горнець і Атлантида.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Е. Т. А. ГОФМАН ЗОЛОТИЙ ГОРНЕЦЬ