Джек Лондон. Жага до життя. Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору

Мета: викликати зацікавленість особистістю та творчістю американського письменника, розвивати навички виразного читання, цитування, складання плану, формувати гуманістичний погляд на життя.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, картки з його афоризмами.

Хід уроку

Найдорожче у людини – це життя

Воно дається її один раз

М. Островський

I. Актуалізації опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

I варіант – переказувати оповідання А. Чехова “Товстий і Тонкий” від особи Тонкого.*

II варіант – переказувати оповідання А. Чехова “Товстий і Тонкий” від особи Товстого.*

II. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що таке справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього на прикладі твору Дж. Лондона “Жага до життя”” Намагатимемося також проникнути у психологію та мотиви людських вчинків, розглядаючи їх крізь призму художнього тексту. Тому девізом нашого уроку є “Перемагають лише сильні”. Ми повинні пам’‎ятати, що життя людини – то лише мить між минулим і майбутнім, воно дається нам один раз, і, звичайно, варто прожити його гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека: “Життя цінується не за тривалістю, а за змістом”. Твори Дж. Лондона допоможуть нам відповісти на низку запитань: Як жити? Як любити? Якими бути?

– З чим у вас асоціюється слово “життя “?

Джек Лондон. Жага до життя. Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору

Нерідко в житті трапляються такі складні ситуації, з яких, здається, немає виходу. Одні люди в таких випадках втрачають оптимізм і присутність духу. Інші ж не зупиняються перед труднощами, шукають вихід і знаходять його.

Сьогодні на уроці ми познайомимося із життям сильних та мужніх людей: один з них – людина, що реально існувала, знаменитий письменник Джек лондон, інший – безіменний герой його уславленого оповідання.

III. Робота над новою темою.

Прийом “Письменник про письменника” (учень у ролі письменника)

Вітаю вас! Я Ірвін Стоун, американський письменник, автор книги-біографії Джека Лондона “Моряк у сідлі”.

Як ви думаєте, чому я так назвав свою книгу?

Джон Гріффін Лондон, а таке справжнє ім’‎я Джека Лондона, народився 12 січня 1876 року у Сан-Франциско. Його батько покинув матір ще до народження сина і справжнім батьком для хлопчика став збіднілий фермер Джон Лондон, який усиновив його. Дитячі й юнацькі роки письменника – це бідність, тяжка праця, пошуки свого місця в житті. Він працював на консервному заводі, отримуючи один долар за 10 годин роботи, на електростанції, на джутовій фабриці, боровся з устричними піратами як рибний інспектор, плавав матросом до берегів Японії.

І весь цей час багато читає, бо навчатися в школі не має змоги. “На полицях міської бібліотеки я відкрив для себе величезний світ, який відкривається за горизонтом,” – писав Лондон.

Тоді ж з’‎являється його перше оповідання “Тайфун біля берегів Японії”, за яке він отримує І премію як непрофесійний письменник.

Для того, щоб мати освіту, Джек Лондон поступає в середню школу і за один рік проходить програму двох класів, вступає до Каліфорнійського університету, але матеріальне положення не дає йому можливості закінчити його.

У 1896 році на Алясці знайшли золото. І у США почалася “золота лихоманка”: тисячі людей поїхали туди, аби швидко і, як вони думали, легко розбагатіти. Але Північ зустріла їх суворою природою, “білою тишею,” бурхливими ріками, страшними морозами та хворобами. Джек Лондон разом зі своїм дядьком також поїхали на Клондайк. Але повернулися вони такими ж бідними, як і їхали.

Та Джек Лондон на Півночі знайшов кращі скарби: вірну дружбу, цікаві зустрічі, пригоди й історії, знання життя людей, красу природи, моральну силу й стійкість. Повернувшись до Каліфорнії, він приймає рішення стати письменником, вирішив “продавати не силу своїх м’‎язів, а вироби свого мозку”.

Його перша збірка оповідань про Північ та золотошукачів “Син Вовка” 1900р. зробила його відомим письменником. За 17 років своєї праці Джек Лондон залишив нам 50 книг, найвідоміші з яких збірки оповідань “Бог його батьків”, “Діти морозу”, “Сила сильних”, повісті “Біле ікло”, “Поклик предків”, “Морський вовк”, романи “Мартин Іден”, “Серця трьох” та багато інших.

Сучасник Джека Лондона, репортер журналу “Читач”, так згадує про нього: “Рідко з ким сходишся так легко, як з, Джеком Лондоном. Він чуйний та щирий, чужий яких би то не було умовностей, випромінює гостинність. Тримається він вільно, в ньому багато хлоп’‎ячого, він шляхетний, дуже простий, оригінальний і надзвичайно приваблює до себе. Гість відразу ж відчуває, що його приймають на правах друга”. А Едвін Маркгем назвав його “часткою юності, відваги і героїзму на землі”.

– Як ви думаєте, чому він так назвав Джека Лондона?

Перегляд презентації “Слідами Джека Лондона”

– Опишіть свої враження від переглянутого.

Слово вчителя: Оповідання “Жага до життя” вийшло друком у 1906 році і переносить нас до далекої Півночі, де йдуть двоє щасливих золотошукачів.

Прийом “Передбачення”

Як ви думаєте, чому вони щасливі? (Вони знайшли золото)

А про що може бути оповідання з такою назвою?

На фоні мелодії “Вьюга”

Оповідання “Любов до життя” Джек Лондон написав (1906) року. Це дуже цікаве і повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадобу людей до золота, про золоту лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р. на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25 тисяч золотошукачів.

Автор оповідання теж побував у Клондайку – так називався район пошуків золота. У 1897 році він і його родич купили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суворої зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температура сягає -65°С. Тільки смілива людина витримає такі умови життя.

Джек Лондон був сміливцем.

Робота з портретом Джека Лондона.

– Яким зображений на портреті письменник?

– Що вас вражає, приваблює в цьому портреті? (Вольове, мужнє, красиве, відкрите обличчя) Ось він на портреті – молодий і гарний, такий, яким побачила його вперше Чармін Лондон, майбутня дружина. “Перше, що впало в око й запам’яталося на довгі роки, – це широко розплющені великі сірі очі, прямий погляд, скромна, спокійна манера триматись і головне – великі красиві губи з особливими, глибокими, загнутими догори кутиками. І на всьому цьому якийсь відбиток чистоти й порядності” (з кн. дружини письменника Чармін Лондон).

Теорія літератури

Оповідання – це епічний жанр, невеликий прозовий твір, сюжет якого будується на одному, інколи декількох епізодах з життя одного або кількох персонажів.

Робота з текстом.

Словесне малювання “Яким я уявляю собі героя оповідання “Жага до життя””.

Учитель. Читач розпочинає знайомство з героями оповідання в момент зради одного з них. Білл залишає товариша, який підвернув ногу, і з цього моменту герої долають шлях через північну пустелю самостійно. Ми дуже мало знаємо, як ішов Білл. Це можна лише уявляти. Але ми знаємо одне напевно: Білл ішов дорогою смерті.

Пропоную прослухати пісню В. Висоцького “Здесь вам не равнина…”) (1 куплет)

(Прослідкувати як пісня переплітається з темою уроку?)

Дорогою життя ми пройдемо разом із безіменним героєм, щоб навчитися в нього таємницям виживання. А потім спробуємо скласти формули “перемоги героя” та “поразки Білла”.

Формулювання “Правил виживання людини в екстремальних умовах”.

1. Боротьба зі страхом самотності.

Запитання

– Чому після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно подолати північну пустелю неможливо).

– Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була досить важкою, без набоїв? (Зачитайте) “Рушниця випала з рук у воду. Зачувши плескіт, він отямився, переборов страх, опанував себе, намацав на дні рушницю й витяг її з води”. (Рушниця – це надія на порятунок).

– Доведіть, що надія рятує героїв від відчаю та допомагає перемогти. (“Він ішов слідами товариша від болітця до болітця… Він знав, що незабаром дістанеться до берега озерця… Він ітиме за водою до річки Діз. Там під перевернутим каное… їхня схованка.., Він знайде там набої для своєї рушниці… Він мусив так думати. Інакше для чого тоді силкуватися – лягай і вмирай одразу!”).

Висновок. Правило № 1. Не втрачати надію!

2. Боротьба з холодом.

– Розкажіть, як герой беріг сірники. Яке значення має вогонь для мандрівника? (Це можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води; багаття – це порятунок від хижих звірів.)

Висновок. Правило № 2. Зберігати вогонь!

3. Боротьба з голодом.

– Як герой бореться з голодом? Зачитайте. “Нога набрякла… але цей біль був дрібницею проти болю в шлунку. Голод гриз йому нутрощі. Він так допікав, так забивав йому памороки, що чоловік уже не знав, у який бік треба йти, щоб дістатися до Країни Патичків”. (Шукає і їсть болотяні ягоди, намагається впіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі, їсть цибулинки рогозу. “Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю”. Пізніше висмоктує та гризе кістки молодого оленя).

– Як у пошуках їжі проявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не відступає, не опускає руки, добивається свого).

– Чому він примушує себе їсти навіть тоді, коли не відчуває гострого почуття голоду? (“Чоловік усвідомлював: щоб вижити, треба їсти”).

Висновок. Правило №3. Щоб вижити, треба їсти!

4. Боротьба з хижими звірами.

– Розкажіть про зустріч героя з ведмедем.

– Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте. (“Він хутко випростався, щоб прибрати якомога грізнішого вигляду, міцніше затис у руці ножа і подивився просто у вічі ведмедеві. … Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за ним, але чоловік не втік. Осмілілий зі страху, він так загарчав, дико, люто… Ведмідь одступив убік, погрозливо рикаючи: він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо і не боялася його”).

– Чому вовки обминали його? (“Ця дивна істота на двох ногах ще стане дряпатись і кусатись”).

– Чому хижі звірі сприймали героя як “дивну”, “загадкову істоту”, яка буде “дряпатись і кусатись”? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу).

– Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).

Висновок. Правило № 4. Не показувати страх перед хижими звірами! Не тікати! Людина сильніша за звіра!

5. Боротьба із самим собою.

– Як ви думаєте, герою просто було відмовитися від золота, що він із такою впертістю ніс? Чи відразу він це зробив?

– Чи можна вважати відмову героя від золота виявом його сили? (Торбинка із золотом – це надзвичайно цінна річ для героя, вона здобута тяжкою та тривалою працею. У ній була, можливо, і його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото – це великі можливості для людини. Відмовитися від золота могла лише морально сильна людина).

– Торбинка із золотом “була невелика… та важила п’ятнадцять фунтів – стільки ж, як і решта речей”. 15 фунтів – це приблизно 7 кг.

– Чому герой викинув золото, залишивши “решту речей”, а не навпаки?

– Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр? (Ці речі для героя мають більшу цінність, аніж золото. Вони можуть допомогти йому зберегти життя).

Висновок. Правило № 5. Найбільша цінність людини – життя! Відмовся від усього, що заважає боротися за життя!

6. Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті.

– Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте епізод, у якому герой натрапляє на кістки Білла.

– Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав золото).

– Доведіть, що, втративши все, герої зберегли дві найголовніші риси: силу духу, яка не скорялася смерті, і людську сутність. (1. Сила духу: не здавався, чіплявся за життя, напівживий повз до корабля, переміг хворого вовка. 2. Людська сутність: “…нехай Білл покинув його, але він не візьме золота, не смоктатиме Біллових кісток. А Білл зробив би так, якби опинився на його місці…”).

Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, бо сам, на відміну від Білла, не втрачає людської сутності.

– Який вчинок Білла свідчить про те, що він утратив людську сутність? (Залишив у біді друга).

– Заради чого він пішов на зраду? (Щоб урятуватися самому та зберегти своє золото. Білл поставив на перше місце золото і програв).

Висновок. Правило № 6. Бережи людську сутність!

Складання формул “перемоги героя” та “поразки Білла.

Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу

Поразка Білла = хижацька сутність + любов до золота + слабкість духу.

Учитель. Ми розпочинали урок з розгляду суворої та безжалісної північної пустелі. Герой переміг її ціною надлюдських зусиль. Розглянемо малюнок. Ось таким герой розпочинав свій двобій із Північним краєм. Тоді він ще не знав, якою жорстокою буде ця битва і як важко буде перемогти.

А тепер подивимося на інший малюнок. Чи таким ви уявляєте героя наприкінці його шляху?

– Зачитайте, яким побачили його вчені з китобійного судна. Доведіть, що ця істота, яка була більше схожа на величезного хробака, ніж на людину, зберегла в собі любов і волю до життя. (Автор акцентує увагу на русі “істоти”, яка звивалась, корчилась, крутилась і за годину пролазила футів із двадцять).

– Як ви думаєте, чому автор не дав імені цьому незламному героєві-переможцю, який виборов у природи своє законне право жити?

Порівняльна характеристика Білла і безіменного героя.

Які риси характеру притаманні БІЛЛУ, БЕЗІМЕННОМУ ГЕРОЄВІ

Білл

Безіменний герой

Підлість

Стійкість

Жорстокість

Мужність

Жадібність

Витривалість

Сила волі

(Джек Лондон дав зрозуміти читачам: його герой – не конкретна мужня особа, а сильна справжня Людина, в непереможність якої він так свято вірив. Оповідання “Жага до життя” та “Воля до життя” – гімн людині, здатній боротися за власне життя, її стійкості, витривалості, умінню не відступати перед труднощами. Тому автор оспівує людину взагалі, а не якусь конкретну особу.).

Пояснення суті заголовку оповідання.

Існує два варіанта перекладу назви твору: “Любов до життя” і “Жага до життя”. Щоб краще зрозуміти, який переклад точніше, влучніше розкриває ідею твору звернемося до словника синонімів української мови.

Робота зі словником синонімів.

Жага – гаряче бажання, пристрасть, запальність. (словник Б. Грінченка)

Любов – захоплення, пристрасть, слабкість.

Перекладач недаремно використав саме слово “жага”. Оскільки воно найкраще передає головну мету героя – у нього було гаряче бажання вижити, яке й допомогло йому побороти голод, холод, хворобу, навіть смерть.

IV. Рефлексія.

Бесіда.

1) Чому оповідання має таку назву?

2) Якими рисами характеру, на думку письменника, має бути наділена справжня людина?

3) Які сильні й слабкі сторони людини вказав Джек Лондон?

(Стійкість, мужність, витривалість, силу волі, але разом із тим людині притаманні і підлість, жорстокість, жадібність, схильність до насильства.)

4) Що врятувало героя від неминучої смерті?

Узагальнююче слово вчителя.

Джек Лондон у своїх творах розкриває світ звичайних людей, їхні душі. Він пише про страждання людини, її боротьбу, про добро і зло. Та найголовніша риса, яка привертає увагу письменника,- це захоплення людською стійкістю. Вершиною людської гідності є здатність захистити слабшого, вірність дружбі, законам товариськості, гуманізм у стосунках між людьми.

V. Домашнє завдання.

Розкажіть про поневіряння кожного з героїв твору від їхнього імені.

Намалюйте карту пересування героїв оповідання.*


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Джек Лондон. Жага до життя. Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору