Дж. Б. ШОУ: ЖИТТЯ, ТВОРЧІСТЬ. ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ П’ЄСИ БУДИНОК, ДЕ РОЗБИВАЮТЬСЯ СЕРЦЯ
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Дж. Б. Шоу; показати, як чеховські традиції переломлюються у творчості англійського драматурга (на прикладі п’єси “Будинок, де розбиваються серця”); розглянути художні особливості та ідейний своєрідність п’єси; удосконалювати й розвивати навички аналізу прозового тексту, творчого читання; розширити й поглибити предметну компетенцію; виховувати духовність і моральну культуру учнів.
Обладнання: підручник, портретний та ілюстративний матеріал за темою уроку.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок. Прогнозовані результати: учні знають про життя і творчість Дж. Б. Шоу, про художні особливості та ідейну своєрідність п’єси “Будинок, де розбиваються серця”; беруть участь в аналітичній бесіді; виконують порівняльну роботу в парах з метою розуміння авторської позиції й художньої значущості тексту п’єси.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Виконання інтерактивної вправи “Мозковий штурм” (робота в парах)
· Згадайте і назвіть відмінні ознаки драматичних творів (Запис у зошитах).
Орієнтовний запис
Особливості драматичного твору
1) Рід літератури.
2) Об’єктивне зображення життя через події, вчинки, зіткнення героїв, тобто через явища, складові зовнішнього світу.
3) Жива дія, що розгортається в теперішньому часі, показана через конфлікт і у формі діалогу.
4) Драматичним персонажам надано вигляд живих людей.
5) Специфічні літературні ознаки: особливості вибору та побудови сюжету, своєрідність змалювання характерів, композиційне членування.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
– Джордж Бернард Шоу (18561950) – англійський письменник, драматург, прозаїк, есеїст, один із реформаторів театру XX ст., пропагандист драми ідей. Бернард Шоу народився в Дубліні, столиці Ірландії. Не менше інших ірландців він був закоханий у неповторну красу рідного краю. Усюди, куди не кинеш оком,- море, яке то грізно, то ласкаво омиває береги вічнозеленого острова; кам’янисті пагорби, майже цілий рік вкриті рожевим вереском; білі весняні дороги; темні трясовини; сиві від туману очерети. “Ніде немає таких фарб в небі, таких вабливих далей, такого суму вечорами”,- писав Шоу у своїй п’єсі “Інший острів Джона Булла” (1904), присвяченій Ірландії і ірландцям. Як всі ірландці, він глибоко шанував національні традиції в галузі художньої культури, особливо літератури – Свіфта, Шерідана та інших. Шоу цінував і любив творчість свого ровесника Оскара Вайльда, який також народився у Дубліні.
Переїхавши до Лондона, захопився театром, почав виступати в пресі як музичний критик, а також романіст (“Незрілість”, “Нерозумні зв’язки” і ін.). Приєднавшись до так званого Фабіанського товариства, став прихильником фабіанського, реформістського соціалізму. Відіграв важливу роль в утвердженні засад європейської “нової драми”, яка заявила про себе на рубежі XIX-XX ст. у творчості Г. Ібсена, А. П. Чехова, Максима Горького, Р. Роллана, М. Метерлінка.
Дебютував серією так званих “неприємних п’єс” (“Будинки вдівця”, “Професія місіс Воррен”, “Тяганина”). У них він постав як дотепний критик тогочасного вищого суспільства, його порочності, прихованої за уявною респектабельністю.
Життя англійського драматурга виявилося тісно пов’язане з Росією, куди він приїжджав в 1931 р. П’єса “Будинок, у якому розбиваються серця” – данина незмінної симпатії та інтересу письменника до російської літератури.
Джордж Бернард Шоу
Історичний глосарій. Фабіанство, або Фабіанський соціалізм (англ. Fabian Socialism) – філософсько-економічне вчення. Дістало свою назву від імені римського воєначальника Фабія Максима Кунктатора (Повільного). Організаційне втілення фабіанство отримало у формі “Фабіанського товариства”, заснованого в Лондоні в 1884 р. Фабіанці вважали, що перетворення капіталізму на соціалізм суспільство має відбуватися поступово, повільно, унаслідок поступових інституційних перетворень.
До складу товариства увійшли переважно представники буржуазної інтелігенції (поміж них Дж. Б. Шоу, Г. Веллс та ін.).
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слухання “Літературних візитівок” про життя і творчість Дж. Б. Шоу
(Учні роблять тезові записи.)
2. Пояснення вчителя
– Яскравий представник “інтелектуального театру”, Шоу створив особливий тип “драми-дискусії”, герої якої, нерідко ексцентричні персонажі, постають як носії певних тез, ідейних позицій. Головну увагу Шоу зосереджено не на зіткненні характерів, а на протистоянні точок зору, на суперечках персонажів, що стосуються філософських, політичних, моральних, сімейних проблем.
Але найнадійніша зброя Шоу – його блискучі парадокси, за допомогою яких він оголює фальш панівних догм і загальноприйнятих істин. Предмет його осміяння – лицемірство, настільки характерне для англійського вищого суспільства. Образ Бернарда Шоу, яскравої, оригінальної особистості, та історія його кохання до актриси Патрісії Кемпбелл відображені у відомій, заснованій на їхньому листуванні п’єсі Джерома Кілті “Милий брехун”; вона з успіхом йшла у МХАТі і Театрі ім. Моссовета.
“Будинок, де розбиваються серця” – одна з кращих, найбільш поетичних п’єс Дж. Б. Шоу. У творчій біографії Шоу ця п’єса посідає особливе місце. Нею відкривається період діяльності драматурга, який зазвичай називають другою добою його творчості. Настання цього періоду було пов’язане з великими світовими потрясіннями. Перша світова війна 1914 р. сильно вплинула на Шоу. У передмові до п’єси автор розвиває думку про непоправну зіпсованість світу й людини. Цей сумний стан людства драматург розглядає як результат світової війни. Основною темою п’єси, як пояснює автор, повинна була стати трагедія “культурної Європи перед війною”.
3. Словникова робота
Запис на дошці і в зошитах
Аналітична композиція – неузгодженість між зовнішніми проявами життя та його справжньою сутністю. Аналітична композиція, за Г. Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовні спокійною дійсністю (п’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім”).
Відкритий фінал змінює статус драми. Вона перестає бути тільки джерелом насолоди й розваги для публіки, а вимагає розумових і творчих зусиль, змушує глядача думати над п’єсою і робить його співавтором драматурга.
Дискусія – це публічне обговорення. Традиційно дискусію розглядають як критичний діалог, ділову суперечку, вільне обговорення проблем.
Парадокс (від давньогрец. Несподіваний, дивний) – ситуація (вислів, твердження, судження або висновок), яка може існувати в реальності, але не має логічного пояснення. Парадоксальність – надзвичайно поширена якість, властива творам найрізноманітніших жанрів мистецтва, широко використовується в театральному мистецтві.
4. Коментар учителя
– В історико-літературній перспективі “нова драма”, яка послужила докорінній перебудові драматургії XIX ст., ознаменувала собою початок драматургії століття XX. В історії західноєвропейської “нової драми” роль новатора і першопрохідника належить норвезькому письменнику Генріху Ібсену. Б. Шоу цілком свідомо орієнтувався на творчий досвід Ібсена. Він високо цінував його драматургію і на початку творчого шляху багато в чому наслідував його приклад. Як і Ібсен, Шоу використав сцену для пропагування своїх соціальних і моральних поглядів, наповнюючи п’єси гострими, напруженими дискусіями. Однак він не тільки як Ібсен ставив питання, а й намагався на них відповісти, і відповісти як письменник, сповнений історичного оптимізму. За словами Б. Брехта, у п’єсах Шоу “віра в нескінченні можливості людства на шляху до вдосконалення відіграє вирішальну роль”.
5. Аналітична робота з текстом п’єси Дж. Б. Шоу “Будинок, де розбиваються серця”
А) Вступне слово вчителя
Б) “Читаючи – розмірковуємо”: аналітична бесіда (оглядова)
· Чому п’єса “Будинок, де розбиваються серця” має підзаголовок: “Фантазія в російському стилі на англійські теми”?
· Яким чином проблематика п’єси пов’язана із сучасними автору подіями?
· Розкажіть про особливості композиції п’єси “Будинок, де розбиваються серця”.
· Чому у мешканців будинку і їхніх гостей “розбиваються серця”?
· Чому таке важливе місце в їхньому житті посідає любов? Адже любов повинна бути метою існування? Замисліться над цим.
· Як співвідносяться в п’єсі мотиви соціальні та загальнолюдські?
6. “Розумники й розумниці”: порівняльний аналіз п’єс “Будинок, де розбиваються серця” Дж. Б. Шоу і “Вишневий сад” А. П. Чехова (робота в парах)
Презентація результатів роботи
Орієнтовні відповіді
П’єса має підзаголовок “Фантазія в російському стилі на англійські теми”. Зображуючи життя сучасної йому Англії, Шоу спирається на традиції Л. М. Толстого і А. П. Чехова. У тематичному плані “Будинок, де розбиваються серця” безпосередньо перегукується з “Плодами освіти” та “Вишневий садом”. Вплив чеховської драми на Шоу був особливо значним. Про це він писав сам: “У плеяді великих європейських драматургів – сучасників Ібсена – Чехов сяє, як зірка першої величини, навіть поруч з Толстим і Тургенєвим. Під впливом Чехова я написав п’єсу на ту саму тему й назвав її “Будинок, де розбиваються серця” – “Фантазія в російському стилі на англійські теми””.
Шоу, як і Чехов, вивів у п’єсі три покоління: капітан Шотовер, мудрий старий, єдиний годувальник родини, дочки Гесіона і Аріадна, змальовані найбільш сатирично, і юна Еллі, представниця покоління, переконаного в тому, що “утримувати” душу “коштує набагато дорожче, ніж, скажімо, автомобіль”, тому у творі простежується мотив минулого, сьогодення і майбутнього. Проблематика чеховської п’єси ніби перенесена в будинок капітана Шотовера. Цей будинок населений добрими, милими людьми, що ведуть нікчемне життя і страждають через це. Але якщо у Чехова не можна не помітити співчуття до героїв, то у Б. Шоу нотки співчуття притлумлені. Дистанцію між зовнішнім виглядом героїв та ідеалами Чехова читач добре відчуває завдяки образу вишневого саду, величезній неповторній цінності, а у Шоу будинок старого капітана – корабель, що сів на мілину, і в плавання йому не вийти. Образ саду – краси, створеної спільними зусиллями природи і людини,- виявляється символом життя розумного і вільного. Корабель у Шоу – символ краси, поезії, але він абсолютно намарний і не породжує у читача відчуття історичної перспективи.
На відміну від російського інтелігента-споглядальника, який повністю віддається інтелігентській меланхолії, розчиняючись у тузі, що знелюднює садиби та знищує всі спроби її мешканців до бодай найменших активних дій, Бернард Шоу гнівно трясе кулаками, не відчуваючи ні краплі жалості до своїх героїв – лише презирство до всієї “культурної Європі перед війною”. Будинок, де розбиваються серця, створений на манер корабля – метафора європи, що пливе в небезпечну далину й розбивається об скелі.
7. “Під покровом дружних муз…”: повідомлення вчителя
(Супроводжується фотопрезентацією або ілюстративним матеріалом (див. фото).)
“Будинок, де розбиваються серця” за п’єсою Бернарда Шоу – найбільш “густонаселений” спектакль Великого драматичного театру ім. Г. О. Товстоногова. Досвід світової сцени показав, що Шоу надзвичайно складний для театральних постановок – його літературні масиви непросто візуалізувати й розіграти, так само як непросто купірувати тексти п’єс, щоб уникнути задовгих монологів. Режисерові Темуру Чхеїдзе вдалося створити тонку, місцями витончену і водночас епохальну постановку п’єси англійського драматурга, у якій злами доль і розмаїття характерів стягуються в єдиний історіософський вузол апокаліптичних передчуттів Шоу. Чхеїдзе вдалося передати те головне, що замислив Шоу,- відчуття неминучої катастрофи, що насувається. За кожною напруженою мізансценою, за приємною балаканиною у вітальні дедалі відчутніше окреслюється занепад Європи. До фіналу вистави вже стає зрозуміло, що коли вже кінець, то не так і важливо, чи продали будинок, де розбиваються серця, чи його зруйнувала бомба, яка вибухнула в його саду, хай і не вишневому…
V. РЕФЛЕКСІЯ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Постановка та розв’язання проблемних питань
· Який сенс вклав Б. Шоу в поняття драма-дискусія?
· Що таке парадокс як ядро творчого методу Б. Шоу? Охарактеризуйте цей прийом на прикладі п’єси “Будинок, де розбиваються серця”.
2. Узагальнювальне слово вчителя
– Отже, п’єса “Будинок, де розбиваються серця” пронизана символікою, яка допомагає глибше зрозуміти сенс, вкладений автором в образи, частіше за все парадоксальні. Сенс символів очевидний: в образі корабля, і в образі капітана, який покинув капітанський місток, і в образі команди, байдужої до того, куди прямує корабель, де вони перебувають. Зображуючи корабель таким, що втратив курс, а мешканців його – людьми з розбитими серцями, що зіткнулися з “кіньми манежу”, Шоу з гіркотою розкрив трагедію англійського суспільства і носіїв його культури, рішуче висловлюючи своє неприйняття засад капіталістичної цивілізації. Хаос панує в англійському суспільстві. Неминучий його фінал – крах.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Написати твір-роздум (мініатюру): у фіналі п’єси драматург залишає своїх героїв на роздоріжжі. як ви уявляєте їхню подальшу долю? Пофантазуйте й закінчіть цю п’єсу.
2. Випереджальні завдання (2-3 учнів). Підготувати “Літературні візитівки” про життя і творчість Т. С. Еліота.
3. Ознайомитися з поезією Т. С. Еліота (на прикладі вірша “Любовна пісня Альфреда Пруфрока”).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)