Джерела інформації у країнознавства і туризмі

Для того щоб проводити країнознавяі дослідження або скласти комплексну країнознавчу характеристику країни або регіону, потрібно володіти великим обсягом різноманітної інформації. При цьому виникає необхідність в знанні її джерел та вмінні ними користуватися.
Відомий російський літературознавець П. Н. Берков (1896- 1969) писав, що “людина, що знає, де знайти матеріал по його питанню, знає вже половину проблеми, він як би зробив вже половину роботи, пройшов половину шляху”. Про це слід пам’ятати кожному студенту і фахівця, в тому числі цікавиться проблемами країнознавства та організації туризму.
Для студентів-географів вкрай важливо вміти користуватися бібліотеками, знайомитися з наукової та науково-популярної географічної, країнознавчою літературою. Джерелом страноведческой інформації передусім є довідкова література про країни і народи світу, про природу, населення, економіку і культуру окремих країн. У цьому зв’язку не можна не згадати унікальні в своєму роді страноведческие праці: “Радянський Союз” – географічний опис в 22 томах (1965-1976 рр.); “Країни і народи” – науково-популярне географо-етнографічне видання в 20 томах (1978-1985 рр.), Які поряд з описом природи та економіки включають в себе історико-культурні особливості країн і відображають обсяг географічних знань і високий рівень розвитку комплексного країнознавства в колишньому СРСР. Значною мірою зберегли цінність регулярно видавалися популярні альманахи “На суші і на морі” (1960-1990 рр.), “Земля і люди” (1972-1981 рр.), Науково-популярні журнали “Навколо світу”, “Слідопит”, “Природа” та ін.
В даний час можна знайти багато нових енциклопедичних довідників, що містять в собі різнобічну інформацію про країни і народи, наприклад енциклопедичний довідник “Весь світ” (Мінськ, 1999-2005 рр.); універсальна енциклопедія для юнацтва “Країни і народи” (М., 2000); енциклопедичний довідник “Всі країни світу” (М., 2001) та ін.
Важливе значення набувають міжнародні та національні статистичні довідники та щорічники, книги і підручники з соціальної та економічної географії, етнографії та історії країн, народів і цивілізацій. Видаються нові просвітницькі та науково-популярні журнали: “Гео”, “Терра інкогніта”, “Навколо світу”, “Східний світ”, “Живописная Россия”, National Geographic та ін. Крім того, істотний інтерес представляє ряд журналів туристської тематики: ” Вояж і відпочинок “,” Туристські фірми “,” Туризм: практика, проблеми, перспективи “,” Вісник Російської академії туризму “, Journal of Sustainable Tourism (російською мовою).
Найважливішим джерелом країнознавчої та туристської інформації комплексного характеру були і залишаються географічні атласи та тематичні карти. Карти і атласи по країнах і регіонах можна знайти в Російській державній бібліотеці (колишня Державна бібліотека СРСР імені В. І. Леніна) в Москві і в Російській національній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі, в бібліотеках Російської академії наук (РАН), Російського географічного товариства при РАН в Санкт-Петербурзі та ін. Кожному студенту, що вивчає географію і країнознавство, необхідно вміти працювати з хорошим географічним атласом, який має на багато років стати його настільною книгою.
Цікаву і важливу інформацію з країнознавства і туризму можна отримати також в деяких телевізійних програмах, таких, як “Наша невідома планета”, “Навколо світу”, “Клуб кіноподорожей”, “Недолугі замітки”, “Їх звичаї”. Нарешті, необхідну довідкову країнознавчу інформацію можна розшукати на сторінках мережі Інтернет.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Джерела інформації у країнознавства і туризмі