Джеймс Олдрідж
(народився 1918)
Джеймс Олдрідж, англійський письменник та громадський діяч, народився 10 листопада 1918 року в місті Вайт – Гілс в австралійському штаті Вікторія. Навчався у мельбурнському комерційному коледжі, а згодом – у Лондонському університеті. В 1938 переїхав до Англії. Робота журналіста й військового кореспондента, що побував на багатьох фронтах Другої світової війни, стала для Олдріджа школою життєвого досвіду та майстерності. Його художні репортажі (“Пісня про Кавказ”, 1942) і романи (“Справа і честі”, 1942, “Морський орел”, 1944), цикл новел (книга “Про багатьох людей”, 1946) відобразили героїзм народного опору й ті зміни, які спричинила перемога над фашизмом. Письменник жваво відгукується на актуальні проблеми часу, бореться за мир і покращення міжнародних відносин (роман “Дипломат”, 1949; Золота медаль Миру, 1953), виступає як митець на підтримку національно-визвольної боротьби пригноблених народів (“Герої пустельних обріїв”, 1954; “Не хочу, щоб він помирав”, 1957; “Останній вигнанець”, 1961). Письменника приваблює тема людини, що в драматичних обставинах перемагає відчай (“Мисливець”, 1950). Про розмаїття творчих інтересів свідчить книга “Каїр”, цикл австралійських новел (“Хлопчик з лісового берега”, “Перемога хлопчика з лісового берега”, “Татова сорока” та ін.), повість “Мій брат Том” (1966), збірка оповідань різних років “Золото й пісок” (1960), що включає “Останній дюйм”, “Акулячу клітку” та інші твори, Романи Олдріджа тяжіють до жанру героїчної епопеї, вони реалістично відображають і складний шлях людини до нових обріїв, і трагедію людини, що їх утратила.
У першому романі Джеймса Олдріджа “Справа честі” дія відбувається у Греції, героєм його є англійський льотчик. Темою твору стала боротьба народу проти фашистської окупації. Антифашистському опору присвячено й другий роман письменника “Морський орел”, дія якого відбувається на Криті. Третя книга письменника про антифашистський опір має назву “Про багатьох людей”. У романі Дж. Олдріджа “Дипломат” (1949 p.), що є одним із найбільш зрілих і довершених його романів, показано гостру дипломатичну боротьбу у вищих ешелонах влади на початку “холодної війни”. Роман I960 року “Мисливець” розповідає про нелегку боротьбу за життя та щастя канадського мисливця Роя Мак-Нейра. Романи межі 50 -60-х pp. (“Герої пустельних обріїв”, “Не хочу, щоб він помирав”, “Останній вигнанець”) присвячені боротьбі арабських народів за незалежність і справедливий соціальний устрій.
У романах 60-х pp. “Бранець чужої країни” та “Велика гра”, що утворили своєрідну дилогію, письменник порушує проблему відносин Англії та Росії. В ці роки він намагається також розкрити тему відносин Європи й Америки в романах “Останній погляд” та “Прощай, Америко”. Важливою темою в творчості Джеймса Олдріджа є тема дитинства та юності. Цю тему розкривають найкращі романи, повісті й оповідання останнього тридцятиріччя. До них належать повісті “Мій брат Том. Історія одного кохання” , “Дивовижна історія Ліллі Стьюбек” та “Справжня історія плювали Мак-Фі”, “Дивовижний монгол” , новели “Хлопчик з лісового берега”, “Перемога хлопчика з лісового берега”.
“Останній дюйм”
Одним із найвідоміших творів Дж. Олдріджа, який було екранізовано 1959 року, є новела “Останній дюйм”. Цей твір привертає читацьку увагу не стільки незвичайними обставинами сюжету, скільки своїм внутрішнім драматизмом. “У моїх книжках головна тема завжди одна й та сама – вибір, – писав якось Олдрідж. – Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду”. Цю тему автор розкриває й у згаданому творі. Новела порушує проблему взаєморозуміння між людьми, проблему взаємин батьків і дітей та розвитку людського характеру в складній ситуації. Сюжет твору простий. Двоє людей – батько (льотчик Вен) та син (десятирічний Деві) – потрапляють в екстремальну ситуацію. На початку твору, коли герої летять удвох до Акулячої бухти, кожен із них живе своїм життям, у них немає жодних спільних почуттів, зацікавлень, вони цілковито байдужі один до одного. Вен у свої сорок три роки “залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він був не потрібен, та десятирічного сина… чужого їм обом”. А Деві зображено “самотнім і неприкаяним”, нещасним через те, що в свої десять років він розуміє: “мати ним не цікавиться, а батько – чужа людина, різка і мовчазна”. Найближчі, здавалося б, люди не знають нічого один про одного й не намагаються зблизитися. І лише у скрутному становищі, коли під час підводних зйомок на Вена напала акула і їхній порятунок залежить лише від сміливості й витривалості Деві, батько намагається зрозуміти сина, І хлопчик упорався із завданням, зміг керувати літаком і доправити їх обох до безпечного місця. Коли від нього залежить власне та батькове життя, Деві виявляється мужнім, зосередженим, відповідальним, здатним самостійно справлятися зі складними ситуаціями. Характер Деві змінюється з розвитком сюжету, розкривається повніше. Хлопчик на наших очах стає більш рішучим, твердим, мужнім, упевненому у собі. Вен хапається за тонку ниточку розуміння сина, сподіваючись розвинути її в тісний зв’язок. А син, що несподівано розкрився в неординарній ситуації, після того знову став скромним і тихим. Долаючи випробування, змінюється батько, він сприймає сина зовсім інакше. І поступово недовіра Деві до батька зменшується до “останнього дюйма”. Отже, “останній дюйм” у назві, якщо брати до уваги проблематику твору, – це відстань, яка розділяє батька й сина, відстань їхнього непорозуміння.
Письменник розкриває перед нами весь шлях, який довелося пройти батькові й сину, коли вони опинилися в скруті. Але головне – шлях, що його вони пройшли назустріч один одному – це шлях до взаєморозуміння та дружби. У небезпечних умовах розкриваються характери героїв: вони змогли забути про другорядне, відчуваючи велику відповідальність за життя та долю близької людини.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)